•

 

Художники ХПІ — від Олексія Бекетова
до Сергія Браткова і далі.

 Лекція Михайла Красикова  

 

Харківський Політех — не тільки колиска відомих вчених, винахідників, політичних діячів, бізнесменів, але й людей творчих — письменників, акторів, режисерів, співаків і, як доведе автор лекції, художників та фотомайстрів. Для деяких педагогів, студентів і випускників ХТІ -ХПІ образотворче мистецтво було аматорством, однак деякі політехівці стали професійними художниками та фотомайстрами. У лекції йтиметься про Олексія Бекетова, Михайла Пестрикова, Костянтина Пинєєва, Олексія Кокеля, Сергія Браткова, Олександра Супруна, Вадима Колтуна, Світлану Землянкіну, Олену Долженко та деяких інших митців, чия біографія була повʼязана з Політехом.

Довідка: Красиков Михайло Михайлович – поет, етнограф, фольклорист, літературознавець, культуролог, мистецтвознавець, культуртрегер.  Автор понад 800 наукових, науково-популярних та літературних публікацій. Упорядник бл. 50 книг.

Кандидат філологічних наук, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» та галереї “Art KhPI”, директор Харківського відділення Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, член Національної спілки письменників України,  Національної спілки художників України, Міжнародної асоціації мистецтвознавців (АИС) та низки інших наукових товариств та асоціацій, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Ради Неформального товариства друзів Зінаїди Серебрякової, член Консультативної ради з охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму ХОДА, лауреат муніципальної премії (2007), лауреат біографічного довідника «Кто есть кто: всемирное издание» (Москва, 2014). У 2008 р. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка видала книгу «Михайло Красиков – вчений, краєзнавець, поет: біобібліографічний покажчик». Біографічні статті про М. М. Красикова вміщені у виданнях: «Енциклопедія сучасної України», «Кто есть кто: всемирное издание», «Українська фольклористична енциклопедія», «Русская литература сегодня: Зарубежье» С. Чупринина, «Літературна Харківщина. Довідник» та ін.

 

•

Доцент нашої кафедри Артем Харченко отримав підтримку науково-дослідного проекту “Vivat membrum quodlibet!: Контакти єврейських та неєврейських студентів в імперському університеті Харкова, 1805-1862 pp.”. Проект має статус міжнародного і був виконаний у співпраці з Др. Свєтланою Наткович (Haifa University). Виконання проекту розраховане на 2020-2021 рр. В межах проекту буде проведено наукову конференцію. Результати дослідження будуть опубліковані в англомовних та україновомних наукових журналах. Рішення про підтримку було прийнято МОН України, за результами відкритого конкурсу: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/mizhnarodni-naukovi-proekti/dvostoronni-naukovi-konkursi

•

1 грудня 2019 року о 14.00 відбудеться творча зустріч з Михайлом Красиковим та презентація його книги "Ученик травы".
Ця книга відомого поета, фольклориста, літературознавця, мистецтвознавця, культуртрегера, професора кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ» Михайла Красикова стала вже шостим збірником поезій автора.
На зустрічі поет, член Національної спілки письменників України, чиї твори друкувалися у багатьох виданнях України, Росії, Німеччини, Канади, США і були високо оцінені як колегами, так і літературними критиками, познайомить читачів із віршами зі своєї нової книги «Ученик травы» (Харків: Ексклюзив, 2019), частина з яких тут опублікована вперше, а також поділиться думками щодо сутності поезії та специфіки буття поета.

