25.07.23 о 16.00 у Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:
«Липень у традиційній народній культурі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Ви знаєте, коли у липні треба викопувати часник? А чи куштували ви мандрики? І чому вони так називаються? Чому і коли кажуть, що «зозуля мандрикою вдавилася»? А знаєте, хто зі святих, за слобожанськими народними апокрифами, причетний до створення українців та росіян? І чи з одного тіста «хохли» та «москалі»?
А що робити з «Йвановою росою»? Для чого обовʼязково треба стрибати через купальське вогнище? Що спалювали у ньому матері, у яких хворіли діти? А що таке «живий вогонь» і звідки він береться? Хто такі купалочки і що вони робили зі своїми віночками після свята? Завдяки якій рослині відьми могли, за народними повірʼями, літати на Лису гору і що вони використовували в якості «літального апарату», крім мітли?
На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», лауреатом премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82834672857?pwd=VW16aFEzenFyTy84anl3bWlqaDJDUT09
Ідентифікатор заходу: 828 3467 2857
Код доступу:: CH94uX
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
В українських хатах його портрети уквітчувалися рушниками, поруч з портретом Тараса Шевченка, а після смерті в Києві припинили рух трамваїв, бо за труною йшла багатотисячна процесія. Справжній титан духу Борис Дмитрович Грінченко (1863 - 1910), незважаючи на українське походження, став, як і Юрій Шевельов, «українцем з вибору», і свідомо поклав своє життя на те, щоб усі його земляки зробили аналогічний вибір. Це саме про нього говорили, що він «більше працював, ніж жив». Дійсно: те, що зробив Грінченко як етнограф, лексикограф, фольклорист, письменник, перекладач, бібліограф, педагог, просвітник, вистачило би на життя десятка фахівців, а то й на десятиліття роботи кількох наукових інститутів.