Біоповедінкові дослідження є необхідним інструментом для моніторингу епідемії ВІЛ . Відповідно до рекомендацій, біоповедінкові дослідження (БПД) рекомендується проводити регулярно, з інтервалом у 3-4 роки, для виявлення поширеності ВІЛ-інфекції серед представників ключових груп, визначення поведінкових факторів, які можуть сприяти поширенню інфекції, оцінювання ефективності інтервенцій та державних програм, спрямованих на подолання ВІЛ-інфекції у відповідних групах. З 2011 року періодично (раз на 3-4 роки) в Україні проводять інтегровані біоповедінкові дослідження серед ЧСЧ. Їхні результати мають цінність і для історичної науки як унікальне джерело даних про закриту соціальну групу в українському суспільстві новітньої доби, а також в контексті історії науки.
18-19 вересня в Києві та онлайн відбувся Воркшоп з презентації та обговорення результатів біоповедінкового дослідження (ІБПД) серед чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) , польовий етап якого відбувся в 10 містах України наприкінці 2024 року. Захід був організований Центр громадського здоров’я України за участю національних та міжнародних партнерів, представників ЛГБТІК+ організацій та ВІЛ-сервісних НУО, членів Експертної групи з забезпечення здоров’я та прав ЧСЧ/ЛГБТІК+ (ЕГЗП-Україна), дослідників, медичних фахівців, а також регіональних лідерів ЧСЧ/ЛГБТІК+ спільнот.
Завданнями зустрічі було:
► представлення результатів ІБПД серед ключової групи ЧСЧ у поєднанні з даними рутинного епіднагляду і програмними показниками, що дозволить виявити ключові тенденції у поширенні ВІЛ серед ЧСЧ;
► оцінка ефективності програмних інтервенцій в програмах профілактики і тестування на ВІЛ;
► визначення прогалин та напрямів для подальшого посилення заходів профілактики, лікування, догляду та підтримки;
► обговорення результатів дослідження серед ЧСЧ/ЛГБТІК+ спільнотами, НУО, дослідниками та медичними працівниками;
► розпочати спільний процес триангуляції даних (використання декількох незалежних джерел, методів, досліджень з метою підтвердження результатів та підвищення їхньої достовірності й об’єктивності).
Окрім презентацій, особлива увага була приділена активним дискусіям, обміну досвідом успіхів і викликів, пропозиціям щодо покращення доступу до послуг для спільноти ЧСЧ, а також за висловлення спільнотою практичних ідей щодо покращення якості та збору даних в наступних раундах ІБПД. Це зробило наші обговорення справді змістовними та продуктивними.
Наприкінці другого дня воркшопу відбулась цікава панельна дискусія з ЧСЧ-лідерами та представниками ЛГБТІК+ організацій, на якій головна увага була приділена обговоренню таким питанням:
– Які дані є корисними для спільноти?
– Як саме отримані дані мають бути використані з максимальною користю для спільноти для реальних змін?
– Яких даних бракує?
– Пропозиції від спільноти щодо кроків за для покращення послуг для ЧСЧ.
Доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Василь Маліков брав участь у заході в якості національного експерта Експертної групи з забезпечення здоров’я та прав ЧСЧ/ЛГБТІК+ (ЕГЗП-Україна). Він поділився досвідом та ексепртизою щодо отриманих в ІБПД серед ЧСЧ 2024 р. результатів та їхнього практичного застосування у програмах профілактики ВІЛ та ІПСШ для ключової групи.
https://phc.org.ua/news/u-kievi-vidbuvsya-vorkshop-dlya-predstavlennya-rezultativ-integrovanogo-biopovedinkovogo