10-11 квітня 2019 року в НТУ "ХПІ" пройшла Міжнародна науково-теоретична конференція студентів та аспірантів «УКРАЇНА І СВІТ: ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЕЛІТА І СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС».
Кафедра українознавства, культурології та історії науки забезпечила проведення трьох секцій цієї конференції: Актуальні проблеми історії України (голова секції: проф. Савченко Л. П., секретар: доц. Дворкін І. В.); Духовна культура України: традиції та сучасність (голова секції: проф. Петутіна О.О., секретар: доц. Фрадкіна Н. В.); Історія науки та техніки (голова секції: проф. Скляр В.М.; секретар: доц. Ткаченко С.С.).
У роботі секції взяли активну участь студенти НТУ «ХПІ», аспіранти та студенти з інших навчальних закладів (ХНУ ім. В. Н. Каразіна, ХДАДМ). Доповіді, присвячені різноманітним питанням історії України, україньскої культури, історії науки і техніки супроводжувались широким обговоренням. Усі доповідачі отримали грамоти і подяки.
3 квітня 2019 року о 13.00 відбулося засідання теоретичного семінару кафедри українознавства, культурології та історії науки за участі проф. Вєслова Войчіка (м. Ченстохов, Польща) та проф. В.С.Савчука (м. Дніпро, Україна).
На кафедрі українознавства, культурології та історії науки НТУ "ХПІ" регулярно проходять науково-теоретичні та науково-методичні семінари.
19 березня 2019 року відбувся науково-теоретичний семінар на тему "Україна в роки ІІ світової війни. Зміни чисельності та етнічного складу населення". Із доповіддю виступив завідувач кафедри докт. іст. наук, проф. Володимир Миколайович Скляр. У семінарі та в обговоренні доповіді брали участь викладачі нашої кафедри та ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.
Окрім того, наприкінці засідання кафедри відбулося урочисте вручення Диплома ІІІ ступеню переможцеві Всеукраїнського студентського турніру з історії студенту нашого університету Українському Дмитру Сергійовичу. Вітаємо також і його керівницю канд. іст. наук, доцента нашої кафедри Світлану Степанівну Телуху (на фото).
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі XXIІI Міжнародної наукової конференції «Слобожанські читання», яка пройде в рамках Міжнародного дня пам’яток і визначних місць і Дня пам’яток історії та культури. Конференція присвячена 15 річниці ОКЗ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» (2004-2019).
Дата і місце проведення:15–19 квітня 2019 м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 9 (Харківський художній музей).
Провідною темою конференції є відновлення історичної пам’яті та збереження культурного надбання.
На конференції передбачено роботу секцій:
«Охорона культурної спадщини і музейна справа», «Мистецтвознавство», «Культурологія», «Археологія, охорона археологічної спадщини», «Історичне краєзнавство», «Етнографія, фольклористика, діалектологія і літературне краєзнавство», «Історія родин та генеалогія», «Освіта, виховання, навчання», «Історія світових воєн XX століття», «Музична спадщина», «Церковна історія та філософія».
Заплановано презентацію видань з краєзнавчої та пам’яткоохоронної тематики 2018 – 2019.
Заявки для участі у конференції та тексти доповідей приймаються включнодо 31.03.2019 на електрону пошту oks.conferenc@gmail.com (ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини») або svetlanabahtina2017@gmail.com. Перед назвою доповіді необхідно подати короткі відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи або навчання, посада, вчений ступінь, вчене звання, домашня та електронна адреса, телефон, факс), необхідність технічних засобів.
Після вказаної дати надіслані заявки розглядатись не будуть.
Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей для включення до програми конференції. Програма конференції буде сформована після отримання заявок.
Адреса оргкомітету: 61022, Харків-22, Держпром, 1 під’їзд, 4 поверх, ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини» Тел/факс 705-20-11
Шановні колеги!
15-17 травня 2019 р. на базі НТУ “ХПІ” разом із Мішкольцьким,
Магдебурзьким, Петрошанським, Софійським університетами, Познанською
політехнікою буде проведено XXVI міжнародну науково-практичну
конференцію “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія,
освіта, здоров’я” (MicroCAD-2019)
Запрошуємо до участі в роботі секції 21: Актуальні проблеми розвитку
інформаційного суспільства в Україні.
Правила оформлення тез та вся інформація про конференцію - в інформаційному листі.
Тези приймаються до 20 березня 2019 року на адресу: malikovvasyl@gmail.com.
