Історія кафедри

Про кафедру

Ливарне виробництво в Харківському технологічному інституті (ХТІ) бере свій початок майже із дати створення інституту – вже через чотири роки після заснування ХТІ, у 1889 р., професор інституту Кнаббе В. С. видав підручник “Чавуноливарна справа”. У 1900-му році в інституті з’являється Мевіус А. Ф., перший завідувач кафедри металургії в Україні і перший професор металургії чавуну і сталі.

Революція 1917 року перервала підготовку інженерів-металургів у ХТІ. Але невдовзі, з початком індустріалізації потреби у фахівцях з ливарного виробництва і металургії почали зростати. Тому створення повноцінної кафедри ливарного виробництва стало логічним розвитком подій. Так, в 1927 р. в ХТІ була створена, причому однією з перших в країні, кафедра ливарного виробництва, що називалась спочатку “Ливарна справа”. Організована вона була професором Фарафоновим Є. Є., запрошеним до ХТІ у 1920 році. І вже у 1926 р. на механічному факультеті ХТІ відбувся перший випуск п’яти фахівців-ливарників. Окрім підготовки інженерів, на кафедрі  ХТІ «Ливарна справа» почала проводиться і науково-дослідна робота, тематикою передбачалось пошук можливостей підвищення якості чавунних литих корпусів снарядів калібру 76 мм, які виготовлялися на заводі «Серп і Молот» (Харків) та використання у вагранковій шихті природно-легованих чавунів Єлизаветінського і Орсько-Халіловського родовищ.

Друга світова війна та вторгнення гітлерівської Германії перервала випуск фахівців на кафедрі «Ливарна справа», бо інститут був евакуйований, а викладацький склад частково відправився на фронт, а частково – на підприємства оборонної промисловості.

У 1950 році кафедру «Ливарне виробництво» очолив Борис Олексійович Носков, який в 1960 року став професором та лауреатом Державної премії за участь у створенні і впровадженні у виробництво надміцної сталі для броні танка Т-34. Плідна викладацька та науко-дослідницька праця привела до значущих результатів – лише за 1961–1966 роки на кафедрі було захищено 23 кандидатські і дві докторські дисертації.

З 1970 по 1982 рік керувати кафедрою почав професор, заслужений діяч науки і техніки, Іван Васильович Рижков. Під керівництвом професорів Б. О. Носкова та І. В. Рижкова на кафедрі були розроблені і впроваджені у виробництво рідкотекучі самотвердіючі формувальні суміші, що було значним технологічним проривом державного рівня.

З 1984 по 1996 рік кафедрою керував професор Шатагін О. О., якого змінив Акімов О.В.  В складні 1990-і роки під керівництвом професора Та­рана Б. П. створюється новий напрямок підготовки спеціалістів-ливарників – ху­дожнє та ювелірне литво. Високоякісні вироби, які зроблені за участю студентів, прикрашають фасади Міністерства освіти і науки України та  відомі харківські споруди адміністративного характеру, а козацькі шаблі використовували на зйомках фільму «Гетьман Мазепа». Випускники кафедри за цим напрямком працюють практично на усіх ювелірних підприємствах Харківщини.

У вісімдесяті 1990-і роки на кафедрі ливарного виробництва була також створена група під керівництвом доцента Пелиха С. Г., яка активно займалася питаннями впровадженнязастосування ЕОМ в ливарному виробництві. За даним напрямком були захищені кандидатські дисертації Пономаренко О. І. та Акімова О. В.. Робота в цьому напрямку продовжується і сьогодні – отримали розвиток наукові дослідження з математичного моделювання металургійних та ливарних процесів, систем та процесів керування ними під керівництвом професора Дьоміна Д. О.

Незважаючи на складну ситуацію з економікою країни в 90-ті, колектив кафедри  плідно працює – доценти кафедри продовжують розвивати наукові напрямки та викладають студентам  по усіх основних напрямках ливарного виробництва: Янкелевич В. М.– автоматизація ливарного виробництва, Пєліх В. Ф. – фізико-хімічні процеси ливарного виробництва, Сич Б. І. – формувальні суміші, Насанкін О. Ф. – технологія ливарного виробництва, Дєньгін І. М. та Таран Б. П. – плавка та сплави, Затолокін Є. А. – печі ливарних цехів, Іванов С. В. та Коваленко Б. П. – обладнання ливарного виробництва. Завдяки чіткій системі документування, який забезпечила інженер Черняєва В. М., кафедра швидко адаптувалася до нових стандартів навчального процесу початку 2000-х років.

Професор Пономаренко О.. І. захищає у 1998 р. докторську дисертацію, згодом отримує вчене звання професора та займає посаду Віце-президента Асоціації ливарників України. Завідувач кафедри Акімов О.В. захищає докторську дисертацію у 2009 р., а професор Дьомін Д. О.– у 2013 р.

Протягом багатьох років кафедра вела підготовку за спеціальністю «Машини та технологія ливарного виробництва», потім «Обладнання ливарного виробництва». У 2005 р. за підтримки та у співпраці з кафедрою автоматизації хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу під керівництвом професора Тошинського В. І. на кафедрі ливарного виробництва відкрито спеціальність «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси у ливарному виробництві». На вимогу часу почалася підготовка за спеціальностями «Металургія» («Комп’ютеризоване ливарне виробництво, художнє та ювелірне литво», «Металургійні процеси та системи»), «Прикладна механіка» («Моделювання технічних систем»).

Кафедра «Ливарне виробництво» є однією з найстаріших в нашому університеті, в сучасних умовах проводить навчання за денною та заочною формою. У числі випускників кафедри: директори великих підприємств, головні металурги, начальники цехів, науково-дослідних відділів, конструкторських бюро. Кафедра здійснює підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів, кандидатів і докторів наук в галузі ливарного виробництва. Набуття практичних навичок і перевірку теоретичних знань студенти кафедри здійснюють у 8-ми навчальних лабораторіях кафедри, серед яких формовочно-плавильна лабораторія, навчальна лабораторія випробування формувальних матеріалів і сумішей, лабораторія теорії та технології ливарного виробництва, лабораторія художнього лиття, лабораторія спеціальних видів лиття, науково дослідних лабораторія, аудиторія дипломного та курсового проектування, предметна аудиторія та інші. Кафедральний комп’ютерний зал з відкритим доступом до мережі Internet дозволяє виконувати проектування та моделювання об’єктів і процесів за допомогою новітнього програмного забезпечення. Сумарна площа закріплених за кафедрою приміщень складає 581 м2.