Парогенераторобудування

  1. Рік заснування, історія створення

Кафедра «Парогенераторобудування» (ПГБ), одна з найстаріших кафедр НТУ «ХПІ», на протязі багатьох десятирічь веде підготовку фахівців в галузі енергетики, які дуже добре відомі як в Україні, так і за кордоном на професійному рівні. Кафедра почала свою діяльність під назвою «Котли і Теплотехніка» з 1930 р. В 1950 р. як самостійний структурний підрозділ виділяється кафедра «Котлобудування», яка в 1962 році була перейменована в кафедру «Парогенераторобудування». На кафедрі працювали такі відомі фахівці, як Буханцев Г. В., Фаєрштейн Д. Г., Горбатенко В. Я. та інші.

  1. Всі завідувачі кафедри

Георгій Володимирович Буханцев (очолював кафедру до 1950-хрр.). Один із перших керівників кафедри, що став фундатором напрямку «Котли і теплотехніка». Саме під його керівництвом формувалась початкова методологічна й навчальна база. Його підхід до технічної освіти базувався на глибокому інженерному аналізі й міжгалузевій інтеграції. Саме за його часів кафедра почала тісно співпрацювати з харківськими машинобудівними підприємствами.

Давид Григорович Фаєрштейн (1950-1962). Період його керівництва припав на повоєнну епоху технічного розвитку. Під його проводом кафедра виділилася в окрему структуру кафедру «Котлобудування». Його зусилля були спрямовані на розвиток теплоенергетичного машинобудування, адаптацію світового досвіду та впровадження методів теплообміну в навчальний процес. Він приділяв особливу увагу прикладним аспектам, кафедра активно працювала з підприємствами оборонного та промислового комплексу.

1947р. Викладачі та співробітники кафедри котлобудування. Зліва направо: доц. Лотоцький Є. І., доц. Буханцев Г. В., доц. Фаерштейн Д. Г., доц. Галин В. Л., зав.лаб. Горбатко П. А., лаб. Голтихіна П., доц Ткачова А. М.

Володимир Якович Горбатенко (1962-1997). З моменту перейменування кафедри на «Парогенераторобудування» й до кінця 90-х В. Я. Горбатенко формував її сучасне обличчя. Саме під його керівництвом кафедра отримала визнання в системі Міненерго УРСР як центр підготовки інженерів-проєктувальників котлоагрегатів. Горбатенко В. Я. розширив тематику наукових досліджень, ввів нові курси, а також ініціював створення співпраці з тепловими електростанціями України.

Володимир Якович Горбатенко

 Олександр В’ячеславович Єфімов (з 1997). Професор, доктор технічних наук, Єфімов очолює кафедру вже понад чверть століття. О. В. Єфімов є відомим вченим в галузі ядерної і теплової енергетики, одним з найкваліфікованіших фахівців з математичного моделювання складних теплоенергетичних систем.

Єфімов сформував нове покоління науковців, серед яких аспіранти з України та закордону. Його інтелектуальний вплив вийшов за межі кафедри, він є членом наукових рад, редколегій авторитетних журналів, учасником стратегічних енергетичних проєктів на державному рівні.

Проф. Єфімов О. В. є автором понад 400 опублікованих наукових праць в галузі ядерної і теплової енергетики у вітчизняних та закордонних виданнях.

Проф. Єфімов О. В. має високий авторитет вченого і фахівця у вищих навчальних закладах та підприємствах України, Польщі, Литви, Німеччини, Чехії, Кувейту та інших країн. Під його керівництвом на кафедрі ПГБ діє та успішно розвивається наукова школа з оптимізації керування технологічними процесами енергоблоків ТЕС та АЕС, діагностики і прогнозування їх функціонального стану за допомогою імітаційного моделювання, діяльність якої спрямована на підвищення ефективності і безпеки функціонування енергогенеруючих комплексів України. Основу школи складають наукові монографії, статті, підручники, навчальні посібники, доповіді докладів на різноманітних конференціях, які мають співробітники кафедри або які вони готують ближчим часом, спільні наукові теми з установами Національних Академій наук України, Польщі, захищені кандидатські дисертації вітчизняними та закордонними аспірантами (Україна, Кувейт, Німеччина), підготовка докторських і кандидатських дисертацій, втілення результатів наукових досліджень на провідних підприємствах України, Німеччини, Кувейту і інших країн та інші засоби.

