У 1930 році в Харківському механіко-машинобудівному інституті, (нині НТУ «ХПІ») створений автотракторний факультет і профільна кафедра тракторобудування (кафедра автомобіле- і тракторобудування).
Засновником кафедри автомобіле- і тракторобудування та її наукової школи є видатний вчений, академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 р. по 1962 р. У наступні роки кафедрою завідували: проф., к.т.н. Шепеленко Г.М. (з 1962 по 1974р.), проф., д.т.н. Коденко М.М. (з 1974 по 1994), проф., к.т.н. Великодний В.М. (з 1994 по 2001р.). проф., д.т.н. Самородов В.Б. (з 2001 по 2021р.) З 2022 року і по теперішній час кафедрою керує проф., д.т.н. Ребров О.Ю. При цьому Медведєв М.І. з 1934 по 1962 р. був деканом Автотракторного факультету, а Шепеленко Г.М. з 1962 по 1986р. – деканом факультету «Транспортного машинобудування».
Михайло Іванович
Вадим Борисович
Праці засновника кафедри М. І. Медведєва з теорії гусеничних машин і теорії трактора добре відомі в нашій країні і за її межами. Ім’я професора М.І. Медведєва нерозривно пов’язане зі становленням і розвитком таких промислових гігантів України, як ХТЗ і завод ім. Малишева.
Із фундаментальних наукових праць М.І. Медведєва слід виділити монографію «Гусеничне зачеплення тракторів» (1935 р.), присвячену теорії гусеничного рушія, у якій автор розробив кінематику гусеничного рушія, встановив залежність його ККД від швидкості руху трактора, обґрунтував розташування ведучого колеса (заднє або переднє), запропонував метод профілювання гусеничного зачеплення, що забезпечує контакт ланки ланцюга з ведучим колесом не по лінії, а по поверхні. У довоєнний період виходять праці «Конструювання трактора», «Теорія гусеничних систем», «Альбом по гусеничним системах». М.І. Медведєв був автором одного із перших підручників «Теорія трактора», де він узагальнив накопичені раніше, але розрізнені розробки з теорії трактора, систематизував їх і послідовно виклав.
За період існування кафедри найбільш значущими досягненнями можна вважати:
– у 60-ті роки успішно розробляється і впроваджується у виробництво на ХТЗ новий тип гусеничного зачеплення зі збільшеною в кілька разів довговічністю, пропонується нова конструкція ланки гусеничного ланцюга (проф. Коденко М.М.);
– 1966 р. у співдружності з відділом головного конструктора ХТЗ на основі господарських договорів кафедра здійснює науковий супровід робіт з удосконалення сімейства тракторів Т-150 і Т-150К: досліджуються питання обґрунтування вибору шин, пневморесор, диференціалів колісних тракторів, торсіонів підвіски гусеничних тракторів – результати впроваджуються у виробництво (проф. Коденко М.М., проф. Митропан Д.М., доц. Пясецький В.В.);
– у 70-х роках зі зростанням енергонасиченості тракторів розв’язуються задачі автоматизації та впровадження систем автоматичного управління режимами роботи машино-тракторних агрегатів і операцій (проф. Коденко М.М.);
– на початку 80-х років кафедра займається дослідженнями питань управління режимами роботи силових передач тракторів, зокрема й повнопотокових гідрооб’ємних трансмісій (проф. Мандрика В.Р.);
– проблема зниження рівня коливань, що передаються на оператора трактора, була вирішена кафедрою шляхом упровадження змін у конструкції підвісок сидінь ХТЗ, а також інших виробників тракторів (проф. Артюшенко А.Д.);
– питання підвищення ефективності орного агрегату та автоматичного керування навісними орними агрегатами досліджують науковці кафедри, а розроблена ними конструкція регулятора глибини ходу плуга введена в конструкцію навісної системи трактора Т-150К (доц. Мироненко В.І.);
– розширення сфери застосування колісних тракторів ХТЗ за рахунок їхнього використання як базових моделей для обладнання імпульсними пневматичними, електродинамічними та вібраційними сейсмоджерелами для геологорозвідки; розроблені за участю кафедри декілька зразків сейсмоджерел впроваджені у виробництво та експонувалися у Болгарії, Угорщині, Німеччині, Польщі, США де нагороджені медалями (проф. Коденко М.М., проф. Сергієнко М.Є.);
– з кінця 90-х років кафедра активно співпрацює з ХТЗ зі створення перспективних гусеничних рушіїв та удосконалення наявних конструкцій; колектив кафедри розробляє теоретичні засади переходу на торсіонні та змішані балансирно-торсіонні підвіски гусеничних тракторів, а результати наукових досліджень дають змогу ХТЗ впровадити у виробництво перспективні конструкції підвісок для тракторів ХТЗ-180, ХТЗ-181 (проф. Митропан Д.М.).
