Автоматизація та кібербезпека енергосистем

0

Новини та оголошення

ХПІ запрошує абітурієнтів на онлайн-зустріч у Telegram

Telegram:
https://t.me/joinchat/L2Hxox1rkSpjYjM6

Facebook:
www.facebook.com/ntu.xpi

Поради щодо вибору майбутньої професії, кваліфіковані рекомендації щодо ЗНО та вступної кампанії 2022 року — все це, і не тільки, на онлайн-зустрічі в Telegram 13 лютого об 11:00. На абітурієнтів, старшокласників та їхніх батьків чекає інтерв’ю з ректором НТУ «ХПІ» та представниками приймальної комісії, які дадуть відповіді на найактуальніші запитання. Приєднуйтесь до нашого «Інтерв’ю у прямому ефірі»!

Дата: 13 лютого (неділя) 2022 року
Час: 11:00

Програма:

1) Онлайн-зустріч з ректором НТУ «ХПІ» Євгеном Соколом про вибір майбутньої професії та її зв’язок із спеціальностями.

2) Дорожня карта учасника ЗНО:

Які та скільки ЗНО потрібно для вступу?
Українська мова або Українська мова та література… Що для чого?
Все, що потрібно знати про ЗНО з математики 2022. Профіль або Стандарт?
Інша корисна інформація про вступ.

3) Запитання учасників про вступну кампанію 2022 року. Консультують фахівці приймальної комісії ХПІ.

09.02.2021

З 7 по 25 лютого освітній процес у ХПІ переводиться у дистанційну форму.

У документі зазначено, що у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в Україні, спричиненої коронавірусом та стрімким розповсюдженням штаму “Омікрон”, ХПІ переходить на дистанційне навчання на період з 7 по 25 лютого. Також у розпорядженні зазначено, що всі лабораторні роботи, які припадають на час “дистанційки”, перенесуть на пізніший термін, а замість них будуть викладачі віддалено проведуть лекції, практичні заняття та семінари.



26.01.2022

Що за збій електропостачання стався у Центральній Азії

У Казахстані, Киргизстані та Узбекистані, об’єднаних однією енергосистемою, стався масштабний збій у електропостачанні.

У KEGOC(“Казахстанської компанії з управління електромережами”) заявили, що стався значний аварійний дисбаланс, створений енергосистемою Центральної Азії.

“Зважаючи на значний аварійний дисбаланс, створений енергосистемою Центральної Азії (Узбекистан, Киргизстан), стався начерк потужності на транзит електроенергії 500 кВт ( можливо кВ?) “Північ-Схід-Південь Казахстану”, – йдеться у повідомленні компанії.

За її даними, в результаті стався аварійний поділ транзиту “Північ-Схід-Південь Казахстану” з погашенням значної частини споживачів Південної зони Казахстану. Обсяг обмежень становить близько 1500 мегават.
25.01.2022
 

 

Олександр Удовенко: Через кібератаки українці можуть залишитися без світла та грошей

Після кібератаки на низку урядових сайтів, у тому числі МЗС, МОН та інші, американські експерти попереджають про можливі більш серйозні атаки, які можуть залишитися українців без світла, тепла і грошей. Про це УНН повідомляє з посиланням на Reuters.
Reuters у статті “Без світла, без тепла, без грошей – таке життя в Україні під час кібервійни” попереджає, що хакери можуть готувати більш серйозні кібератаки на критично важливу інфраструктуру.

