З 29 по 30 жовтня 2026 року на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» в онлайн-форматі (на платформі Microsoft Teams) відбувся XXIX Міжнародний симпозіум «Проблеми електроенергетики, електротехніки та електромеханіки» (SIEMA’2026). Цей авторитетний науковий форум, який бере свій початок ще з 1998 року, вже майже три десятиліття об’єднує провідних українських та закордонних науковців, інженерів та молодих дослідників для обговорення глобальних викликів сучасності, кібербезпеки та інновацій у сфері сучасної енергетики. Робота симпозіуму велася українською та англійською мовами.

Головою організаційного комітету виступила в.о. ректора НТУ «ХПІ», доцентка Галина ТИМЧЕНКО, а співголовою та координатором симпозіуму — завідувач кафедри «Електричні апарати», д.т.н. Євген БАЙДА.

Робота організаційного комітету та підготовка матеріалів

Технічне супроводження та організаційне забезпечення заходу здійснювалося робочою групою, до складу якої увійшли співробітники кафедри «Електричні апарати». Безпосередню координацію взаємодії з учасниками, прийом заявок та формування робочої програми виконала координаторка оргкомітету Олена СЕРЕДА.

За підсумками проведення наукового форуму Вчена рада НТУ «ХПІ» офіційно рекомендувала матеріали симпозіуму до видання

(Протокол № 13 від 30.10.2026 р.). Наразі редакційна колегія у складі відповідального секретаря Олени СЕРЕДИ, а також Миколи ЛЕЛЮКА та Олександра СЕРЕДИ завершує технічне редагування та верстку отриманих матеріалів для випуску електронного збірника наукових праць (відповідальний за випуск — д.т.н., доц. Євген БАЙДА). Виданню загальним обсягом 125 сторінок присвоєно міжнародний стандартний номер ISBN 978-617-05-0646-7.

Ключові теми та міжнародна синергія

Офіційне відкриття та загальне керівництво пленарним засіданням здійснював координатор симпозіуму Євген БАЙДА. Безпосереднє модерування міжнародної англомовної панелі засідання та фахове спілкування із закордонними гостями забезпечив член організаційного комітету, к.ф.-м.н., с.н.с., доцент кафедри «Електричні апарати» Михайло ПАНТЕЛЯТ.

Завдяки професійній модерації пленарне засідання об’єднало низку проривних доповідей від закордонних та українських науковців, які задали високий науковий вектор усім подальшим дискусіям:

- Професор Девід ЛОУТЕР (університет Макгілла, Канада) представив передове дослідження щодо застосування штучного інтелекту та машинного навчання для розв’язання обернених задач в електричних машинах.
- Професор Маркус КЛЕМЕНС спільно з колегами Стівеном СТРОКОЮ Строкою та Норманом ХАУССМАННОМ (Бергський університет Вупперталя, Німеччина) продемонстрував можливості доповненої реальності (AR) в моделюванні обчислювальної електромагнітодинаміки.
- Професор Дідьє ТРІШЕ спільно з міжнародним колективом авторів — Мін ІНЬ, Ніколя БРАСІКОВСКІ, Антуаном П’ЄРКЕНОМ та Мохаммедом НАЙДЖАТОМ (Нантський університет, Франція; Шанхайський морський університет, Китай; Політехнічний університет Монреаля, Канада) — презентував результати дослідження щодо оптимізації топології коаксіальних магнітних редукторів на основі аналізу мереж магнітного опору.
- Професор Владислав ПЛЮГІН (ХНУМГ ім. О.М. Бекетова) розповів про використання віртуальних 3D-лабораторій високої напруги як сучасного інструменту для підготовки студентів та наукових пошуків.

Робота профільних секцій

Протягом другого дня учасники продовжили роботу у 7 тематичних секціях, де розглядалися такі ключові питання інженерії:

- Секція 1. Теоретична електротехніка — моделі магнітних полів для забезпечення сумісності космічних апаратів (зокрема, «Січ-2») та задачі вихрострумової ідентифікації матеріалів.
- Секція 2. Проблеми теорії і практики електричних машин — використання «цифрових двійників» для проектування двигунів та прогнозування стану турбогенераторів ТЕС і АЕС.
- Секція 3. Проблеми теорії і практики електричних апаратів — комплексний аналіз енергоефективності теплових насосів в Україні та розробка сучасних систем релейного захисту.
- Секція 4. Сильні електричні та магнітні поля — технології електрофізичного знезараження води для АЕС та параметри сильнострумових прискорювачів електронів.
- Секція 5. Електроізоляційна, кабельна та оптоволоконна техніка — інтерактивна візуалізація полів в оптичних волокнах, онлайн-моніторинг ізоляції та системи енергоменеджменту промислових мікромереж.
- Секція 6. Передача електричної енергії, автоматизація та кібербезпека енергетичних систем — забезпечення стабільності мереж за умов нестабільної відновлюваної генерації та застосування малих ГЕС для сільських громад.
- Секція 7. Електричний транспорт — моделювання систем рекуперації енергії, підвищення енергоефективності швидкісних поїздів, трамваїв та тягових установок із автономним ходом.

Ознайомлення з матеріалами

Оскільки симпозіум охопив значну кількість унікальних наукових розробок, детально ознайомитися з усіма доповідями та результатами досліджень учасники й колеги зможуть через офіційний Збірник тез доповідей SIEMA’2026. Електронне видання (де матеріали публікуються в авторській редакції) буде розміщене у відкритому доступі на вебресурсі симпозіуму одразу після завершення фінальних редакційно-видавничих процедур, які зараз координує робоча група.

ОРГКОМІТЕТ ВИСЛОВЛЮЄ ЩИРУ ВДЯЧНІСТЬ УСІМ УЧАСНИКАМ ЗА ПЛІДНУ РОБОТУ ТА ВАГОМИЙ НАУКОВИЙ ВНЕСОК
У РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ДУМКИ.