Філософський семінар на прикладі життєдіяльності видатного вченого

13 травня в режимі он-лайн відбувся філософський семінар на тему “Реалізація особистості на прикладі життя та діяльності видатного вченого, педагога, завідувача кафедр АУР та АСУ ХПІ (1964-1990рр.), Заслуженого працівника вищої школи України, Почесного доктора НТУ “ХПІ”, доктора технічних наук, професора Арега Вагаршаковича Дабагяна” для студентів 2-го курсу КІТ факультету (декан – проф. М.І. Главчев), організований кафедрою філософії та музеєм історії НТУ “ХПІ”. Гостями заходу були учні професора А.В.Дабагяна: відомий вчений кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій імені професора А.В.Дабагяна, випускник ХПІ 1962р., д.т.н., професор Л.А.Гамбаров, відомий вчений, завідувач кафедри стратегічного управління у 2000-2020рр., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д.т.н., професор І.В. Кононенко, відомий вчений, випускник ХПІ, професор О.В.Горєлий, відомий вчений, випускник ХПІ 1976р., завідувач кафедри моделювання систем і технологій ХНУ імені В.Н.Каразіна, д.т.н., професор М.В.Ткачук, випускник ХПІ 1957р. к.т.н., доцент Е.Г.Чайка. Почесним гостем зустрічі був син професора А.В.Дабагяна, випускник ХПІ 1975р., кандидат фізико-математичних наук, заступник Голови правління з інформаційної безпеки та інформаційних технологій АТ “Банк “ГРАНТ” Олександр Арегович Дабагян. Онук професора А.В.Дабагяна Давид, випускник 2017р. кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій НТУ “ХПІ”, надіслав свої спогади про діда та побажання сучасним студентам-політехнікам.
З презентації учасники семінару дізналися про основні віхи життєвого шляху професора А.В.Дабагяна, його зростання в ХПІ як вченого, практика, засновника кафедри автоматичного управління рухом, завідувача кафедри автоматизованих систем управління, які готували висококваліфікованих фахівців для ракетно-космічної галузі країни.




І сьогодні учні професора А.В.Дабагяна, відомі вчені продовжують і розвивають справу Вчителя. У грудні 2009р. на фізичному корпусі, де розміщувалась кафедра АУР, була відкрита меморіальна дошка вченому. Ім’я професора А.В.Дабагяна увічнено у назві кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій, яку очолює відомий вчений, випускник ХПІ, учень Арега Вагаршаковича доктор технічних наук, професор М.Д.Годлевський. У вересні 2017р. в НТУ “ХПІ” за підтримки компанії Data Art був відкритий комп’ютерний Центр колективного користування імені професора А.В.Дабагяна.







Напередодні 101-ї річниці з дня народження професора А.В. Дабагяна ректор НТУ “ХПІ” професор Євген Сокол та голова Вченої ради університету професор Леонід Товажнянський вручили почесний диплом династії НТУ “ХПІ” Дабагян дружині Олександра Ареговича Наірі Дабагян.



23 березня 2021р. директорка музею історії НТУ “ХПІ” Г.В.Бистріченко взяла участь у конференції “Луньовські читання”, яка проходила в режимі он-лайн з доповіддю та презентацією “З досвіду роботи Центру “Арсенал Ідей Україна” НТУ “ХПІ”. 

До 100-річчя заснівання єлектротехнічного факультету в Харківському технологічному інституті в музеї історії НТУ “ХПІ” була підготовлена виставка. Харківські політехніки пишаються досягненнями електротехнічної школи університету, яка розквітла завдяки неймовірній самовідданій праці видатного вченого, педагога, діяча – професора Павла Петровича Копняєва, який передбачав необхідність підготовки високофахових спеціалістів для країни і вже на початку ХХ-го сторіччя готував по 15-20 випускників з гарними знаннями в галузі електротехніки.
20 березня 2021р. співробітники музею історії НТУ “ХПІ” взяли участь у Міжнародній науково-практичній ювілейній конференції до 150-річчя з дня народження видатного вченого, педагога, організатора та першого ректора Харківського фармацевтичного інституту, Заслуженого діяча науки УРСР, доктора хімічних і доктора фармацевтичних наук, професора Миколи Овксентійовича Валяшка, яка проходила у Національному фармацевтичному університеті.
З 1919р. і до останніх років життя професор викладав у Харківському технологічному інституті і завідував кафедрою органічної хімії, з 1930р. – у Харківському хіміко-технологічному інституті, а з 1950р. – Харківському політехнічному інституті. Першим у царській Росії організував спектроскопічні дослідження; дослідив понад 200 різних похідних бензолу, тразолу, тразолону та інших хімічних сполук; активно вивчав та запроваджував лікарські речовини з української сировини, підготував 3 доктори та 93 кандидати наук, був активним учасником наукових товариств Росії, Англії, Німеччини, УРСР, СРСР. З 1934р. М.О. Валяшко був незмінним головою Харківського відділення Всесоюзного хімічного товариства ім.М.І.Менелєєва.










Останні коментарі