•

Завершальна подія фестивалю мала назву «Людина Світу з харківських завулків. Вечір памʼяті Владислава Проненка».

 [su_slider source="media: 1640,1638,1636,1628,1629,1630,1639,1637,1633,1632,1631,1634,1635" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

Вечір був присвячений памʼяті людини, яка була давнім другом Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича НТУ «ХПІ» і нещодавно одійшла у Вічність. Владислав Проненко — відомий журналіст-краєзнавець, культуролог, дослідник історії культури Слобожанщини. Його книги «Діалектика опору» та «Заповідник «Zacharpolis»», фільми з циклу «Харківські завулки» — палкий заклик до усіх небайдужих вивчати і берегти українську старовину.

Про співпрацю з В.Проненком на вечорі розповідали Михайло Красиков,  Ольга Багалій,  виконавець ролі Г.Сковороди у фільмі В.Проненка «Сковородинівська географія»  Ігор Алєксєєв, оператори «Харківських завулків» Роман Черемський та Микола Калита. Присутні подивилися фільм «Останні мазанки Харкова», знятий за участю М. Красикова і частково — безпосередньо у Етнографічному музеї «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича, та першу серію  фільму «Сковородинівська географія».

Фестиваль відбувся за сприяння профкому співробітників ХПІ. Прес-служба університету регулярно висвітлювала основні події фестивалю. Докладна розмова про фестиваль відбулася 4.12.17 р. на телеканалі «Simon» у передачі «Объектив — Позиция» (http://www.objectiv.tv/041217/150029.html). По Обласному радіо пройшло три передачі про фестивальні події. Газети «Політехнік» та «Время» опублікували програму фестивалю, а пізніше у газеті «Время» зʼявилася стаття «Спасая старый Харьков» Т.Буряковської про 20-річну діяльність музею «Слобожанські скарби» та фестиваль «ART WAY-2017» (http://timeua.info/post/kharkov/spasaya-staryj-har-kov-09903.html).

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=g0P3BEjDEek"]

•

У 63-й аудиторії НТБ відкрилася виставка «Мозаїка днів» із серії «Художники, народжені ХПІ» Євгенії Турути, випускниці ХПІ, яка більшу частину свого життя працювала інженером, а на пенсії вирішила зайнятися живописом, графікою та декоративно-ужитковим мистецтвом. За останні 5 років роботи Євгенії експонувалися у солідних музеях, галереях та виставкових залах, зокрема у харківському Будинку художника і Харківському художньому музеї. А у Музеї славетних харківʼян ім. К.Шульженко весною 2017 р. за підтримки Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича НТУ «ХПІ» пройшла перша персональна виставка художниці.  До другої персональної виставки Євгенії куратор проекту М.Красиков упорядкував і видав повнокольоровий буклет, що дійсно відбиває «мозаїку днів», а точніше — того, чим милується авторка.

[su_slider source="media: 1625,1618,1624,1619,1623,1620,1622,1621" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

На відкритті виставки добрі слова на адресу Є.Турути сказали директор музею історії НТУ «ХПІ» Г.В.Бистріченко, професор, зав. кафедрою етики, естетики та історії культури О.О.Петутіна, професор тієї ж кафедри М.М.Красиков, член Національної спілки художників України Н. Є. Войценя, зав. масовим відділом Науково-технічної бібліотеки ХПІ Л.П.Бондаренко. А співробітник музею історії НТУ «ХПІ» Сергій Перепелиця віртуозною грою на флейті не тільки створив усім присутнім чудовий ліричний настрій, але й допоміг краще сприймати твори образотворчого мистецтва.

•

Цей фестивальний день був присвячений двом подіям.  Майстер народної творчості України, художник, дизайнер, архітектор, педагог Наталя Горошко провела захоплююче майстер-шоу «Таємниці ляльки-мотанки» і  не тільки показала, як створюються мотанки, але й розповіла про магічні функції цих начебто іграшок.

