Міжнародні проєкти та співпраця кафедри

Найважливішими напрямками міжнародної діяльності кафедри цього року були такі ориєнтири, як нова європейська освітня парадигма, міжнародна інтернаціоналізація освіти, цифровізація навчання та навчальних матеріалів, підтримка існуючої мережі партнерів, реалізація завдань та впровадження результатів інноваційних міжнародних проєктів в рамках програми Еразмус+ КА1 та КА2, написання заявок на участь в європейських науково-освітніх грантових програмах, обмін науково-дослідницьким досвідом, академічна мобільність, впровадження нових методів з підвищення стандартів володіння іноземними мовами, міжнародне стажування та підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників.

Унікальний досвід, здобутий кафедрою в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на міжнародному ринку науково-освітніх послуг та унікальною для здійснення мультидисциплінарної проєктної діяльності на рівні високих міжнародних стандартів та вимог.

Надаємо стислий огляд діяльності за звітний період.

Діяльність за напрямками:

1. Співробітництво в рамках офіційного договору про співпрацю з Люблянським університетом (Словенія):

1.1. Організація академічної мобільності і навчання студентів НТУ «ХПІ»  в рамках Європейської грантової програми Еразмус+КА1 на підставі  міжінституціональної угоди «Inter–institutional Agreement 2025-2028 between institutions from Programme and Third countries associated to Programme KA 171» між НТУ «ХПІ» і Університетом м. Любляна від 18.06.2025р. За програмою з 1 жовтня 2025 в Університеті м. Любляна навчаються 2 студенти НТУ «ХПІ», БЕМ (Літвіненко Анна, Шматко Ігнат).

1.2. Робота над проєктом «Інноваційна трансформація міського простору для стійкої мобільності – URBANOVA» в рамках програми Horizon Europe (HORIZON-MISS-2024-CIT-01) з косорціумом, що включає 21 європейського партнера з Франції, Іспанії, Фінляндії, Чехії, Словенії, Хорватії, Естонії, Литви, Туреччини. URBANOVA — це мультиагентний-мультимасштабний-мультидисциплінарний проєкт, заснований на науково обґрунтованій еко-гуманістичній концепції, втіленій у технології синергетичної взаємодії людини та довкілля, що спричиняє спільний розвиток. Оригінальна змістовно-структурна модель побудована навколо еко-антропної взаємодії як системоутворюючої сутності, з якої походять усі явища, що дозволяє управляти, масштабувати, множити ефективні інноваційні синергетичні рішення. URBANOVA сприяє трансформації системи міської мобільності в координатах еко-економічно-соціальної стійкості, добробуту та високого потенціалу розвитку.

1.3. Підготовка проекту по стійкому розвитку територій у межах координат нової Європейської парадигми у співробітництві з Університетом м. Любляна  та Консультаціонним бюро ECTI (м. Париж, Франція).

1.4. Міжнародне стажування та підвищення кваліфікації працівників кафедри в рамках договору про співробітництво з Університетом м. Любляна (проф. Т.Сергеєва, доц. Л.Саліонович, ст.викл. Д.Новицька).

2. Проект DIGIUNI в рамках програми Еразмус+КА2 – «Цифровий університет – відкрита українська ініціатива» (ERASMUS+ CBHE “Digital University – Open Ukrainian Initiative”),

№ 101129236–DigiUni–ERASMUS-EDU-2023-CBHE.

Працівників кафедри МКІМ зав.каф., д.п.н., проф. Тетяну Сергеєву та к.п.н., доц. Наталю Турлакову було залучено до розробки проєктної заявки і до виконання завдань міжнародного проєкту Erasmus+КА2 «Цифровий університет – відкрита українська ініціатива  – DIGIUNI».

Період виконання проєктних завдань 2024-2027рр.

