G11 Машинобудування (Ph.D)

Підготовка наукових и науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру є одним з основних джерел постійного поповнення і відновлення інтелектуального потенціалу кафедри “Автомобіле- і тракторобудування”. Підготовка кадрів вищого професійного рівня в аспірантурі та докторантурі є одним з пріоритетних напрямків науково-освітньої політики НТУ “ХПІ”.

Освітня програма: “Галузеве машинобудування”

Галузь знань: G Інженерія, виробництво та будівництво (13 – “Мехнанічна інженерія”)

Спеціальність: G11 Машинобудування (за спеціалізаціями) (133 – “Галузеве машинобудування”)

Освітній рівень: Доктор філософії

Гарант освітньої програми: Ребров Олексій Юрійович

1. Профіль освітньої програми

1 - Загальна інформація

Вищий навчальний заклад та структурний підрозділ

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,
Навчально-науковий інститут Механічної інженерії і транспорту
Кафедри:

Ступінь вищої освіти  та назва кваліфікації мовою оригіналу

  • Ступінь вищої освіти – доктор філософії
  • Освітня кваліфікація – доктор філософії з галузевого машинобудування

Офіційна назва освітньої програми
Галузеве машинобудування

Тип диплому та обсяг освітньої програми
Диплом доктора філософії, одиничний, 49 (30-60) кредитів ЄКТС, термін навчання 4 роки.

Наявність акредитації
Національне агентство забезпечення якості вищої освіти. Україна. Сертифікат  № 2057 термін дії до 01.07.2027 р.

Цикл/рівень
Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, НРК України – 8 рівень, EQF–LLL – 8 рівень, QF–EHEA – третій цикл.

Передумови
Наявність ступеню вищої освіти «магістр» або освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Мова викладання
Українська мова.

Термін дії освітньої програми
Переглядається щорічно.

Посилання на постійне розміщення опису освітньої програми
https://web.kpi.kharkov.ua/phd/zanyattya/osvitno-naukovi-programi/ 

2 – Мета освітньої програми

Підготовка фахівця, який здатний продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні наукові проблеми у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері галузевого машинобудування, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, проводити власні наукові дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.  

3 – Характеристика освітньої програми

Предметна область (галузь знань, спеціальність)

Галузь знань: G Інженерія, виробництво та будівництво (13 – “Мехнанічна інженерія”)

Спеціальність: G11 Машинобудування (за спеціалізаціями) (133 – “Галузеве машинобудування”)

Об’єкти вивчення: явища та процеси, які обумовлюють формування світогляду і компетентностей дослідника та дають можливість проводити наукові дослідження різних за типом та структурою виробів промислової продукції у машинобудівній галузі.

Цілі навчання: підготовка фахівців галузевого машинобудування, здатних розв’язувати проблеми в професійній та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері механічної інженерії, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.

Теоретичний зміст предметної області: сукупність засобів, способів і методів діяльності, спрямованих на те, щоб створювати, експлуатувати та утилізувати продукцію машинобудування.

Методи, методики та технології: методи прогнозування, теоретичні та експериментальні методи досліджень технічних об’єктів, методики математичного, фізичного та комп’ютерного моделювання робочих процесів технологічних машин, цифрові технології. Сучасні методи та технології організаційного, інформаційного, маркетингового, правового забезпечення наукових досліджень.

Інструменти та обладнання: вимірювальні комплекси для дослідження напружено-деформованого стану конструкцій ашин, комп’ютерно-інтегровані засоби вимірювальної техніки та спеціалізоване програмне забезпечення.

Орієнтація освітньої програми

Освітньо-наукова академічна.

Структура програми

Структура програми  передбачає виконання освітньої та наукової складових. Наукова складова виконується під час усього терміну навчання, не переривається на освітню складову, сесію та практику. Зміст кожної складової програми орієнтується на сучасні наукові дослідження в сфері галузевого машинобудування, враховує регіональні особливості промисловості, базується на сучасних результатах, тенденціях науково-практичного стану галузі механічної інженерії в Україні та за кордоном.

