Шановні друзі! Сьогодні, 29 серпня, відзначається День пам’яті Захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми вшановуємо пам’ять Захисників і Захисниць, які віддали своє життя за існування нашої Держави, щоб ми і наступні покоління мали можливість торувати шлях волелюбного народу.
Це не єдиний день, коли ми згадуємо і вшановуємо пам’ять про тих, хто загинув, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до початку повномасштабного вторгнення. В той день російські війська підступно розстріляли колони українських бійців під час виходу з оточення під Іловайськом, попри домовленості про «зелений коридор». Шлях наших воїнів пролягав через соняшникові поля. Тому символом цього трагічного дня є соняшник.
Відтоді війна принесла Україні нові важкі випробування. 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне російське вторгнення і боротьба за незалежність та територіальну цілісність охопила всю Україну. За роки війни до історії українського спротиву назавжди увійшли оборона Маріуполя й «Азовсталі», бої за Бахмут, Авдіївку, Часів Яр та багато інших міст і рубежів.
Тому сьогодні ми згадуємо не лише Героїв Іловайська. Ми схиляємо голови перед усіма Захисниками і Захисницями України, які загинули, захищаючи нашу землю.
Для нас особливо важливо не перетворювати пам’ять на формальність. За словами «загиблі Захисники і Захисниці» стоять конкретні люди — чиїсь батьки і матері, сини й доньки, брати й сестри, друзі, колеги, однокурсники. Люди, які віддали своє життя за наше майбутнє.
Наш обов’язок — пам’ятати їхні імена, підтримувати їхні родини та берегти те, що вони виборювали.
Вічна слава полеглим Героям!