Cклад партнерства: Консорціум проєкту складається з 22х учасників – представників відомих українських і европейських університетів, професійних асоціацій, міністерств і агенцій, серед яких Університет Масарика у м. Брно (Чеська Республіка), Університет ім.Адама Міцкевича у м. Познань (Республіка Польща), Університет м.Аліканте (Іспанія), Ганноверський університет ім.Лейбніца (Німеччина), Страсбурзький університет (Франція), Університет ім. Фрідріха Александра, Ерланген – Нюренберг (Німеччина), Університет м.Кельн (Німеччина), НТУ «ХПІ»,  КНУ ім.Тараса Шеченка, НУ «Києво-Могилянська академія»,  МОН України, НАЗЯВО (склад консорціуму детально надано на сайті кафедри).

Проєкт DIGIUNI спрямований на розвиток відкритого цифрового освітнього середовища для українських університетів. Ця ініціатива є відповіддю на виклики, спричинені агресією російської федерації та подальшою шкодою, завданою системі вищої освіти України. Проєкт підкреслює важливість цифровізації для безперервності та успішності освітніх закладів в Україні. Він націлений на використання досвіду європейських університетів у розробці інтегрованих цифрових рішень та сприяння співпраці між українськими та європейськими партнерами.

Завдання проєкту – створення високоефективної цифрової освітньої екосистеми, яка забезпечить безперервну, якісну, інклюзивну та прозору освіту по всій Україні, незалежно від місцезнаходження. Ядро діяльності проєкту DIGIUNI складається з двох частин: розробка та запуск всеукраїнського відкритого цифрового освітнього середовища – DigiPlatform та розвиток DigiUni як пілотного організаційного механізму для об’єднання закладів вищої освіти для досягнення спільної мети. Окрім DigiPlatform, на базі кожного українського ВНЗ-партнера формуються DigiCentres, розробляються міжінституційні механізми та спеціальні цифрові курси та інноваційна методологія зі створення цифрового контенту. Цей підхід забезпечує цифровізацію навчання та необхідну інфраструктуру для онлайн та інклюзивного навчання.

Результати проєкту та інновації, здобуті в 2025р. проєктною мультідисціплінарною командою експертів:

1. Методи оцінки якості цифрового контенту, включаючи критичний аналіз методів забезпечення якості, що використовуються в українських ВНЗ (аналіз випадків – анкети – аналіз контенту);
2. Правила забезпечення якості для ВНЗ в Україні, включаючи метрики забезпечення якості цифрового контенту;
3. Правила публікації на офіційних ресурсах МОН/МДТУ, включаючи анкету щодо забезпечення якості цифрового контенту; а також інноваційні стратегії та інструменти забезпечення якості;
4. Політику інтелектуальної власності, сприятливу для відкритих інновацій (доступ, використання, поширення контенту), включаючи покращення щойно створеного контенту: «Питання інтелектуальної власності під час створення освітнього контенту», “Питання інтелектуальної власності при створенні навчального контенту”;
5. Вимоги та стандартні правила до Е- курсів, а також процедуру публікації курсів на DigiPlatform, включаючи чек-лист вимог до електронного курсу за новою освітньою парадигмою;
6. Інноваційну Методологію та вказівки для створення цифрового контенту, включаючи ID наступного покоління (концепція-модель-структура-алгоритми) ;
7. Інноваційний прототип для створення цифрового курсу.
8. Каталог доступних цифрових курсів вищих навчальних закладів України, включаючи список цифрових курсів вищих навчальних закладів України з посиланнями та статистику існуючих курсів ЄС з новими кодами спеціальностей;
9. Критичний аналіз цифрових курсів вищих навчальних закладів України на відповідність новій освітній парадигмі;
10. Стратегію інтеграції VL та LVL у цифрове навчання;
11. Створено систему початкового та внутрішнього тестування;
12. Систему налаштування штучного інтелекту DigiPlatform, включаючи налаштування штучного інтелекту для викладачів, студентів та розробників курсів;
13. Структуровану матрицю курсів українських вищих навчальних закладів (наявних– оновлених – нових);
14. Прототипи освітніх модулів, включаючи шаблони для повних освітніх модулів;
15. Прототипи мікронавчальних модулів, включаючи набір мікронавчальних модулів для використання широкою аудиторією;
16. Прототип електронного силабусу;
17. Прототип електронного щоденника навчання та персонального розвитку студента.

Протягом звітного періоду було проведено кілька додаткових координаційних та методологічних заходів, які не були прямо передбачені робочим планом проєкту, але виявилися необхідними для забезпечення узгодженості між робочими групами та просування інноваційної методології.