«ЧИТАТЬ НЕВОЗМОЖНО БРОСИТЬ — точка характеризует книгу» — таку назву мала американська рецензія на одну з попередніх книг М. Красикова.
Чекаємо на вас за адресою: м.Харків,вул.Полтавський шлях, 118

•

7-9 листопада 2019 р. доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Харченко Артем був учасником міжнародної наукової конференції, яка відбулась в університеті Оттави (Канада). Захід під назвою «Данилів дослідницький семінар з сучасної України» («Annual Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine») відбувається щорічно, і цього року пройшло ювілейне 15-е зібрання. Місцем проведення став департамент українських студій університету Оттави. Учасниками конференції було більше 20-ти науковців, які представляли США, Канаду, Велику Британію, Францію, Італію тощо. Організатори відзначали вагоме представництво українських дослідників цього року (дев’ятеро осіб). У фокусі дослідницького семінару були різні проблеми, зокрема історія Голокосту в Україні, анексія Криму та війна на Донбасі, дослідження українсько-російського військового конфлікту тощо.

У рамках конференції відбулось представлення книжних видань, доповнене розмовою з їх авторами: Пол-Роберт Магочі (Paul Robert Magocsi) керівник департаменту українських студій університету Торонто представив свою книжку «Стаючи україністом» («On Becoming a Ukrainianist»), а журналістка і дослідниця Енн Епплбом (Anne Applebaum) говорила про книжку «Червоний голод – Сталінська війна проти України» («Red Famine – Stalin’s War on Ukraine»).

Артем Харченко виступив із доповіддю «Вихователі і вихованці: сиротинці в радянській Україні в період Голодомору: 1928-1935 рр.» («Educators and Inmates: Orphanages in Soviet Ukraine during the Holodomor: 1928-1935»), (посилання на відео виступу, без запису дискусії, на ютьюб https://www.youtube.com/watch?v=TkWX4W_lxB8&t=164s). Дискутанткою під час виступу стала викладачка і дослідниця з університету Кембридж (Велика Британія) Дарина Маттінглі. Після доповіді і розмови з дискутанткою доцент Харченко відповів на запитання аудиторії. На підставі виступу буде підготовлена стаття.

Фото зроблено організаторами «Annual Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine» під час виступу. На фото – доцент Артем Харченко, на задньому плані дискутантка Дарина Маттінглі.

•

Галерея ArtKhpi розпочинає новий цикл лекцій Олега Коваля: "Художники ХПІ". Перша лекція: Вадим Колтун - майстер візуальної метафори.
Випускник ХПІ Вадим Колтун (17.05.1966), український, а тепер вже і німецький художник, учень славетного академіка живопису Віктора Гонтаріва, сміливо й стрімко увірвався у харківський та – ширше – український сучасний мистецький простір як художник-філософ, емблематист, яскравий інтерпретатор міфологічної топіки Сходу, біблійної тематики та культурних концептів нашого європейського світу. Про складний метафоричний світ майстра й ітиметься у лекції.
Довідка про лектора:
Олег Володимирович Коваль - мистецтвознавець, культуролог, семіотик, лінгвіст, член Національної спілки художників України (секція мистецтвознавства), Міжнародної асоціації мистецтвознавців (АИС). Основна галузь його наукових інтересів - семіотика культури, мови і мистецтва. Займається також проблемами лінгвістики дискурсу і лінгвоестетики. Працює над дослідженням вербально-візуального синтезу в теорії і практиці візуального мистецтва 20-21-го століть. Автор книг “Сотворение знака. Очерки о лингвоэстетике и семиотике искусства” (разом із В.В. Фещенко, Москва, видавництво “Языки славянской культуры”, 2014), “Школа рисунка карандашом” (разом із В.П. Сєніним, Харків — Москва, видавництво “Клуб сімейного дозвілля”, 2007, 2010, 2011) та понад 250 статей з питань загального мовознавства, теорії та історії мистецтва і культури. Є співробітником галереї “ART KhPI” та викладачем історії мистецтва Харківського художнього училища. Був шеф-редактором журналу прикладного мистецтва та антикваріату «Anima Rerum / Душа речей».