Основний фокус освітньої програми та спеціалізації

Об’єкти вивчення та діяльності – теоретичні та методологічні засади дослідження і вдосконалення технологічних процесів, проектування, випробування, експлуатації та ремонту об’єктів галузевого машинобудування.

Ключові слова: наукові дослідження, структурно-параметричний синтез, оптимізація, випробування, моделювання процесів, вироби галузевого машинобудування.

Особливості програми

Програма є багатопрофільною та передбачає науково-педагогічну підготовку для формування навичок у сфері дослідницької та педагогічної діяльності за спеціальністю «Галузеве машинобудування».

Не передбачено можливість навчання іноземних громадян.

Науковий напрямок програми

Наукова складова ОНП виконується увесь термін навчання в аспірантурі, не переривається на теоретичне навчання та педагогічну практику. Виконання наукової роботи, підготовка наукових публікацій та рукопису дисертації забезпечують формування інтегральної компетентності. Наукова робота проходить під керівництвом одного або двох керівників. Висвітлення результатів наукової роботи передбачає публікацію наукових статей, подачу заявок на патент, виступи на конференціях та після виконання ОНП оформлюється рукопис у вигляді дисертації. Загальний план роботи над дисертацією регламентується сторінкою “D”. Котроль за виконанням наукової роботи проводиться у рамках проміжної атестації (звітування сторінки “E” та річна атестація сторінка “F”). З науковим керівником (керівниками) аспірантом обговорюється тема дисертаційної роботи, яка можє бути підтримана в напрямку наукових шкіл кафедр, що забезпечують підготовку PhD.

Наукові школи:

  1. Дослідження, розробка, організація ефективного виготовлення, експлуатації та ремонту автомобілів, тракторів та мобільної спеціальної техніки високої прохідності.
  2. Дослідження, розробка, організація ефективного виготовлення, експлуатації та ремонту підйомно-транспортних машин і обладнання.
  3. Дослідження, розробка, організація ефективного виготовлення, експлуатації та ремонту гідравлічного обладнання і гідропневмоавтоматики для машинобудування і нафтогазової промисловості.

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Працевлаштування на посадах наукових і науково-педагогічних працівників в наукових установах і закладах вищої освіти, а також на посадах працівників найвищої кваліфікації у дослідницьких, проектних, конструкторських установах і підрозділах підприємств.

Професії, професійні назви робіт згідно Національного класифікатора України (Класифікатор професій ДК 003:2010):

2145. Професіонали в галузі інженерної механіки

2145.1 Інженер-дослідник із механізації сільського господарства

2145.1 Молодший науковий співробітник (інженерна механіка)

2145.1 Науковий співробітник (інженерна механіка)

2145.1 Науковий співробітник-консультант (інженерна механіка)

2149. Професіонали в інших галузях інженерної справи

2149.1 Молодший науковий співробітник (галузь інженерної справи)

2149.1 Молодший науковий співробітник (транспорт)

2149.1 Науковий співробітник (галузь інженерної справи)

2149.1 Науковий співробітник (транспорт)

2149.1 Науковий співробітник-консультант (галузь інженерної справи)

2149.1 Науковий співробітник-консультант (транспорт)

2149.2 Розробник систем (крім комп’ютерів)

231. Викладачі університетів та вищих навчальних закладів

2310.1 Доцент

2310.2 Асистент

2310.2 Викладач вищого навчального закладу

Подальше навчання

Можливість навчання в докторантурі.

5 – Викладання та оцінювання

Викладання та  навчання

Навчання проводиться у формі лекцій, семінарів, практичних лабораторних занять, консультацій, тренінгів, педагогічних практик, самостійного вивчення, виконання самостійного наукового дослідження на основі опрацювання підручників, посібників, монографій, періодичних наукових видань, використання мережі Інтернет тощо.

Оцінювання

Поточний та підсумковий контроль знань (опитування, контрольні та індивідуальні завдання, тестування тощо), заліки та іспити (усні та письмові), звітування, проміжна атестація, презентації, захист звіту з практики, публічний захист дисертаційної роботи.  

