Дослідження аналізує перспективи інтеграції освітнього компонента в «Метавсесвіт». Пропонується: 1) створити «Метавсесвіт» як розвивальну екосистему з урахуванням законів розвитку особистості; 2) залучити не лише образне, а й абстрактне мислення для розширення способів опису «Метавсесвіту» шляхом використання абстрактних схем на додаток до візуальних образів; 3) ввести моральний вимір в оцінку можливого впливу «Метавсесвіту» на розум і тіло користувачів, а також на реальний світ. Передбачається, що моделювання цифрового навчального середовища на основі внутрішніх законів розвитку людини оптимізує весь процес. Вбудований освітній компонент забезпечить віртуальне навчальне середовище з розвивальними можливостями, які значно перевершують симульовану реальність. Для інтеграції пропонується інноваційна еко-гуманістична розвивальна модель. Вона зосереджена на екзистенційних, соціальних та кар’єрних метасмислах саморозвитку людини, синергетичній взаємодії та розвитку компетентностей. На відміну від ситуаційного підходу, процес моделюється у своїй екзистенційній цілісності. Він ґрунтується на уявленні про розвиток людини як живої саморозвиваючої системи у взаємодії з навколишнім світом як середовищем розвитку. У процесі збалансування реальних потреб, особистих здібностей та умов середовища відбувається синергетичний розвиток усіх трьох компонентів. У результаті не тільки оптимізується когнітивний та особистісний розвиток, але й виникає усвідомлення взаємозалежності та взаємного розвитку особистості та середовища. Представлено концетщію, структуру, стратегію, механізми та інструменти інноваційних курсів електронного навчання, заснованих на еко-гуманістичних принципах. Для підтвердження ефективності запропонованого підходу наведено результати дослідження в рамках довгострокового експерименту з розвитку. Відкриваються перспективи для здійснення міждисциплінарних досліджень.
