Дослідницько-методологічна діяльність

Дослідження кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови вирізняються зосередженням уваги на інноваційних тенденціях розвитку технологій без втрати орієнтації на перевірені часом фундаментальні наукові засади. Таке амбівалентне прагнення до збереження й розвитку дає змогу підтримувати баланс і знаходити можливості для синергетичної взаємодії між, на перший погляд, несумісними принципами.

Таким чином, основні тенденції, пов’язані з інтеграцією штучного інтелекту (ШІ) майже в усі сфери життя, досліджуються з позиції синергетичної взаємодії людського та штучного інтелекту. Мета полягає не в тому, щоб втратити людський вимір освіти шляхом заміни людського інтелекту штучним, а навпаки — посилити людський інтелект за допомогою технологій. З цією метою було здійснено системний науковий аналіз природи штучного інтелекту та визначено його системоутворювальну сутність шляхом простеження історії його виникнення. Виведення системоутворюючих принципів як штучного, так і людського інтелекту, дозволяє побудувати змістовно-структурні ізоморфні моделі, які можна порівнювати, і, як наслідок, виявляти їхні подібності та відмінності. Це, у свою чергу, дозволяє визначити зони розвитку. Такий підхід є передумовою синергетичної взаємодії людського та штучного інтелекту, оскільки його умовою є різноманітність. Відомі закономірності розвитку живих систем дають змогу використовувати подібності для трансформації систем, що застосовується при інтеграції ШІ в освітній процес.

Нижче представлено дослідження, проведені кафедрою в цьому напрямку, у логічній послідовності: від аналізу тенденцій розвитку та можливих загроз, які штучний інтелект становить для людства, через зміну парадигми ШІ та його використання як інструменту наукового пізнання, до перспектив розвитку AGI (загального штучного інтелекту) на основі синергії людського та штучного інтелекту шляхом накладання їх ізоморфних змістовно-структурних моделей до усунення загроз шляхом гуманізації ШІ.

Нижче наведено основні напрями досліджень, короткий опис яких можна знайти, відкривши відповідний заголовок.

Синергетична взаємодія людини та штучного інтелекту у співпраці з Вільнюським університетом (Литва)

  1. Можливості та загрози взаємодії людини і штучного інтелекту
  2. Нова парадигма ШІ («Час збирати каміння»)
  3. ШІ як інструмент наукового знання
  4. Як далеко ми від загального штучного інтелекту (AGI)? (EHTSD)
  5. Обчислення AGI на основі синергетичної взаємодії НІ-АІ
  6. Перспективи AGI в рамках LLM
  7. Моделі штучного та людського інтелекту
  8. Гуманізація штучного інтелекту

Оскільки дослідження кафедри грунтуються на фундаментальних закономірностях, наступна група досліджень є логічним продовженням попередньої. Вивчивши закономірності синергетичної взаємодії людського та штучного інтелекту, цілком логічно розглянути можливості інтеграції ШІ в освіту на основі виявлених закономірностей. У цьому контексті розглядаються ті самі системоформуючі сутності, але тепер у контексті предметно-орієнтованого та студентоцентрованого електронного навчання. Їх інтеграція здійснюється шляхом побудови контентно-структурної матриці навчального предмета, в якій розв’язання проблемних завдань активізує розвиток як когнітивних (hard skills), так і особистісних (soft skills) компетентностей. Це дає змогу трансформувати матрицю в нейронну мережу/ індивідуальну когнітивно-смислову схему студента у форматі контентно-структурного профілю, що дозволяє не лише вимірювати рівень когнітивного і особистісного розвитку студента, а й порівнювати структури завдяки тому самому ізоморфізму, а отже – визначати зони розвитку, динаміку розвитку і підбирати оптимальні команди для реалізації командних проєктів.

Нижче наведено дослідження, проведені кафедрою в цьому напрямку в логічній послідовності: від аналізу переваг і недоліків існуючих LMS та електронних курсів до подальшого визначення характеристик їхнього наступного покоління. Далі розглядаються можливості їх стандартизації без втрати різноманітності, а також інтеграції штучного інтелекту в електронні курси без порушення їх цілісності. Також розглядається використання інноваційних технологій, зокрема віртуальних лабораторій і лабораторій віртуальної реальності для організації проєктної роботи синергетичних команд, вилучення інформації з денотацій та розроблення креативних рішень на основі доповненої реальності, а також виконання дослідницьких завдань на основі використання аватарів для візуалізації процесів зсередини.

Нижче наведено основні напрямки досліджень, короткий опис яких можна знайти, відкривши відповідний заголовок.

LMS наступного покоління
у співпраці з Бакінгемширським Новим університетом, Велика Британія

  1. LMS наступного покоління (2025)
  2. Стандартизація без втрати різноманітності та блокування інновацій (2025)
  3. Інтеграція штучного інтелекту в електронне студентоорієнтоване навчання без втрати цілісності предмета (2025)
  4. Інтеграція освітніх компонентів у Метавсесвіт (2023): Інноваційні підходи до технологічно посиленого навчання у професійному середовищі та закладах вищої освіти
  5. Дослідження електронного навчання в контексті нової європейської парадигми (2022)
  6. Взаємодія студента з навчальним середовищем: Розвиток м’яких навичок (soft skills) в умовах електронного навчання (2021)

Наступний напрям наукових досліджень також логічно випливає з попереднього. Проблема мультидисциплінарності впевнено увійшла в науку, освіту, економіку та суспільне життя, оскільки вирішення реальних екзистенційних проблем не підкоряється правилам, штучно створеним для полегшення їх розуміння. В освіті та житті ми вербально розділили те, що екзистенційно є нерозривним. Настав час повернутися до реальності, яка за своєю природою є цілісною. З іншого боку, поділ за функціями, секторами економіки та науково-освітніми дисциплінами, що здійснювався протягом століть, не може бути довільно скасований, оскільки людський досвід, наділений рівнозначною екзистенційною цінністю, формувався впродовж багатьох років, забезпечуючи можливості для виживання людини. На щастя, з’явилися технології, що дозволяють вирішити цю проблему, надаючи інструменти, здатні підтримувати не лише багатоагентну, секторальну та дисциплінарну синергетичну взаємодію, а й співтворчість. Вона базується на тій самій технології накладання профілів, що відображають уявлення різних агентів про реальне та ідеальне рішення, яка здатна інтегрувати рішення без втрати різноманітності, що є ключовою умовою синергетичного розвитку.

Проблема співтворчості присутня як у створенні сучасних освітніх курсів, так і в прийнятті соціальних, економічних та політичних рішень. Мультидисциплінарний вимір стає нормою у прийнятті сучасних комплексних рішень.

Нижче наведено основні напрямки досліджень, короткий опис яких можна знайти, відкривши відповідний заголовок.

Багатоагентне/секторальне/дисциплінарне співтворчість у співпраці з Люблянським університетом (Словенія)

  1. Співтворчість інтерактивних електронних курсів мультидисциплінарними командами освітян, дослідників, практиків та стейкхолдерів (2024) – На шляху до гібридної, гнучкої та соціально залученої вищої освіти;
  2. Створення цифрових інструментів для підтримки мультидисциплінарних та багатоакторних рішень на основі екогуманістичної моделі (2023) — Розумні інформаційні системи та технології;
  3. Технології спільного створення синергетичних рішень на основі взаємодії мультиагентної різноманітності (2023);
  4. Мультидисциплінарний вимір електронного навчання в інноваційній екосистемі сучасного університету (2022).