Звіт за результатами профорієнтаційної поїздки до Львова групи студентів 1-го курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» НТУ «ХПІ»
У період з 18 до 22 жовтня 2021 року під керівництвом провідних лекторів кафедри к.е.н., доц. Т. А. Жадан та к.е.н., доц. Т. Ю. Чайки у рамках ознайомчої практики відбулася профорієнтаційна поїздка до Львова групи студентів 1-го курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторана справа» НТУ «ХПІ».
Студенти та викладачі кафедри взяли участь у Львівському міжнародному форумі індустрії туризму та гостинності і відвідали XV спеціалізовану виставку «Готельний та ресторанний бізнес» (18-21 жовтня 2021 р.).
Програма профорієнтаційної подорожі також включала:
- виробничу екскурсію до ресторану «П’яте підземелля»;
- знайомство з холдингом емоцій «!Fest» (виробничі екскурсії у «Львівську копальню кави», Першу міську пекарню сирників та штруделів «Львівські Пляцки», Кафе-бар «П‘яна вишня» та Театр пива «Правда»);
- пішохідну екскурсію центральними львівськими локаціями з відвідуванням ресторанних закладів різної спеціалізації (кулінарна студія «Крива липа», McDonalds, «Пузата хата», ресторан італійської кухні «Італійський дворик» (що розташований у пам’ятці ренесансної архітектури Палаці Корнякта), «Cat Cafe»).
Львівський міжнародний форум індустрії туризму та гостинності – одна з центральних подій у житті індустрії гостинності та туризму України. У 2021 році у форумі взяли участь понад 70 компаній з України, Литви та Польщі.
Студенти отримали можливість живого спілкування зі спеціалістами-практиками готельного та ресторанного бізнесу, набули уявлення про перспективи проходження практики та подальше працевлаштування.
Викладачі і студенти кафедри познайомилися з учасниками і експозиціями виставки, новими трендами та можливостями галузі. Завітали на семінари, панельні дискусії, презентації сучасних технологій у сфері гостинності. Особливий інтерес викликали такі теми форуму: «Еволюція індустрії гостинності»; «Аналітика готельного ринку України»; «Майбутнє індустрії гостинності: людський сервіс чи діджиталізація?».
Викладачі кафедри скористалися вдалою можливістю налагодити ділове співробітництво з представниками готельно-ресторанної галузі.
Виробнича екскурсія до ресторану «П’яте підземелля», поза сумнівом, стала для студентів своєрідним вступом у філософію ресторанного бізнесу.
Концептуальний тематичний ресторан «П’яте підземелля» позиціонує себе як середньовічна ресторація, що знаходиться у самому центрі Львова.
Адреса ресторану: Площа Ринок, будинок номер п‘ять. Але ця адреса не зовсім повна. Варто додати суттєву деталь: середньовічне підземелля на площі Ринок, під будинком номер п‘ять.
Дозволимо собі трохи відійти від теми. Взагалі, Площа Ринок – унікальне місце старовинного центру Львова. Бруківка площі була свідком неймовірних подій упродовж довгих-довгих століть. Тут були досить таки незвичні для Європи тротуари, адже їхня ширина дозволяла одночасно гуляти ними одразу двом закоханим парам (тобто ширина вулиці могла вмістити одразу чотирьох людей). Для середньовічної Європи це була велика рідкість!
Кожен будинок на площі є унікальним. Будинок номер п’ять на Площі Ринок має свою власну назву: «Кам’яниця Лукашевичів». На жаль, сама «Кам’яниця Лукашевичів» згоріла під час пожежі наприкінці 16 століття, і сьогодні її ім’я носить відбудована у 19 столітті на її місці будівля у стилі класицизму з лаконічним декором.
Але підвали! Підвали збереглися!
Ще у 16 столітті в цій кам’яниці (а саме так називали кам’яні будинки у середньовічному Львові) оселилися монахи-єзуїти, які прибули у місто для відновлення костелу. Це наклало свій відбиток на концепцію ресторану. Крім того, під час будівельних робіт було знайдено середньовічний меч, що колись належав лицарям Тевтонського ордена. Так з’явилась ідея облаштувати заклад у середньовічному стилі.
Ресторація «П’яте підземелля» підтримує концепцію «інтерпретації спадщини». «Інтерпретація спадщини» – це новий напрямок у туризмі та гостинності, спрямований на подієве залучення відвідувачів до певного історичного контексту. «Інтерпретація спадщини» – це, насамперед процес комунікації, спрямований не лише на отримання певних знань, а й на створення вражень.
Інтер’єр, атмосфера, стиль – все підпорядковане загальній концепції. Ресторан має п’ять залів, кожен з яких має власну тематичну спрямованість.