“У міру зростання напруженості ми можемо очікувати більш агресивної кіберактивності в Україні і, можливо, в інших місцях. Можливо, включаючи руйнівні атаки, націлені на критично важливу інфраструктуру. Організаціям необхідно почати підготовку”, – сказав аналітик розвідки американської компанії з кібербезпеки Mandiant Джон Халтквіст.
Агентство зазначає, що вторгнення хакерів в лікарні, енергетичні компанії і фінансову систему до недавнього часу були рідкістю. Але організовані кіберзлочинці, багато з яких живуть в Росії, в останні два роки агресивно переслідували установи за допомогою програм-вимагачів, заморожування даних і комп’ютерного обладнання, необхідного для догляду за пацієнтами лікарень.
“У грудні 2015 року перша в своєму роді кібератака позбавила світла 225 000 осіб на заході України, при цьому хакери також саботували електророзподільне обладнання, що ускладнило спроби відновити електроенергію”, — йдеться в статті.
За словами офіційних осіб, за останні два місяці 2016 року хакери атакували українські державні установи близько 6500 разів. Тоді уряд заявив, російські спецслужби ведуть кібервійну проти України.
“Атака на Державне казначейство зупинила його системи на кілька днів, а це означає, що державні службовці і пенсіонери не могли вчасно отримувати зарплату або виплати”, — наголошується в статті.
Так, атаки на енергосистему України експерти розглядають як перший приклад відключення хакерами життєво важливих енергосистем, що забезпечують теплом і світлом мільйони будинків.
У ніч з 13 на 14 січня була здійснена хакерська атака на низку урядових сайтів, у тому числі МЗС, МОН та інші.
Не працювали сайти Міністерства закордонних справ та Міненерго, ДСНС та МОН. ЗМІ писали про те, що сайт КМУ також заблокований, проте станом на 8:30 працював доступ до урядової сторінки. Сайт “Дія” також “лежав”.
Зловмисники на головних сторінках цих сайтів розмістили повідомлення провокаційного характеру. При цьому в мережі поширюється нібито Заява самих хакерів, в якій стверджується, що “всі ваші особисті дані були завантажені в загальну мережу”.

Робота атакованих державних ресурсів вже відновлена. Контент сайтів при цьому залишився без змін, і витоку персональних даних не відбулося, інші сайти відновлять роботу найближчим часом, вказують в СБУ і Мінцифрі.
15.01.2022

Відключення АЕС у Німеччині

Відключення 3-х АЕС у Німеччині сталося сьогодні вночі.
З 6,79 ГВт пішли на 3,31 ГВт. Через дуже вітряну погоду поки що все легко компенсується генерацією на вітряках. Відключення відбулося в рамках плану, згідно якому Германія  цілком відмовляється від атомної енергетики.

31.12.2021

 

Введено в експлуатацію четвертий агрегат дністровської ГАЕС

День енергетика найбільша гідрогенеруюча компанія країни – Укргідроенерго – відзначила введенням у промислову експлуатацію четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС. Додаткові 324 МВт дефіцитних балансуючих потужностей збагатять Об’єднану енргосистему країни, підвищивши її стійкість та надійність.
Таким чином, загальна встановлена потужність Дністровської ГАЕС сягнула 1296 МВт в генераторному режимі та 1684 МВт в насосному.

Згідно з проєктом станція складатиметься із семи гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт, що ставить її на перше місце у Європі та на шосте у світі.

Варто зазначити, що введення в промислову експлуатацію четвертого гідроагрегату забезпечує зменшення кількості пусків блоків ТЕС, що у свою чергу призведе до економії вугілля та газу, а також сприятиме декарбонізації української економіки.
22.12.2021

У Китаї ввели в експлуатацію реактор HTR-PM – перший у світі у новому поколінні
Китайська компанія CNNC повідомила, що демонстраційний реактор HTR-PM під’єднано до енергорозподільної системи країни 13 грудня. Новий реактор став першим у світі високотемпературним реактором із газовим охолодженням та гальковим шаром, побудованим у новому поколінні подібних установок.

Будівництво демонстраційної установки HTR-PM із двома реакторами потужністю 250 МВт розпочалося у грудні 2012 року. Реактори-близнюки будуть рухати одну турбіну потужністю 210 МВт. Холодні функціональні випробування для перевірки системи та обладнання першого контуру реактора, а також міцності та герметичності допоміжних трубопроводів під тиском були завершені на двох реакторах HTR-PM 19 жовтня та 3 листопада 2020 року. Гарячі функціональні випробування, що моделюють штатні температури та тиск, розпочалися у січні 2021 року.

