20 вересня 2021 року у конференц-залі Науково-технічної бібліотеки відбулося відкриття художньої виставки «Нескучне», присвяченої памʼяті визнаної світом художниці Зінаїди Серебрякової (10 грудня 1884, с. Нескучне, тепер Харківського р-ну Харківської обл. — 19 вересня 1967 р., Париж). Організаторами її разом із бібліотекою виступили Неформальне товариство друзів Зінаїди Серебрякової, Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» та галерея «ART KhPI».
Село Нескучне (тепер Харківського району Харківської області) — батьківщина славетної художниці Зінаїди Серебрякової (1884-1967), уродженої Лансере, тут вона народилася, жила, створила свої всесвітньо відомі шедеври. І хоча від будинків Лансере та Серебрякових не залишилося й сліду, але природа, увічнена мисткинею, майже та сама і надихає й сьогодні художників та фотографів на творчість.
Складається виставка з трьох частин. У першій частині експозиції — фрагменти фотовиставки «Нескучне: фотопогляди», яка була створена за результатами обласного фотоконкурсу, що проводився протягом 2019 року Неформальним товариством друзів Зінаїди Серебрякової (повністю виставка демонструвалася у галереї «Мистецтво Слобожанщини»).
Серед авторів виставки — знаний фотомитець Володимир Оглоблін та випускниця Політеху, учасниця багатьох фотовиставок, зокрема й персональних, членкиня Національної спілки фотохудожників України Олена Долженко. Не залишать байдужими й роботи Сергія Голуба, Ірини Деркач, Олександра Коцарева, Інни Можейко. Глядач буде зачарований світлинами «мисливців за прекрасною миттю» і обов’язково піде з виставки з гармонією в душі та радістю на серці.
Друга частина проєкту — виставка переважно графічних робіт Зінаїди Чумаковської (1919-2006), художниці-аматорки, уродженки с. Нескучного, яка була названа на честь Зінаїди Серебрякової, оскільки бабуся і дідусь дівчинки працювали в садибі Серебрякових і були з господарями в добрих стосунках. Зінаїда Єгорівна Чумаковська мріяла стати художницею, але після закінчення 1 курсу Харківського художнього інституту влітку 1941року пішла на фронт, а після війни працювала у Гірничому інституті (пізніше трансформованому в ХІРЕ). На виставці — портрети, пейзажі, зокрема й околиць Нескучного.
Третьою складовою виставки став нескучанський пейзаж знаного художника та мистецтвознавця, музейника і педагога зі Львова Юрія Ямаша, зроблений ним у 2016 році під час проведення одного з міжнародних пленерів, організованих Неформальним товариством друзів Зінаїди Серебрякової. Цю роботу Юрій спеціально надіслав, дізнавшись про відкриття даної виставки.
Сонячний день створював гарний настрій, дав можливість залучити до заходу багато друзів та шанувальників творчості Зінаїди Євгенівни, а також фотохудожників, роботи яких представлені на виставці. Саме через їх мить в об’єктиві ми поринаємо у безмежний простір села Нескучного на Харківщині — Батьківщини художниці.
Гості, читачі та шанувальники творчості нашої талановитої землячки мали можливість насолодитися нескучанськими обріями, хлібними морями, небокраями, спогадами про втрачений рай, осінніми барвами та безкрайніми пейзажами, які відображені у світлинах, представлених на виставці.
Голова Ради Неформального товариства друзів Зінаїди Серебрякової, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» та галереї «ART KhPI» Михайло Красіков підготував велику програму, яка висвітлювала життя, творчість та нелегку долю героїні виставки. Незабутнє враження у присутніх залишив по собі перегляд фільму
«Творчество и судьба Зинаиды Серебряковой».
Студенти першого курсу КІТ-факультету, співробітники бібліотеки та гості з великою увагою слухали Володимира Оглобліна, Ірину Деркач, Олену Долженко — фотомайстрів, учасників виставки.
Вʼячеслав Чумаковський, син Зінаїди Чумаковської, не тільки розповів про долю матусі та зв’язок її родини з Серебряковими, але й подарував Неформальному товариству друзів Зінаїди Серебрякової дорогоцінні реліквії — репродукції найвідомішого автопортрету художниці «За туалетом» з написом рукою З. Чумаковської «Худ. Серебрякова З. Е. рисовала в селе Нескучном. Эту комнату убирала моя бабушка, Евгения Степановна» та «Селяни. Обід» з написом «Это мой дедушка».
Звучала прекрасна музика, яку виконала флейтистка Ксенія Коновал, артистка молодіжного оркестру «Слобожанський». У своїх виступах директор науково-технічної бібліотеки, доктор філософії зі спеціальності комп’ютерні науки Юлія Главчева та директор музичної школи № 2 ім. П. Чайковського Лариса Сотнікова відзначили, що творчість Зінаїди Серебрякової і сам її образ вкрай необхідні людству саме зараз, коли прекрасне і світле під тиском трагічних обставин для багатьох відступає на задній план.
Матеріал підготували: професор кафедри українознавства, культурології та історії науки, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» та галереї «ART KhPI» Михайло Красіков та завідувач відділу науково-технічної бібліотеки Лідія Бондаренко.
Проводи в армію 
Свято Покрови в українській народній традиції