[su_slider source="media: 1601,1590,1599,1593,1591,1598,1588,1597,1595,1594,1592,1596,1589,1600" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

Другою подією дня став вечір «Неймовірний Гарік», присвячений памʼяті визначного режисера Гарія Черняховського (1944 — 2015), уродженця Харкова, випускника і колишнього співробітника ХПІ, який був помітною фігурою у політехівській самодіяльності, а пізніше, отримавши режисерську освіту у московському театральному училищі ім. Б.Щукіна, став одним із найцікавіших  театральних режисерів і поставив чимало вистав у театрі ім. Моссовєта, театрі ім. Є.Вахтангова, театрі ім. Ленінського комсомолу, театрі ім. В.Маяковського, театрі мюзікла, які були подіями у театральному житті (достатньо згадати хоча б вистави «Сашка» за повістю В.Кондратьєва, «Альпійська балада» за В.Биковим, «Зойчина квартира» за М.Булгаковим), був режисером-постановником улюблених мільйонами телеглядачів передачі «Вокруг смеха», викладав театральне мистецтво у московській «Щуці», а з 1994 р. у Нью-Йорку, у славетному Інституті  театру та кіно Лі Страсберга та у Гарвардському університеті, вів курси акторської майстерності та режисури, зняв низку цікавих документальних фільмів.

[su_slider source="media: 1608,1603,1611,1606,1602,1614,1605,1609,1607,1610,1612,1613,1615" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

Про «неймовірного Гаріка» згадували люди, які його добре знали з дитячих або юнацьких років — партнерша по танцювальному гуртку у Палаці піонерів, учасники студентської самодіяльності; М.М.Красиков за спогадами сестри Гарія Марковича Ліни Волкової та іншими джерелами розповів про харківський та московський періоди життя нашого земляка. Присутні подивилися слайд-шоу та фрагмент документального фільму «Гарік».

•

Перша подія цього дня — зустріч із фольклористами та виконавцями народних пісень «Світ народної пісні»  —  зібрала чимало шанувальників українського пісенного фольклору, адже гостями фестивалю стали найвідоміші фольклорні колективи Харкова та області: лауреат численних міжнародних фестивалів дослідницько-виконавський гурт «Муравський шлях» на чолі з заслуженою артисткою України Галиною Лукʼянець, дитячий фольклорний колектив української гімназії № 6 «Мережка» під керівництвом заслуженої артистки України, доцента Мирослави Семенової, фольклорний гурт Харківського національного університету мистецтв ім. І.Котляревського «Стежка» під керівництвом доц. Ярини Романюк та люботинський вокальний ансамбль «Сузірʼя». Гості не тільки продемонстрували високоякісне виконання української пісенної класики, але й розповіли про те, чим для них є народна пісня і як вони знаходять фольклорні скарби.

[su_slider source="media: 1583,1585,1582,1584,1581" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

      Другою подією була екскурсія М.Красикова «Магія звичайних речей: семіотика побуту». Проходила вона безпосередньо у музеї «Слобожанські скарби», і відвідувачі могли переконатися у тому, що майже усі речі в селянській хаті мали свої магічні властивості — навіть такі звичайні, як кочерга, рогач і хлібна лопата...

•

Літературний вечір «Поети ХПІ: Михайло Єжов, Михайло Шильман, Михайло Красиков»  викликав неабияку зацікавленість аудиторії.  Перші двоє авторів у різні роки закінчили Політех, і їм було що згадати… Іронічна і водночас філософська небагатослівна поезія  усіх трьох поетів (у кожного з них видано кілька збірників віршів, і у кожного виробився свій неповторний стиль) знайшла гарячий прийом у теперішніх політехівців.

[su_slider source="media: 1650,1649,1648,1647,1646" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

•

[su_slider source="media: 1574,1573,1572,1571,1570,1569,1568,1567,1566,1565,1564,1563" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

Фестивальна акція у цей день мала назву «20 років потому. Перегляд фільму “Art way 1997. Хроніка подій“». Перед початком перегляду фрагмента фільму виступили директор фестивалю 1997 року М.Красиков та співрежисер фільму Ірина Жоресівна Фаустова, керівник кіностудії ХПІ, зі спогадами про міжнародний фестиваль, присвячений 20-річчю кафедри етики, естетики та історії культури, та про деяких його учасників.