6 – Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері механічної інженерії, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності (визначені стандартом вищої освіти спеціальності)

ЗK1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу
ЗK2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, генерувати нові ідеї та розв’язувати комплексні проблеми галузевого машинобудування.
ЗK3. Здатність працювати в міжнародному контексті.
ЗК4. Здатність розв’язувати проблеми у сфері галузевого машинобудування на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору, з дотриманням принципів академічної доброчесності.

Спеціальні (фахові) компетентності спеціальності (визначені стандартом вищої освіти спеціальності)

СК1. Здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у механічній інженерії та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з механічної інженерії та суміжних галузей.
СК2. Здатність усно і письмово презентувати та обговорювати результати наукових досліджень та/або інноваційних розробок українською та англійською (або іншими) мовами, глибоке розуміння англомовних (або інших іноземномовних) наукових текстів у машинобудівній галузі.
СК3. Здатність критично аналізувати, оцінювати і синтезувати нові та комплексні ідеї у сфері галузевого машинобудування та з дотичних міждисциплінарних питань.
СК4. Здатність до безперервного саморозвитку та самовдоско-налення.
СК5. Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті.
СК6. Здатність генерувати нові ідеї щодо розвитку теорії та практики галузевого машинобудування, виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень.

Додаткові спеціальні (фахові) компетентності за освітньою програмою

СК7. Здатність проводити структурно-параметричний синтез та багатопараметричну оптимізацію об’єктів галузевого машинобудування на етапах проектування нових і модернізації існуючих зразків.
СК8. Здатність враховувати перспективні напрями розвитку енерго- та ресурсоефективних процесів, обладнання та технологій для наукових досліджень та розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних та дослідницьких задач галузевого машинобудування.

7 – Результати навчання

Результати навчання за спеціальністю (визначені стандартом вищої освіти спеціальності)

РН1. Мати концептуальні та методологічні знання з механічної інженерії і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму, отримання нових знань та/або здійснення інновацій.
РН2. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми механічної інженерії державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних міжнародних наукових виданнях.
РН3. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
РН4. Розробляти та досліджувати концептуальні, математичні і комп’ютерні моделі процесів і систем, ефективно використовувати їх для отримання нових знань та/або створення інноваційних продуктів у механічній інженерії та дотичних міждисциплінарних напрямах.
РН5. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.
РН6. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні інженерні проекти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та технологічні проблеми механічної інженерії з дотриманням норм академічної етики і врахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів.
РН7. Вміти планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження з галузевого машинобудування та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм професійної і академічної етики, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми.
РН8. Застосовувати загальні принципи та методи математики, природничих та технічних наук, а також сучасні методи та інструменти, цифрові технології та спеціалізоване програмне забезпечення для провадження досліджень у сфері механічної інженерії.
РН9. Глибоко розуміти загальні принципи та методи механічної інженерії а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері галузевого машинобудування та у викладацькій практиці.
РН10. Організовувати і здійснювати освітній процес у сфері галузевого машинобудування, його наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення, розробляти і викладати спеціальні навчальні дисципліни у закладах вищої освіти.

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

Кадрове забезпечення ОНП відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 24.03.2021 р. № 365, додаток 15-16).

Матеріально-технічне забезпечення

Відповідає технологічним вимогам щодо матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності у сфері вищої освіти згідно з діючим законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30 грудня 2015 р. № 1187 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  від 24.03.2021р. № 365, додаток 17).

Матеріально технічне забезпечення вкючає обладнання лабораторій кафедр: автомобіле- і тракторобудування, інформаційних технологій і систем колісних а гусеничних машин ім. О.О. Морозова, гідравлічних машин ім. Г.Ф. Проскури, підйомно-транспортних машин і обладнання.

Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

Відповідає технологічним вимогам щодо навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності у сфері вищої освіти згідно з діючим законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30 грудня 2015р. № 1187 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  від 24.03.2021 р. № 365, додаток 18).

Інформаційне та навчально-методичне забезпечення реалізується науково-технічною біблітекою з широким доступом до технічної літератури та періодичних наукових видань, зокрема, англійською мовою, які індексуються в наукометричних базах.