Інтер’єр закладу виконаний у середньовічному стилі: стіни з необробленого каменю, справжні вітражі в одному із залів, масивні дерев’яні меблі, всюди розставлено середньовічну зброю, щити і предмети побуту.
Освітлюється ресторан справжніми свічками.
Зустрічають гостей чоловіки-офіціанти у чернечому одязі, а жінки-офіціантки – в одязі господинь епохи середньовіччя. Відповідним чином звертаються вони один до одного та й до відвідувачів: брат, сестра.
Все продумано до дрібниць: меч, дракони, середньовічні рукомийники, меню… Усього не перерахувати…
Формат взаємодії ресторану з відвідувачами – інтерактивний. Відвідувачі мають можливість сфотографуватися у чернечій рясі (інтерактивна інсталяція «Ряса Ченця»); відшукати п’ятьох драконів у склепіннях підземелля (п’ять скульптур-інсталяцій: Дракон Жадібності, Голодний Дракон, Замріяний Дракон, Дракон Усамітнення, Таємничий Дракон); відчути себе справжнім середньовічним правителем на розкішному престолі з короною (інтерактивна інсталяція «Вільний Престол»); випробувати удачу, витягнувши меч із каменю за прикладом короля Артура (інтерактивна інсталяція «Меч Обраного»).
Співробітники ресторану провели незабутню екскурсію для студентів НТУ «ХПІ». А директорка ресторану у формі лекції-бесіди за середньовічним столом поділилася власним практичним досвідом ведення бізнесу та торкнулася багатьох аспектів організації діяльності закладу, центральне місце в якому займає повага до співробітників та відвідувачів, увага до кожної дрібниці, висока культура обслуговування, якість приготування та асортимент страв , компетентнісний підхід до мотивації співробітників.
У ресторанній справі явно є місце для міждисциплінарного підходу. Співробітник ресторану повинен бути не тільки знавцем ресторанної справи, а й психологом, і поліглотом, володіти управлінським талантом та артистичними здібностями… Але головне – володіти управлінським талантом та артистичними здібностями… Але головне – щира пристрасть до своєї справи, любов та інтерес до всього того, що й становить професію ресторатора.
Та й до речі. А чому саме «П’яте підземелля»? Справа у тому, що серед туристів, які відвідують Львів, вже давно користується популярністю екскурсійний маршрут «Підземелля Львова». Як правило, цей екскурсійний маршрут передбачає відвідування чотирьох локацій. Але з моменту відкриття «П’ятого підземелля» його все частіше включають до програми пішохідних екскурсій львівськими підземеллями.
Знайомство з холдингом емоцій «!FEST» (виробничі екскурсії у «Львівську копальню кави», Першу міську пекарню сирників та штруделів «Львівські пляцки», «П’яну вишню» та Театр пива «Правда») наочно ілюструє, чому сферу гостинності часто називають економікою вражень чи креативною економікою.
Емоції, враження, подієва залученість – ось основні атрактори, на які орієнтуються творці мережі концептуальних авторських ресторанів «!FEST».
«Львівська копальня кави» позиціонується як кав’ярня-книгарня, розташована над «місцем видобутку кави» – львівською «кавовою копальнею». Тут неможливо обійтися без привабливої і смачної, як кава, легенди. Отже, легенда свідчить, що колись давним-давно, у 1675 році, шляхтич Юрій Кульчицький заклав у шахту корисні копалини, кавові зерна. І ось, з тих пір кава у Львові – корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф.
У «Львівській копальні кави» реалізовано концепцію інтерпретаційної програми, яка передбачає безпосереднє залучення відвідувачів до процесу споживання послуги.
Інтерактивний сценарій запрошує гостей ресторану здійснити подорож до підземелля, до шахти. Там їм пропонують надіти шахтарські каски. Під ногами – рейки. Лунає характерний звук вагонетки, а потім з’являється і сама вагонетка. Нарешті, відвідувачі натикаються на групу «кавових шахтарів», які сіли відпочити… І аж ніяк не відразу розуміють, що шахтарі-то не справжні…
Пройшовши підземеллям досхочу, неможливо піти з кав’ярні, не скуштувавши «щойно здобутої» кави. А оскільки це не просто кав’ярня, а кав’ярня-книгарня, тут же відразу можна придбати й улюблену книжку.
У Першій міській пекарні сирників та штруделів «Львівські пляцки» студенти ознайомилися з особливостями формування асортименту, правилами викладки готової продукції на торгових вітринах та ціновою політикою пекарні. Один із цінових інструментів залучення клієнтів, які використовують «Львівські пляцки» – безкоштовні топінги (поливки) до випічки.