Від сьогодні цей унікальний фільм стає загальнодоступним.

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=346sljBE8Gw"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=k7zkBgh0UDU"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=g_PjAjRnLtw"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=-zdzZT5iU7Y"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=7vWQ_TT5L9I"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=bI5tUNbYkGA"]

[su_youtube url="https://www.youtube.com/watch?v=ZBR6Sb2GeQk"]

•

04.12.17 виставкою сліпого художника Дмитра Дідоренка, картини якого знаходяться у музеях, галереях та приватних зібраннях у 19 країнах, відкрився  у ХПІ культурологічний фестиваль «ART WAY-2017», присвячений 40-річчю кафедри етики, естетики та історії культури і 20-річчю Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича. Привітати господарів та автора виставки завітали почесні гості — заступник директора Центру краєзнавства ім. П.Т.Тронька ХНУ ім. В.Н.Каразіна, доцент Ольга Вовк, завідувачка масовим відділом Харківського художнього музею Ірина Сидільова, завідувач кафедри культурології Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, професор, доктор філософських наук Віктор Лозовий, праонука визначного історика Дмитра Багалія, випускниця ХПІ Ольга Багалій, бард Володимир Фоменко, чия трудова діяльність також була повʼязана з Політехом, директор Науково-технічної бібліотеки ХПІ Лариса Семененко, мистецтвознавець Віра Крилова, представники Харківського клубу писанкарства та ін. Директор музею, професор Михайло Красиков коротко розповів про історію створення музею, про фестиваль «ART WAY-1997», про фестивальні події 2017-го року, а також зупинився на творчості Дмитра Дідоренка, виставкою якого відкривався фестиваль 20 років тому. До цієї події він упорядкував і видав ілюстрований каталог робіт Майстра, що представлені на виставці.

 

•

 [su_slider source="media: 1552,1558,1557,1550,1553,1555,1551,1554,1549,1556" limit="100" link="image" title="no" pages="no" autoplay="0" speed="0"][su_slider source="media: 632,631,291,290,289,288" title="no" autoplay="0"][/su_slider]

Виставкою «Щоденники на узбіччі» унікального незрячого художника Дмитра Дідоренка,  картини якого знаходяться у музеях, галереях та приватних зібраннях у 19 країнах, відкрився в НТУ "ХПІ" культурологічний фестиваль «ART WAY-2017», присвячений 40-річчю кафедри етики, естетики та історії культури і 20-річчю Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича. Привітати господарів та автора виставки завітали почесні гості — заступник директора Центру краєзнавства ім. П.Т.Тронька ХНУ ім. В.Н.Каразіна, доцент Ольга Вовк, завідувачка масовим відділом Харківського художнього музею Ірина Сидільова, завідувач кафедри культурології Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, професор, доктор філософських наук Віктор Лозовий, праонука визначного історика Дмитра Багалія, випускниця ХПІ Ольга Багалій, бард Володимир Фоменко, чия трудова діяльність також була повʼязана з Політехом, директор Науково-технічної бібліотеки ХПІ Лариса Семененко, мистецтвознавець Віра Крилова, представниця Харківського клубу писанкарства, майстер народної творчості Ольга Довидченкова та ін. Директор музею, професор Михайло Красиков коротко розповів про історію створення музею, про фестиваль «ART WAY-1997», про фестивальні події 2017-го року, а також зупинився на творчості Дмитра Дідоренка, виставкою якого відкривався фестиваль 20 років тому. До цієї події він упорядкував і видав ілюстрований каталог робіт Майстра, що представлені на виставці. Далі мав слово автор виставки. Глибоко метафоричні, філософські картини художника, неповторна авторська техніка і колористика ( у деяких роботах — до 3500 кольорів), життєва сила, мужність і мудрість художника надзвичайно вразили усіх присутніх.