9 – Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність

Внутрішню академічну мобільність (ступеневу або кредитну), що реалізується здобувачами вищої освіти за освітньо-науковою програмою у вищих навчальних закладах (наукових установах) – партнерах в межах України

Міжнародна кредитна мобільність

Міжнародну академічну мобільність (ступеневу або кредитну), що реалізується здобувачами вищої освіти за освітньою програмою у вищих навчальних закладах (наукових установах) – партнерах поза межами України.

Можуть зазначатися реквізити укладених угод про міжнародну академічну мобільність (зокрема, Еразмус + К1), подвійні дипломи, тривалі міжнародні проєкти, що передбачають включене навчання слухачів тощо.

Навчання іноземних здобувачів освіти

Не передбаено можливість навчання іноземних аспірантів.

2. Перелік компонент освітньої програми

2.1  Перелік та зміст освітніх компонентів (загальних, спеціальних, профільних, вибіркових) можна знайти за посиланням.

2.2 Розподіл змісту освітньо-професійної програми за групами компонентів та циклами підготовки

п/п

Цикл підготовки Обсяг навчального навантаження здобувача вищої освіти (кредитів ЕСТS / %)
Обов’язкові компоненти освітньо- професійної програми Вибіркові компоненти освітньо- професійної програми Всього за весь термін навчання
1 Загальна підготовка 18 / 37 18 / 37
2 Спеціальна (фахова) підготовка 12 / 24

 

12 / 24
3 Практична підготовка 3 / 6 3 / 6
4 Компоненти вільного вибору 16 / 33 16 / 33
Всього за весь термін навчання 33/ 67 16 / 33 49 / 100

10 – Форма атестації здобувачів вищої освіти

Поточна атестація

За весь термін навчання аспірант два рази на рік звітує про виконання індивідуального плану (сторінки E та F) на засіданні випускової кафедри, вченій раді інституту і щорічно атестується науковим керівником відповідно до графіку освітнього процесу.

Вимоги до дисертаційної роботи

Здобувач повинен набути теоретичні знання, уміння, навички та компетентності, визначені стандартом вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня за відповідною спеціальністю, провести власне наукове дослідження, оформлене у вигляді дисертації, та опублікувати основні його наукові результати.

Дисертація повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які виконують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі знань.

Вимоги щодо оформлення дисертації встановлюються МОН.

Максимальний та/або мінімальний обсяг основного тексту дисертації становить 4,5-7 авторських аркушів.

Підсумкова атестація

Науково-дослідна робота аспіранта, яка виконується в рамках теми дисертаційної роботи, є головним елементом у підготовці за освітньо-науковою програмою. За цей час аспірант навчається самостійно виконувати науковий пошук, обрати й обґрунтувати методи дослідження та аналізувати результати своєї роботи. Науково-дослідна робота виконується під керівництвом наукового керівника, який несе повну відповідальність за підготовку аспіранта та своєчасно виконання, подачу дисертаційної роботи.

Підготовка дисертаційної роботи та її захист є завершенням навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні . Атестація випускників освітньо-наукової програми проводиться у формі публічного захисту (демонстрації) кваліфікаційної роботи та завершується видачею документу встановленого зразка про присудження ступеня вищої освіти Доктор філософії з присвоєнням кваліфікації: доктор філософії з галузевого машинобудування.

11 – Вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти

Принципи та процедури забезпечення якості освіти

Принципи:

  • відповідність європейським і національним стандартам якості вищої освіти;
  •  автономія закладу вищої освіти, який відповідає за забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
  • системний підхід, який передбачає управління якістю на всіх рівнях освітнього процесу;
  • здійснення моніторингу якості освіти;
  • залучення аспірантів, роботодавців та інших зацікавлених сторін до процесу забезпечення якості;
  • відкритість інформації на всіх етапах забезпечення якості.

Процедури:

  • удосконалення планування освітньо-наукової діяльності;
  • затвердження, моніторинг і періодичний перегляд освітньо-наукових програм;
  • підвищення якості підготовки контингенту здобувачів вищої освіти;
  • посилення кадрового потенціалу Університету;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти;
  • розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про діяльність Університету;
  • створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях викладачів та здобувачів вищої освіти.