Викладачі кафедри українознавства культурології та історії науки провели заняття для своїх колег на XVI Міжнародні школі-семінарі "Сучасні педагогічні технології в освіті" 1 лютого 2019 року.
Доценти Світлана Сергіївна Тєлуха та Євгенія Костянтинівна Шишкіна організували майстерню "Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання", поділившись власним багаторічним досвідом. Презентація доступна за посиланням.
Професор Михайло Михалович Красіков презентував інтерактивне заняття "Семіотика побуту - шлях до розуміння культури" у кафедральному музеї "Слобожанські скарби" ім. Гната Хоткевича.
Соборність України - це мрія чи доконаний факт? Як вона стосується нашого щоденного життя? Як зміцнити фундамент, на якому стоїть сучасна українська держава?
Розмова з Леонідом Савченком, істориком, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ "ХПІ".
Розповсюдження наукових достовірних знань про історію та культуру України - один з важливих напрямів професійної діяльності, який виконують викладачі кафедри українознавства, культурології та історії науки у співпраці з журналістами.
Так, в першій половині січня доцент кафедри В. В. Маліков розповідав про традиції святкування Нового року, Різдва і Водохреща на Слобожанщині.
Хрещення, Водохреща або Йордань є останнім великим святом різдвяно-новорічного циклу. Воно відзначається на знак хрещення Ісуса Христа річці Йордані, проте має, як і багато інших календарних свят, більш давню дохристиянську основу, пов’язану зі вшануванням землеробськими народами цілющих властивостей води. Петро Іванов, Микола Сумцов та інші народознавці ХІХ – початку ХХ століть, а також сучасні дослідники , які проводили фолькорно-етнографічні експедиції в кінці ХХ – на початку ХХІ століть зафіксували декілька цікавих обрядів та повір’їв до цього свята на Слобожанщині.
Вечір напередодні Водохреща називали «голодний Святвечір», бо на нього дотримувалися суворого посту, як і перед Різдвом. Селяни у нашому краї вірили, що в ніч перед Хрещенням вода починає «хвилюватися», набираючи надприродних властивостей. І деякі з них ходили опівночі на річку, щоб одразу після цього хвилювання води набрати її в посуд, бо вважали, що ця вода здатна зцілювати різні хвороби людей і домашньої худоби.
На річках та інших водоймах до Хрещення вирубували хрести в льоду до половини його товщини, робили три отвори для води та закривали їх кілками, щоб вода до потрібного часу не виходила назовні. Місце довкола прикрашали гілками сосни, вирізаними з льоду хрестами, сам хрест обливали буряковим квасом. А інколи навіть споруджували каплицю з льоду.
Уранці на Йордань усі йшли до річки, щоб попити освяченої в цьому місці священиком води і набрати її додому. При цьому кілки, які до того закривали отвори в льоду, прибирали, але не викидали. Вони дуже цінувалися шинкарями, торгівцями та пасічниками. Бо вважали, що ці кілки мали магічну силу, і в торговельних закладах їх власників буду стільки ж людей, а в пасіках стільки ж роїв, скільки народу було на Йордані. Повернувшись з освяченою водою з богослужіння додому, все святили в хаті, рисували крейдою хрести над дверима, на сволоках та на ставнях.
Також на це свято новорічного циклу продовжували вгадувати долю на майбутнє. Вважали, якщо на Хрещення ясний день, то зернові будуть чистими і здоровими у полі, якщо випаде на дерева іній, то весною у відповідний день сіяли пшеницю. Пускали голубів і дивилися, в який бік вони полетять: якщо в бік поля – то на врожай.
Селяни святили кутю і запрошували Мороза на вечерю, щоб вберегти і захистити домашню худобу. Ввечері на Хрещення їли кутю, пироги. Сіно з-під куті віддавали корові або овечкам, щоб плодилися. Зрештою на наступний день
Через день, слобожанські селянки, знайомі між собою жінки, збиралися гуртом і йшли до корчми відзначати завершення святок. Вони співали різних пісень, вигукуючи при цьому «тільки притики, що починки превеликі». Тим самим вказували, що наставав час знову займатися прядінням, яке півтора століття тому було одним з основних жіночих занять. Селяни поверталися до буденних справ.
Бажаєте поділитися власним педагогічним досвідом та методиками? Або дізнатися про новації в освітніх технологіях і вдосконалити свою педагогічну майстерність? Тоді для Вас 30 січня - 1 лютого в НТУ "ХПІ" відбудеться XVI Міжнародна школа-семінар "Сучасні педагогічні технології в освіті". Запрошуємо до участі!