Для координації між робочими міждисциплінарними групами було проведено загалом:

• 14 координаційних зустрічей членів консорціуму в Zoom, які були ініційовані експертною командою НТУ ХПІ та проведені для синхронізації діяльності і забезпечення узгодженості між робочими пакетами, а також для вирішення питань, пов’язаних з розробкою інноваційної методології, правил забезпечення якості та шаблонів дизайну Е-курсів. Ці зустрічі значною мірою сприяли з’ясуванню взаємозалежностей та вдосконаленню спільних процедур.

Для координації інтенсивної методологічної роботи команда експертів кафедри провела:

• 45 зустрічей в Microsoft Teams, присвячених:

– розробці та вдосконаленню методологічних підходів,

– розробці інструкцій та шаблонів цифрових курсів,

– розробці шаблону цифрового силабусу,

– імплементації ШІ у шаблон інноваційних цифрових курсів.

В період 23–25 липня 2025 р. в Університеті Аліканте (Іспанія) відбулася зустріч з управління проєктом DIGIUNI. Захід за участю 22 європейських та українських вишів –партнерів та представників МОН України і НАЗЯВО об’єднав представників з метою обговорення поточного стану реалізації проєкту, координації робочих пакетів та визначення подальших кроків. Завідувачкою кафедрою професоркою Тетяною Сергеєвою було представлено стан розробки контенту DigiPlatform та зроблена доповідь з презентаціями щодо інноваційної методології створення цифрових курсів і шаблону з використанням ШІ. Здобуті результати були високо оцінені проєктним консорціумом. Зустріч підтвердила поступальний характер реалізації проєкту DIGIUNI та створила підґрунтя для ефективної роботи на наступному етапі.

З 11–13 лютого 2026р. в Університеті Фрідріха-Олександра, Ерланген-Нюренберг, Німеччина (Friedrich-Alexander University of Erlangen–Nuremberg, FAU) відбулася 2-га зустріч з управління проєктом DIGIUNI. У межах заходу завідувачкою кафедрою професоркою Тетяною Сергеєвою була представлена доповідь на тему: “DigiPlatform content development: what should be done next”/ «Розробка контенту DigiPlatform: подальші кроки» (Автори доповіді: проф.Тетяна Сергеєва, проф.Олег Касілов, доц.Наталя Турлакова). Презентація складалася з 53 слайдів і базувалася на науково-методичній розробці в рамках робочого пакету WP4, реалізованій у Training of the Trainers Microcourses.

У першій частині доповіді було розглянуто сучасний стан розробки цифрового контенту, статус виконання завдань, досягнення ключових результатів і етапів проєкту, аналіз ресурсів та принципи формування портфоліо курсів. Також було висвітлено питання відкриття Digi-Centre, інтелектуальної власності та взаємодії робочих пакетів (WPs).

Друга частина була присвячена системі забезпечення якості (QA) цифрового контенту. Представлено основну логіку QA, систему оцінювання якості, 7 ключових критеріїв, показники ефективності (KPI), матрицю відповідальності (RACI), а також інструменти контролю (анкети та чек-листи). Окрему увагу приділено ролі QA як системного рівня управління.У доповіді також було окреслено ризики системи забезпечення якості, зокрема заміну експертного оцінювання голосуванням, зниження освітньої цінності, розмиття відповідальності, підміну оцінювання управлінськими процесами та інші виклики на інституційному, національному та європейському рівнях. Крім того, було розглянуто взаємодію робочих пакетів WP6 та WP4, а також представлено блок відповідей на поширені запитання щодо складності системи QA, її впливу на академічну свободу та ролі експертного оцінювання.

Представлена доповідь окреслила ключові напрями подальшого розвитку цифрового контенту DigiPlatform та підкреслила важливість системного підходу до забезпечення якості, з урахуванням балансу між технологічними рішеннями, експертною оцінкою та академічною відповідальністю.

3. Організація та проведення Міжнародної конференції аспірантів «Інноваційна модель дослідницьких проектів, спрямованих на інтеграцію України в європейський науковий простір» в рамках нової Європейської дослідницької парадигми із запрошенням європейських вчених з Великої Британії  та публікацією   збірки матеріалів конференції на англійській мові.