Моніторинг та періодичний перегляд програм

Регулярний моніторинг, перегляд і оновлення освітньо-наукових програм мають на меті гарантувати відповідний рівень надання освітніх послуг, а також створює сприятливе й ефективне навчальне середовище для здобувачів вищої освіти.

Це передбачає оцінювання: змісту програми, гарантуючи відповідність програми сучасним вимогам; потреб суспільства, що змінюються; навчального навантаження здобувачів вищої освіти, їх досягнень і результатів завершення освітньо-наукової програми; ефективності процедур оцінювання аспірантів; очікувань, потреб і задоволеності здобувачів вищої освіти змістом та процесом навчання; навчального середовища відповідності меті і змісту програми; якості сервісних послуг для здобувачів вищої освіти. Програми регулярно переглядають і оновлюють після завершення повного циклу підготовки до початку нового навчального року.

Оцінювання здобувачів вищої освіти

Оцінювання результатів навчання аспірантів здійснюється під час проведення контрольних та моніторингових заходів. Заходи передбачають поточний і семестровий контроль, звітування та атестація.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, публічно чи письмово представляти певний матеріал тощо. Формами поточного контролю є: виконання індивідуальних завдань; виконання тестових завдань; виконання контрольних робіт, які виконуються в аудиторії або під час самостійної роботи; написання і захист рефератів; захист лабораторних робіт.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на відповідному освітньому рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль (екзамен, диференційований залік з конкретної навчальної дисципліни) та атестацію аспіранта.

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Навчальні дисципліни, з яких заплановано проведення моніторингових контрольних робіт, терміни проведення контрольних заходів визначаються графіком навчального процесу.

Оцінювання результатів навчання аспірантів Університету проводиться методами, що відповідають специфіці конкретної навчальної дисципліни.

Моніторинг успішності аспиранту здійснюється за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.

Підвищення кваліфікації науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників

Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників розробляється у відповідності до діючої нормативної бази та будується на наступних принципах: обов’язковості та періодичності проходження стажування і підвищення кваліфікації; прозорості процедур організації стажування та підвищення кваліфікації; моніторингу відповідності змісту програм підвищення кваліфікації задачам професійної діяльності; обов’язковості впровадження результатів підвищення кваліфікації в наукову та педагогічну діяльність; оприлюднення результатів стажування та підвищення кваліфікації.

Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Наявне кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне та інформаційне забезпечення зі спеціальності відповідає вимогам діючих Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти та забезпечує реалізацію державних вимог до фахівця з вищою освітою.

Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом

3 метою управління освітніми процесами розроблено ефективну політику в сфері інформаційного менеджменту та відповідну інтегровану інформаційну систему управління освітнім процесом. Дана система передбачає автоматизацію основних функцій управління освітнім процесом, зокрема: забезпечення проведення вступної компанії, планування та організація навчального процесу; доступ до навчальних ресурсів; обліку та аналізу успішності здобувачів вищої освіти; адміністрування основних та допоміжних процесів забезпечення освітньої діяльності; моніторинг дотримання стандартів якості. Для управління якістю освітньої діяльності в Університеті створена інформаційна система АСУ НП.

Публічність інформації про освітньо-наукові програми, ступені вищої освіти та кваліфікації

Інформації про ОНП, ступені вищої освіти та кваліфікації розміщена у відкритому доступі на сайті НТУ «ХПІ».

Дотримання академічної доброчесності працівниками Університету та здобувачами вищої освіти

В Університеті працівниками та здобувачами вищої освіти здійснюється дотримання академічної доброчесності. Система забезпечення дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу базується на таких принципах: дотримання загальноприйнятих принципів моралі; демонстрація поваги до Конституції і законів України, дотримання їхніх норм; повага до всіх учасників освітнього процесу незалежно від їхнього світогляду, соціального стану, релігійної та національної приналежності; дотримання норм законодавства про авторське право; посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей; самостійне виконання індивідуальних завдань.

Система запобігання та виявлення академічного плагіату

Здійснюється перевірка на плагіат згідно з вимогами нормативних документів Університету.

Додаткова інформація

Повний текст освітньої програми

Інші документи

Рецензії