Китайський регулятор ядерної енергетики від імені Національного управління ядерної безпеки 20 серпня видав ліцензію на експлуатацію HTR-PM. Завантаження перших сферичних паливних елементів у перший реактор розпочалося наступного дня. Перший реактор HTR-PM досяг першої критичності 12 вересня, а другий – 11 листопада. Ще через два дні після цього реактори почали видавати в систему першу електричну енергію.

Для майданчика «Шидаовань» пропонується збудувати ще 18 таких блоків. Крім HTR-PM, Китай пропонує більш масштабну версію під назвою HTR-PM600, в якій одна велика турбіна потужністю 650 МВт буде рухатися приблизно шістьма реакторними установками HTR-PM. Техніко-економічні дослідження щодо впровадження HTR-PM600 проводяться для п’яти китайських АЕС.

Подібні реактори нещодавно визнані владою Великобританії як перспективні для розвитку атомної галузі країни та у вигляді першого демонстратора мають з’явитися приблизно через 10 років.

Раніше повідомлялося, що за 15 років Китай планує збудувати 150 нових атомних реакторів
17.12.2021

Тім Конвей: українським АЕС кібератаки не загрожують

Українська ядерна енергетика сьогодні забезпечує 55% потреб країни в електриці, і тому також є потенційною мішенню для кібератак.

Ми поцікавилися у американського експерта Тіма Конвея, технічного директора програм ICS та SCADA у SANS, як захищена дана критична інфраструктура та чи є звернення за консультаціями з української сторони.

Нагадаємо, що на початку грудня в Україні відбулися навчання з кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури Grid NetWars, сценарії для яких створені SANS Institute – провідною світовою організацією, яка навчає, розвиває та сертифікує фахівців із кібербезпеки.

“У ядерному секторі увага фокусується насамперед на фізичному захисті та ізольованості об’єкта. У той же час системи генерації та передачі електроенергії в основному зосереджені на кібербезпеці. Є чимало міжнародних стандартів та законодавчих актів, які застосовуються до ядерної галузі, – зазначив Тім Конвей. – Під час проведення навчань з кібербезпеки у США, Польщі та Україні ми запрошуємо і представників ядерної галузі. Але налаштування внутрішніх мереж атомних електростанцій є унікальними. Оператори транспортної інфраструктури повинні приєднуватися до спільної мережі, щоб мати змогу працювати. У ядерній енергетиці це необов’язково. Мережа АЕС може бути ізольована та працювати сама по собі”.
Герман Богапов 9 грудня 2021

Вперше за 37-річну історію підприємства, Запорізька АЕС несе навантаження, що дорівнює 100% встановленої потужності – 6040 МВт.

«Це визначна, справді епохальна подія. Зараз без перебільшення можна сказати, що Запорізька АЕС видає історичний максимум електроенергії для потреб населення та промисловості України», – прокоментував подію т.в.о. генерального директора Запорізької АЕС Дмитро Вербицький.

Таке виробництво стало можливим завдяки реалізації Енергоатомом масштабного проєкту на Запорізькій АЕС, що є вкрай важливим для всієї енергетики України. Компанія, як найбільший виробник електроенергії в державі, піклується і про стійкість та надійність функціонування об’єднаної енергосистеми.

Після розширення відкритого розподільчого пристрою станції та введення в роботу четвертої повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – підстанція «Каховська» шість енергоблоків станції працюють без будь-яких мережевих обмежень, тепер виробляючи додатково більше 17 млн кВтг електроенергії щодня.

Каховська лінія значно поліпшила електропостачання південного регіону України, а в перспективі – матиме важливе значення при синхронізації Української енергосистеми з Європейською.

Запорізька АЕС працює надійно, безпечно, на 100%.
02.12.2021