Історія кафедри

16 квітня 1885 року на підставі рекомендацій Урядової комісії, яку очолював видатний науковець у галузі підйомних машин, професор Санкт-Петербурзького практичного технологічного інституту Вишнеградський І.О., Наказом царського уряду відкрито Харківський практичний технологічний інститут.

Із 1888 року в Харківському практичному технологічному інституті професором Тиром В.Е. викладається курс «Теорія і будова підйомних машин».

У 1929 р. в Харківському технологічному інституті під керівництвом професора Тамаріна Д.Н. заснована кафедра «Підйомно-транспортні машини і обладнання», яку він очолював на протязі 30-ти років.

У роки Великої Вітчизняної війни кафедру очолював проф. Жермунський Б.І.

Професор Гайдамака В.Ф., декан машинобудівного факультету, керував кафедрою до 1976 р.

Професор Григоров О.В., голова секції «Підйомно-транспортні машини» Науково-методичної комісії з інженерної механіки при Міністерстві освіти і науки України, перший віце-президент Підйомно-транспортної академії наук України, очолював кафедру до 2017 р.

Сьогодні кафедра має в своєму розпорядженні сучасну матеріально-технічну базу, яка складається з експериментально-дослідної та навчальних лабораторій, мультимедійного класу і обчислювального центру, на базі котрих ведеться підготовка бакалаврів і магістрів за спеціальностями і спеціалізаціями:

За роки незалежності України істотно змінилася структура працевлаштування випускників. Сьогодні понад 20% випускників кафедри працює на підприємствах ближнього і далекого зарубіжжя: Німеччина, Канада, Ізраїль, Польща, Естонія, Китай, Росія, Білорусь, Туркменістан. Це вагомий показник відповідальності кафедри за підготовку кадрів, готових до викликів ринкової економіки.

За основу практичної підготовки взяті світові тенденції на ринку праці, у першу чергу, «індекс інновацій», який характеризує рівень взаємодії науки і бізнесу, а також впровадження перспективних розробок з переходом на більш високий рівень інновацій – «стратегії конкурентоспроможності». «Нам потрібно відходити від мудреця на сцені до гіду, який стоїть осторонь», – відомі слова Мюррея Гел-Мана, Лауреата Нобелевської премії з фізики (Е.Ф. Кроулі, Д.Р. Бродер, К. Едстрем «Переосмислення інженерної освіти. Підхід СDIO (Сonceiving, Designing, Implementing and Operating)», вимагають в рамках діючих планів, стандартів і програм нових підходів в інженерній освіті, спрямованих, в першу чергу, на підвищення частки активного і практичного навчання.

На кафедрі впроваджується практика «виробничого марафона» для студентів першого і четвертого курсів, при якій мінімум раз на тиждень відбуваються виробничі тематичні екскурсії на провідних підприємствах регіону, що дозволяє усунути або мінімізувати прогалини сучасної інженерної освіти:

  • непропорційно низька і постійно зменшувана економічна віддача від інженерних кадрів;
  • обмежене і формальне навчання, низький рівень в базових технічних галузях та інженерних навичках;
  • недостатнє осмислення важливості експерименту, технічних вимірювань і контролю;
  • відсутність духу змагальності, наполегливості та страх перед особистою відповідальністю з низьким рівнем володіння комунікативними навичками.

Активна позиція та постійний контакт з роботодавцями дозволяє використовувати по максимуму можливості інтегрованих навчальних планів, які містять три обов’язкових компоненти:

  • курс «Вступ до спеціальності» створює основу для наступного навчання, стимулює інтерес та мотивує студентів до  опанування інженерної спеціальності;
  • професійна підготовка зі спеціальності та спеціалізації;
  • фінальна підготовка, котра базується на дисциплінах вільного вибору та забезпечує реалізацію моделі «планування-проектування-виробництво-застосування» для підвищення престижності інженерної освіти.

Кафедра активно співпрацює з провідними європейськими навчальними і науковими центрами: Магдебурзьким, Дрезденським, Бохумським і Дортмундським університетами; Фраунгофер інститутом логістики (Німеччина), Краківською Політехнікою (Польща), Мішкольцьким університетом (Угорщина) і Петрошанським технічним університетом (Румунія).

Наукові пріорітети кафедри формувалися на протязі десятиліть і сьогодні зосереджені на наступних напрямах:

  • оптимальне керування машинами циклічної та безперервної дії в логістичних системах;
  • модернізація кранового привода та зниження енерговитрат при експлуатації підйомно-транспортного обладнання;
  • підвищення експлуатаційної надійності системи «ходове колесо – підкранова рейка»;
  • оцінка ризиків експлуатації та керування промисловою безпекою за межами нормативних строків експлуатації підйомно-транспортних машин;
  • виробнича логістика.