24 квітня, 2025р. проведено аспірантську конференцію, у якій здобувачі взяли активну участь та продемонстрували належний рівень наукової підготовки. Було представлено змістовні доповіді й презентації, що відзначалися актуальністю та аналітичністю. Тематика виступів відображала сучасні тенденції розвитку європейського освітнього простору, зокрема орієнтацію на студентоцентроване навчання, міждисциплінарність, цифровізацію та забезпечення якості освіти в контексті новітньої освітньої парадигми.

З матеріалами конференції можна ознайомитися на сайті кафедри та в репозітарії університету: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/93333

4. Організація та проведення Міжнародної науково-методичної конференції «Розвиток особистості студента в контексті нової європейської парадигми» 16 грудня, 2025. Мета проведення заходу: гуманізація освіти в Україні, тобто необхідність підготовки педагогічних кадрів українських вишів згідно нової європейської парадигми для гуманізації освітнього процесу та підготовці компетентних фахівців нової генерації. (З матеріалами конференції можна ознайомитися на сайті кафедри та в репозітарії університету.)

5. Співробітництво з Кембриджським Oцінювальним Центром володіння англійською мовою та Українським Екзаменаційним Центром “GRADE” щодо підготовки до іспиту Cambridge English First:  FCE. Участь в 2-х семінарах «Empowering self-study with Generative AI» та «Smarter study skills for today’s learners», а також підготовка 8-ми викладачів до складання іспиту у листопаді 2025р.
6. За матеріалами міжнародних наукових досліджень завідувачкою кафедрою, професоркою Тетяною Сергеєвою було написано главу монографії в американському виданні, яка пройшла рецензування і прийнята до друку:
7. Sergeyeva, S. Bronin (2026). Standardization without losing diversity and blocking innovations. The chapter in the collective monograph ‘Standards-Based AI Innovation for the Learning Ecosystem’; will be published by IGI Global Scientific Publishing (USA), 60 pages.
8. Наукові розробки, на основі здобутого міжнародного досвіду професоркою Т.Сергеєвою, доценткою Н.Турлаковою (каф.МКІМ) та професором О.Касіловим (каф. СИ ім.В.О.Кравця) були сертифіковані та запатентовані (Свідотство № 140936, Свідотство № 140910) у листопаді 2025р.
9. Співробітництво з університетами Великої Британії в межах програми UK Initiative, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства, країн Співдружності та офісу розвитку Великої Британії, МОН України, а також Офісу «Горизонт Європа» в Україні. Метою проєкту є поглиблення академічного та наукового співробітництва між Великою Британією та Україною, зокрема шляхом розвитку партнерств між університетами, обміну досвідом у сфері досліджень та інновацій, а також спільної підготовки та подання проєктних пропозицій у межах програми Horizon Europe. Участь в ініциативі сприяє інтеграції кафедри до Європейського дослідницького простору, підвищенню якості наукових досліджень, посиленню міжнародної видимості української науки та розширенню можливостей залучення зовнішнього фінансування для реалізації спільних дослідницьких і освітніх ініціатив.
10. Продовження функції МКІМ у якості філіалу Лондонського університету (лист-угода про співпрацю). Співробітництво з Лондонським університетом, як афілійований член SOAS GLOCAL в межах проекту «Multi-actor/sector/disciplinary co-creation aimed at human-existential environment synergetic co-development via language as basics of thinking within new innovative AI culture» (2024-2030).
11. Участь в міжнародних конференціях з публікацією матеріалів у наукометричних  базах знань в т.ч. Scopus & WOS:

10.1. T. Sergeyeva, S. Bronin (2026). AI Integration into Student-Centred E-Learning without Losing Subject Integrity. In Towards a Hybrid, Flexible and Socially Engaged Higher Education, M. E. Auer, U. R. Cukierman, E. Vendrell Vidal, and E. Tovar Caro, Eds., Cham: Springer Nature Switzerland, 2026 – Scopus (в друці)