•

18 - 20 жовтня 2019 р. у Мінську (Республіка Білорусь) відбувся Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history. 14 команд різних країн, що складались з істориків, музейних діячів, представників громадських організацій та IT-спеціалістів зібралися у Мінському міжнародному освітньому центрі імені Йоганнеса Рау. Україну, зокрема, представляла команда. До її складу увійшли доценти кафедри українознавства, культурології та історії науки Світлана Телуха та Ігор Дворкін, а також випускник НТУ «ХПІ» Володимир Крамський. Протягом 48 годин команди, за допомогою спеціалістів з історії, дизайну, програмування та маркетингу, доробляли власні проекти, які пройшли попередній відбір. Проект мультимедійної платформи пам’яті про Другу світову війну у Харкові від команди «Don’t forget» став переможцем хакатону та отримав підтримку, необхідну для доопрацювання проекту до повноцінного продукту.

•

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 Рада молодих вчених НТУ "ХПІ" запрошує до участі в роботі XІІІ Міжнародної науково-практичної конференції магістрантів та аспірантів, яка відбудеться 19–22 листопада 2019 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Секція 1. Комп’ютерні та інформаційні технології, автоматика і керування.

Секція 2. Електротехніка та електромеханіка, радіотехніка та енергетичне машинобудування.

Секція 3. Економіка і підприємництво, менеджмент і адміністрування.

Секція 4. Хімічна технологія та харчова промисловість, біотехнологія і розробка корисних копалин.

Секція 5. Соціально-політичні, природничі і гуманітарні науки, спорт і здоров’я людини.

Секція 6. Фізика, матеріалознавство та металургія.

Секція 7. Машинобудування і транспортне машинобудування.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

До початку роботи планується видати збірник тез конференції. Електронний варіант матеріалів конференції буде розміщені на сайті конференції у розділі архів.

РОБОЧІ МОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

англійська, українська, російська.

 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ розміщені на web-сайті конференції за адресою: http://web.kpi.kharkov.ua/masters/language/uk/pravila-oformlenya-tez/

Шаблон оформлення тез.

УМОВИ УЧАСТІ

Для участі в конференції необхідно до 31 жовтня:

1)  подати заявку на сайті конференції;

2) пройти обов’язкову електрону реєстрацію учасника і подати тези доповіді в системі OpenConferenceSystems, скориставшись інструкцією;

3) направити на адресу оргкомітету копію квитанції про сплату оргвнеску. Можлива оплата участі при реєстрації.

Участь магістрантів та аспірантів НТУ “ХПІ” в конференції – безкоштовна.

 Участь магістрантів та аспірантів інших ЗВО України передбачає оргвнесок у сумі 100 грн. Оргвнесок включає в себе: витрати на видання програми та тез конференції, інші організаційні витрати.

СЕРТИФІКАТИ

Сертифікат отримає кожний учасник одразу після власного виступу з доповіддю на конференції.

 АДРЕСА ОРГКОМІТЕТУ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна, Рада молодих вчених НТУ «ХПІ»

е-mail: khpi.masters@gmail.com,

Web-site конференції:

http://web.kpi.kharkov.ua/masters/language/uk/

РОЗМІЩЕННЯ УЧАСНИКІВ

Витрати, які пов’язані зі сплатою проїзних білетів, проживанням та харчуванням, несуть учасники конференції або організації, що їх відряджають.

Учасники мають змогу зупинитися  в готелях Харкова або у гуртожитках НТУ “ХПІ” (за бажанням).

 

•

Раді повідомити вам, що галерея «ART KHPI» розпочинає новий сезон лекцій з мистецтвознавства.
Цього разу наш славнозвісний мистецтвознавець Олег Коваль розповість про зародження, еволюцію та характер розвитку Егейського мистецтва. Лектор розкриє особливості пластичного мислення тогочасних майстрів, а також покаже, як це мистецтво вступає в резонанс з нашими часами.
Особливу увагу буде приділено кікладський скульптурі та розписам Кносського палацу.
Дуже чекаємо на вас у четвер, 26 вересня!

Місце проведення: Палац студентів НТУ "ХПІ", аудиторія № 5 (вул. Пушкінська, 79/1)

Надалі лекції відбуватимуться щосереди о 18:00.