З 2001 р. розширюється співпраця з Харківським тракторним заводом, ХЗТСШ, ХКБМ ім. Морозова, АВТОКРАЗом, Індустріальною групою «УПЕК», Харківським заводом транспортного обладнання, ТОВ «СПК». Колектив кафедри починає успішно освоювати нові наукові напрямки досліджень:
– створенням перспективних гусеничних рушіїв тракторів, зниження динамічних навантажень на вузли й системи трактора та підвищення агроекологічних показників шляхом зниження ущільнювального впливу гусеничного рушія на ґрунт; результати теоретичних та натурних досліджень впроваджено у конструкціях сімейства гусеничних тракторів ХТЗ (проф. Митропан Д.М., проф. Великодний В.М., проф. Ребров О.Ю.);
– підвищення ефективності гальмівних систем автомобілів і тракторів (проф. Гецович Є.М.) з подальшим розвитком основ теорії гальмування транспортних засобів, оснащених безступінчатими гідрооб’ємно-механічними трансмісіями (проф. Бондаренко А.І.);
– обґрунтування параметрів колісних сільськогосподарських тракторів. У рамках цього напряму передбачається використання і розвиток аналітичних методів досліджень, зокрема методів імітаційного моделювання процесів функціонування машино-тракторних агрегатів при виконанні основних технологічних операцій (проф. Ребров О.Ю.);
– дослідження в галузі динаміки руху колісних тракторів з метою поліпшення динамічних властивостей під час транспортування рідини в цистернах за рахунок визначення раціональних схем і параметрів конструкції машинно-тракторного агрегату для зменшення негативного впливу низькочастотних коливань поверхневого шару рідини (д.т.н. Кожушко А.П.);
– структурний і параметричний синтез безступінчатих трансмісій автомобілів і тракторів, дослідження та обґрунтування конструктивних параметрів безступінчатих гідрооб’ємно-механічних трансмісій (проф. Самородов В.Б.).
На базі цих досліджень було:
– розроблено та обґрунтовано структурну і кінематичну схему двопотокової трансмісії УПА- 80ПХ з використанням для підйому і гальмування гідрооб’ємного приводу (проф. Самородов В.Б., доц. Островерх О.О.);.
– розроблено оригінальні двопотокові ГОМТ для МТЛБ у дослідному виробництві ОГКТ АТ «ХТЗ»;
– модернізовано ступінчасті механічні коробки передач МТЛБ шляхом синтезу гідрооб’ємного механізму повороту;
– проведено розрахунково-теоретичні обґрунтування гідрооб’ємного механізму повороту трактора ХТЗ-200;
– виконано розрахунково-теоретичну оцінку силових факторів у коробках зміни передач серійних тракторів і трансмісій промислового трактора ТС- 10;
– спільно з управлінням головного конструктора проведено модернізацію тракторів ХТЗ-17221, ХТЗ-17021 і ХТЗ-3110;
– створено в металі дві безступінчаті тракторні ГОМТ для Індустріальної групи «УПЕК» і для АТ «ХТЗ».
Дослідний зразок трансмісії ГОМТ-1С було синтезовано від ідеї та патентів до конструкторської документації вченими й конструкторами кафедри (Самородов В.Б., Деркач О.І., Аврунін Г.А., Бондаренко А.І., Шуба С.О., Яловол І.В., Шевцов В.М., Мітцель М.О., Пелипенко Є.С., Кожушко А.П.), був виготовлений і встановлений на тракторі ХТЗ-21021 з двигуном Д-260, що дало змогу підвищити продуктивність, поліпшити ергономічність і конкурентоспроможність тракторів виробництва АТ «ХТЗ».
До Харківської школи учнів і послідовників М.І. Медведєва – вчених-тракторобудівників можна віднести: А.Т. Лебедєва, А.В. Рославцева, Г.М. Кутькова, Б.І. Кальченка, С.Л. Абдулу, Г.М. Шепеленка, М.М. Коденка, В.Б. Самородова, Д.М. Митропана, А.Д. Артюшенка, М.Є. Сергієнка, В.Р. Мандрику, В.І. Мироненка, О.Ю. Реброва, А.І. Бондаренка, А.П. Кожушка, В.М. Третяка, В.М. Рульова, Ю.К. Шаповалова, М.І. Яременко, В.І. Федотова, В.Ф. Климчука і багато інших. У працях та розробках цих учених отримала свій подальший розвиток теорія колісних і гусеничних тракторів з використанням результатів наукових досліджень М.І. Медведєва.