10.2. 1–3 жовтня 2025 року в Університеті Технологій і Економіки м. Будапешт (Угорщина) відбулася 28-ма Міжнародна конференція з інтерактивного спільного навчання (ICL) та 54-та Міжнародна конференція IGIP з інженерної педагогіки, об’єднані тематикою «Innovation via Collaborative Learning in Engineering Education».У межах конференції професоркою Тетяною Сергеєвою було представлено доповідь на тему «AI Integration into Student-Centred E-Learning without Losing Subject Integrity». В доповіді було розглянуто підходи до інтеграції технологій штучного інтелекту в студентоцентроване електронне навчання із збереженням предметної цілісності освітнього контенту. Особливу увагу приділено викликам, пов’язаним із використанням AI у навчальному процесі, зокрема ризикам спрощення змісту дисциплін, втрати глибини знань та підміни педагогічних цілей технологічними рішеннями. Було окреслено принципи ефективного впровадження AI в освітнє середовище, які передбачають баланс між інноваційними інструментами та методологічною обґрунтованістю навчання. Також підкреслено важливість збереження академічних стандартів, ролі викладача як експерта та необхідності контролю якості цифрового освітнього контенту. Участь у конференції сприяла обміну міжнародним досвідом щодо впровадження інноваційних технологій у навчальний процес та підтвердила актуальність поєднання штучного інтелекту з педагогічними принципами студентоцентрованого навчання без втрати змістовної якості освіти.

11. 11. Аналіз критичних зауважень та рецензування 5-ти монографій професоркою Т.Сергеєвою у наукових американських журналах, які відносяться до наукометричних видань, із наданням офіційних сертифікатів. Аналіз і відповіді на критичні зауваження стосовно методології створення цифрового контенту та рецензування глав монографії зі стандартизації цифрової освіти в рамках діяльності проєкту DigiUni Erasmus+.
12. HORIZON Europe: аплікаційні форми на дослідницькі проекти.

12.1. Проєкт: Центр сталих активних матеріалів та громадянського розвитку (SAMAC)

Програма: Horizon Europe (HORIZON); Конкурс: [SEP-211285806] — Twinning HORIZON-WIDERA-2026-02-WIDENING-01

Тип дії: HORIZON-CSA (координаційні та підтримуючі дії HORIZON)

Тип грантової угоди (MGA): HORIZON Lump Sum Grant [HORIZON-AG-LS]

Учасники: НТУ «Харківський політехнічний інститут»– Україна; Cardiff University (CU) – Велика Британія; University of Alicante (UA) – Іспанія.

Проєкт охоплює унікальне поєднання наукових інновацій, інституційних трансформацій та нагальних суспільних потреб шляхом поєднання передового матеріалознавства з локально доступними біоресурсами для розроблення сталих систем контрольованого вивільнення. У межах проєкту передбачається створення Центру сталих активних матеріалів та громадянського розвитку (SAMAC) при НТУ «ХПІ» як осередку підвищення наукової досконалості, структурованого трансферу знань і довгострокової інтеграції до Європейського дослідницького простору. SAMAC функціонуватиме як міждисциплінарний хаб, що поєднує передове матеріалознавство, інноваційний потенціал та принципи громадянської місії, забезпечуючи спільне створення сталих рішень за участю наукових, промислових і суспільних стейкхолдерів.

Наукова концепція базується на поєднанні передового проєктування матриць із використанням біоресурсів, таких як прополіс, бджолиний віск і гумінові речовини, для створення гідрофільних, гідрофобних і бішарових систем контрольованого вивільнення зі сталими, імпульсними або програмованими профілями вивільнення. Дослідження на рівні proof-of-concept дозволить встановити валідовані залежності між складом, структурою, кінетикою вивільнення та біологічними властивостями, включаючи системи, чутливі до зовнішніх стимулів, створюючи методологічну основу для подальших досліджень і інновацій у сферах збереження харчових продуктів, антимікробних покриттів та матеріалів для загоєння ран. Це особливо актуально в умовах порушених ланцюгів постачання, коли необхідні стійкі та локально адаптовані рішення. Використовуючи потужний аграрний і бджільницький потенціал України, проєкт трансформує регіональні біоресурси у високовартісні наукові й технологічні рішення європейського та глобального значення, повністю відповідаючи пріоритетам Зеленого курсу, циркулярної біоекономіки та сталого розвитку.

