З самого початку заснування ХПТІ спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу. До 1919 року в різні періоди на кафедрі в цьому напрямку працювали професор А. П. Лідов (1889-1919) і професор С. А. Фокін (1899-1907)- найбільш відомі знавці жирової хімії і дореволюційної жирової промисловості.
Лідов Олександр Павлович (1853-1919). З 1889 р. ад’юнкт-професор а з 1892 року завідувач кафедри органічних і красильних речовин. Заслужений професор (1915). Основні наукові напрями діяльності: технологія жирів, органічних барвників, газів. Видав понад 80 наукових праць у тому числі такі відомі як «Смоли та ефірні масла», «Аналіз жирів і восків», «Хімічна технологія волокнистих речовин» (за редакцією Д.І. Менделєєва).
Фокін Сергій Олексійович (1865-1917), учень О.П. Лідова. Асистент, ад’юнкт-професор, професор. До 1908 р. працював в ХТІ, далі в Донському політехнічному інституті. Основний науковий напрям – каталітичне гідрування ненасичених органічних сполук. Керував будовою першої в Росії промислової установки для гідрогенізації жирів. Вперше досліджував каталітичне розщеплення жирів за допомогою рослинних ферментів (1906), а також процес «висихання олій».
У дореволюційній період з лабораторії жирової спеціальності вийшло порівняно небагато робіт з жирів. Це значною мірою пояснюється тим, що інтереси працівників лабораторії далеко не обмежувалися однією жировою областю й, крім того, робота виконувалася зазначеними професорами без допомоги співробітників. Однак серед робіт лабораторії були такі, що мали велике значення у свій час і не втратили його навіть зараз. До них потрібно віднести роботи професора С. А. Фокіна в галузі каталітичного відновлення жирів, ензиматичного розщеплення їх, полімеризації рослинних олій, дослідження професора А. П. Лідова елаїдинової реакції та ін.
З початку 1920-х років дослідження в лабораторії технології органічних і забарвлюючих речовин почали інтенсивно розгортатись. Таке положення виникло і внаслідок інтенсивного зростання в СРСР промислового виробництва жирів. Ця обставина зв’язала плани НДР кафедри з інтересами промисловості. Цей зв’язок особливо зміцнів у 1927/28 р.р. і сприяв створенню при кафедрі наукового активу (близько 15 чол.) на чолі із професором Тютюнниковим Б.Н.
Тютюнников Борис Никанорович (1895-1985), доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР. Учень проф. О.П. Лідова. Видатний учений і педагог. Засновник спеціальної кафедри технології жирів (1930). Продовжуючи справу О.П. Лідова і С.О. Фокіна сформував сучасну наукову школу в галузі хімії і технології жирів.
В 1931 році група працівників (З.І. Плешкова, Н.А. Касьянова, Н.С. Перстнев, А.Є Соболь, А.А. Гіршман, М.К. Якубов, М.П. Беспятов та ін.) утворила ядро науково-дослідної жирової лабораторії Укрхімоб’єднання. Для роботи групі було надане приміщення жирової лабораторії ХХТІ, на той час розширеної й поповненої обладнанням і приладами. З цього часу почалося спільне існування навчальної кафедри жирів тепер уже Харківського хіміко-технологічного інституту ім. Кірова (ХХТІ) й зазначеної науково-дослідної лабораторії, об’єднаних загальним керівництвом. Це давало можливість підтримувати викладання спеціальних предметів у ХХТІ на рівні високих вимог промисловості.
Наукові дослідження працівників кафедри успішно проводились завдяки наявності в лабораторії й у сусідніх спеціальних лабораторіях ХХТІ прекрасного устаткування. Це дозволяло робити складні дослідження, користуючись новітніми методами роботи, починаючи наприклад, від застосування тисків порядку 300 ат. і кінчаючи використанням рентгена.
До 1936 року науково-дослідна група лабораторії складалась з 25 осіб, не враховуючи обслуговуючого персоналу. У розпорядженні кафедри була лабораторія площею близько 350 м2, у якій, крім зазначених співробітників, працювало ще близько 40 студентів.
Інтенсивна наукова праця, що охопила фактично всі найбільш важливі галузі жиропереробної промисловості, і створила популярність кафедри та її лабораторії не тільки в Радянському Союзі, але й далеко за кордоном.
З 1922 по 1936 р.р. у лабораторії зроблено близько 100 досліджень, результати 70 з них надруковано в журналах Німеччини. Виконано дослідження під керівництвом професора Б.Н. Тютюнникова, Г. Юхновським Г., І. Сорокіним, А. Гіршманом, І. Перстеневим та ін. Роботи присвячно дослідженню властивостей розчинів поверхнево-активних речовин, окисленню мінеральних масел, технології переробки жирів.
З 1921/22 р.р. працівників кафедри дуже цікавило питання про сировину для жирової промисловості, а саме сировину синтетичного походження. Уже в ці роки Б.Н. Тютюнниковим була закінчена робота з дослідження окислювання вазелінового масла повітрям у присутності каталізаторів і вперше були виявлені необхідні умови для одержання з даного матеріалу органічних кислот. При цьому була показана можливість застосування одержуваних продуктів для миловаріння й виготовлення сурогатів оліф.
Згодом лабораторія кафедри технології жирів знову повернулася до розробки цієї теми. Був розроблений метод окислювання вазелінового масла під невеликим тиском (2-3 ат.), що дає переваги, перед роботою при звичайному тиску. Маючи на увазі можливість посиленої корозії металів, застосованих при виготовленні апаратури для окислювання, одночасно було зроблене випробування ряду їх з метою вибору найбільш стійкого матеріалу. Паралельно розроблялися деякі деталі виробництва «синтетичних» кислот цим способом. Розроблено метод відділення оксикислот безпосередньо з окисленого масла шляхом коагуляції їхнього колоїдного розчину.