Відомо, що правильно сформований асортимент та раціональна викладка товару дозволяє підвищити лояльність споживачів. Основні види випічки пекарні – штруделі та сирники. Штрудель – традиційна страва німецької кухні, яка прижилася у Львові з часів Австро-Угорщини. З німецької мови слово Strudel можна перекласти як «вир», «вихор». Загалом, як щось таке, що закручується. І справді, штруделі печуть у вигляді рулету з тонко розкоченого тіста, яке потім закручують у вигляді рулету. А ось сирники (вони ж творожники) – популярна страва всіх слов’янських народів. Яким же словом можна поєднати ці два види випічки? А дуже просто: і штруделі, і сирники (і взагалі різноманітна випічка) – все це львів’яни називають одним дуже смачним словом: пляцки. Всі ці три слова – штруделі, сирники, пляцки – присутні у назві пекарні.
Як і у всіх інших проектах холдингу «!FEST», у Першій міській пекарні сирників та штруделів «Львівські пляцки» акцент робиться на емоційну залученість відвідувачів. Пекарня проводить майстер-класи з приготування яблучних штруделів, а пекар-наставник з гордістю носить ім’я Штрудельмейстер.
Брендинг кафе-бару «П’яна вишня» включає такі базові положення, що визначають імідж закладу. По-перше, в меню завжди є тільки одна позиція алкогольних напоїв – вишнева наливка. Заклад позиціонує себе як «бар одного напою». По-друге, жодних стільців, лише барна стійка і один столик.
По-третє, яскравий інтер’єр насиченого червоного відтінку декорований пляшками з-під наливки. На стелі – люстра вишневого кольору, яка є своєрідним брендом закладу.
Ще однією «родзинкою» є те, що рекламні тексти кафе-бару «П’яна вишня» навмисне переповнені яскравими словами урбаністичного лінгвофеномену, «львівської ґвари». Це привертає увагу та викликає додаткову зацікавленість у відвідувачів.
Театр пива «Правда» – ще один проект холдингу емоцій «IFest», до якого в рамках ознайомчої практики завітали студенти кафедри. Це не лише ресторан, а ще й справжній театр. Тут грає духовий оркестр ПРАВДА-orchestra, кухарі готують оригінальні авторські страви на відкритій кухні, а під час екскурсії на броварню можна побачити процес створення широкої палітри сортів автентичного крафтового пива. Інтер’єр закладу оформлено у стилі лофт, завдяки чому справляється враження, що знаходишся на заводі.
Концепція подієвої участі тут також дає свої плоди: шанувальників театру пива «Правда» дуже багато. Щовечора оркестр збирає повний зал шанувальників рок-музики та виконує у власному аранжуванні твори відомих рок-гуртів, а відвідувачі мають можливість побалувати себе широким вибором страв та сортів пива.
Пішохідна екскурсія центральними львівськими локаціями, яку провела к.е.н., доцент Т. А. Жадан, дозволила скласти цілісне враження про індустрію гостинності міста Лева.
Заклади ресторанного господарства різної спрямованості вдало доповнюють один одного, дозволяючи задовольнити як звичайні, повсякденні, так і найвишуканіші, незвичайні уподобання клієнтів. «Кулінарна студія “Крива липа”», McDonalds, «Пузата хата», «Ресторан італійської кухні ”Італійський дворик”» (розташований у пам’ятці ренесансної архітектури Палаці Корнякта), «Cat Cafe» – калейдоскоп абсолютно несхожих один на одного закладів ресторанного господарства, яких поєднує професіоналізм та увага до клієнта.
За результатами профорієнтаційної поїздки до Львова студентка 1-го курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» НТУ «ХПІ» (група БЕМ-1321б) Олена Бєлікова зробила короткометражний відеофільм.
Студентки Діана Гнєзділова, Єлизавета Коваль (група БЕМ-1321а), Олена Бєлікова, Ксенія Косова (група БЕМ-1321б) використали отриману під час поїздки інформацію для підготовки індивідуального завдання (у формі портфоліо) за курсом «Вступ до спеціальності. Ознайомча практика» (лектор к.е.н., доц. Чайка Т. Ю.).
Колектив і студенти кафедри щиро дякують керівництву і співробітникам ресторану «П’яте підземелля» за гостинність, неймовірно цікаву і пізнавальну виробничу екскурсію та змістовну профорієнтаційну лекцію-бесіду. Також колектив і студенти кафедри висловлюють глибоку подяку керівництву і співробітникам холдингу емоцій «!Fest», керівництву і співробітникам інших готельно-ресторанних закладів та всьому місту Львову за теплий прийом і гостинність.
Галерея:
Кафедра Туризму і готельно-ресторанного бізнесу
61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2, навчальний корпус №5.
Довідки щодо вступу: +38 (095) 178-50-61
tourism@khpi.edu.ua
Nataliia.Iakymenko-Tereschenko@khpi.edu.ua