Загальною метою є посилення наукової досконалості та інституційної спроможності НТУ «ХПІ» шляхом спільних досліджень, структурованої мобільності, поглибленого навчання, удосконалення систем управління науковою діяльністю та довгострокової співпраці з провідними європейськими партнерами, що сприятиме розширенню участі в програмі Horizon Europe і забезпеченню сталого впливу після завершення проєкту.

12.2. Проєкт: Перетворення мікрорайонів у двигуни розвитку (POLISFORMA)

Програма: Horizon Europe (HORIZON); Конкурс: IA: HORIZON-NEB-2026-01-PARTICIPATION-02

POLISFORMA — Інноваційний просторовий дизайн для трансформації мікрорайонів — виходить із структурного парадоксу: попри те, що Європа є лідером у сфері досліджень та інновацій, просторові трансформації повсякденних міських районів залишаються фрагментованими, епізодичними та слабко пов’язаними з процесами виробництва знань. Проєкт спрямований на подолання цього розриву шляхом розвитку пан’європейської екосистемної моделі, узгодженої з ініціативою New European Bauhaus, переосмислюючи просторовий дизайн як процес, що базується на знаннях, є трансформаційним і спільнотворчим, а не як статичний результат проєктування.

Архітектурний та урбаністичний дизайн системно інтегруються із соціальними, екологічними та культурними вимірами в єдину узгоджену та масштабовану рамку, що забезпечує ефективну імплементацію та можливість перенесення рішень у різні європейські контексти. Університети виступають як системоутворюючі громадянські центри знань, які об’єднують муніципалітети, лабораторії мікрорайонів, дизайн-практики, громадянське суспільство та тематичних експертів у стійку екосистему трансформації, що підтримує прийняття рішень на основі доказів і забезпечує довгостроковий територіальний вплив. У межах цієї екосистеми студенти та молоді фахівці беруть участь у реальних процесах трансформації міських районів, формуючи компетентності, просторову (місцеву) ідентичність та довгострокову відповідальність, стаючи майбутніми агентами змін, здатними поєднувати дизайн, дослідження та суспільну трансформацію. Завдяки інтегрованій структурі робочих пакетів (Work Packages), POLISFORMA забезпечує методологічні інновації, валідацію в реальних умовах, безперервність навчання та можливості масштабування і реплікації результатів у Європі.P OLISFORMA включає такі складові:

1. Цілі та амбіції (Objectives and ambition):

загальні та специфічні цілі; амбіції та рівень зрілості; вимірюваність і реалізованість.

2. Методологія (Methodology):

концептуальна рамка; методологічний підхід; цикл розвитку дій; гібридний людсько-штучний інтелект для колективного осмислення; перехід від локальної демонстрації до масштабованого знання; методологічна стійкість і здійсненність.

3. Ключові виклики та прогалини, що вирішуються:

метрики ефективності проти розвитку потенціалу; фрагментація секторальних втручань; просторовий дизайн як результат, а не процес; стандартизація на шкоду різноманіттю; обмежена інтеграція соціальних і гуманітарних наук (SSH) у просторові інновації; слабкий зв’язок між демонстрацією та навчальною безперервністю; технології як рушій, а не інструмент сенсу; обмежена реплікованість без втрати контексту.

4. Міждисциплінарність та інтеграція експертизи:

просторовий дизайн і архітектура; соціальні та гуманітарні науки (SSH); екологія та науки про довкілля; економіка та інноваційні дослідження; управління та політична експертиза; цифрові та дані науки; механізми та додана цінність інтеграції; міжнародна та європейська додана цінність; додана цінність для європейських досліджень та інновацій.

5. Гендерний вимір: гендер у формуванні проблематики та концептуальному дизайні; гендер у методології та співтворенні; гендерний баланс і розвиток потенціалу; внесок у цілі рівності.
6. Практики відкритої науки:

відкрите та спільне виробництво знань; управління даними та принципи FAIR; відтворюваність і прозорість; залучення учасників знань.