На протязі багатьох років О. В. Єфімов є членом експертної ради ВАК України «Електротехніка та енергетика», членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських і докторських дисертацій. Член редколегії:

  • науково-технічного журналу «Ядерна та радіаційна безпека», з 2018 р. по теперішній час;
  • науково-технічний журнал «Питання атомної науки і техніки» (входить до наукометричної бази даних Scopus);
  • загальнодержавного науково-виробничого та інформаційного журналу «Енергозбереження, енергетика, енергоаудит»;
  • відповідальний редактор збірника наукових праць Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія «Енергетичні та теплотехнічні процеси й устаткування

Олександр В’ячеславович Єфімов

  1. Наукові школи

Під керівництвом проф. Єфімова О. В. сформувались школи:

  • Оптимізація виробничих і технологічних процесів в складних енергетичних об’єктах на основі математичного моделювання, системного аналізу, діагностики і прогнозування стану устаткування;
  • прогнозуванні функціонального стану енергетичних установок.

Кафедра активно підтримує наукові зв’язки з багатьма відомими університетами України (НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», НУ «Одеська політехніка», НУ «Львівська політехніка» та ін.) та з Національними науковими центрами та інститутами НАН України, а також з Університетом West Bohemia (Чехія).

Ця школа здобула визнання на міжнародному рівні, співпрацює з НАН України, університетами Чехії, Кувейту, Німеччини, Польщі, Швеції.

 

  1. Видатні випускники

Капінос Василь Максимович ‑ професор, доктор технічних наук, академік АН ВОУ, заслужений діяч науки і техніки Української РСР, Лауреат Державної премії Української РСР. Багато років завідував кафедрою турбінобудування ХПІ.

Левін Мойсей Маркович ‑ Президент ТОВ «Котлотурбопром». Директор Харківського Центрального конструкторського бюро «Енергопрогрес», Заслужений енергетик України, академік Інженерної  академії наук, член-кореспондент Міжнародної Інженерної академії.

Белін Фелікс Тавьевіч ‑ кандидат технічних наук, керівник підрозділу по розробці нових технологій спалювання палива фірми «BABCOC & WILCOX» (США).

Данілін Євгеній Олексійович ‑ Генеральний директор АО ЗТ науково-технічного підприємства «Котлоенергопром» (м. Харків).

Каплуновський Анатолій Євгенійович ‑ Генеральний директор АТ «Укрпроменерго» (м. Харків).

Ліфшиц Володимир Давидович ‑ Генеральний директор АТ «Котлоенергопроект» (м. Харків).

Кошельник Вадим Михайлович ‑ доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою теплотехніки і енергоефективних технологій НТУ «ХПІ».

Міхайлов Ігор Дмитрович ‑ кандидат технічних наук, багато років працював проректором ХГАЖТ.

Гріцюк Ігор Олексійович ‑ головний конструктор, потім технічний директор ПТП «Укренергочермет» (м. Харків).

Свірін Андрій Володимирович ‑ технічний директор АТ ЗТ НТП «Котлоенергопром».

Рябокобиленко Ігор Вікторович – кандидат технічних наук, доцент – директор ПТК «Енергія» (м. Харків).

 

  1. Найбільші здобутки

Створення та розвиток наукової школи. З 1997 р. і до теперішнього часу потужною науковою групою кафедри під керівництвом О. В. Єфімова, на бюджетній основі проводилися такі фундаментальні наукові дослідження:

  • розробка математичних методів і моделей та створення універсального автоматизованого програмного комплексу оптимізації параметрів стану і функціональної діагностики складних теплоенергетичних систем;
  • розробка нових концептуальних методів і підходів до створення високоефективного теплоенергетичного устаткування на основі системного аналізу і інтенсифікації тепло технологій;
  • розробка, розвиток і удосконалення методів системного аналізу, теорії і засобів імітаційного моделювання і натурно-імітаційних експериментів для створення перспективних енергогенеруючих комплексів;
  • розробка і розвиток теорії і методів математичного моделювання для автоматизованого структурно-параметричного аналізу, синтезу, діагностики і прогнозування надійності складних теплоенергетичних систем. За результатами наукових досліджень захищена 1 кандидатська дисертація;
  • створення і вдосконалення теоретичних основ, підходів, методів і моделей для синтезу систем підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності інформації на етапах дослідження, проєктування та експлуатації енергоустановок АЕС і ТЕС.

Наразі науковий колектив кафедри ПГБ виконує наукові дослідження за грантом МОН України з держбюджетної наукової теми: «Удосĸоналення властивостей тепловиділяючих і нейтронопоглинаючих елементів аĸтивних зон реаĸторів АЕС для вітчизняних ядерних технологій при повоєнній модернизації і розбудові атомної енергетиĸи Уĸраїни».

Дослідження для практичної енергетики. Державна концепція модернізації і продовження терміна служби вже встановленого енергетичного устаткування і удосконалювання методів його ефективної, надійної, екологічної і безпечної експлуатації диктує необхідність постійно продовжувати розробки нових засобів підвищення якості функціонування складних теплоенергетичних систем (СТС): теплової ефективності, надійності, довговічності та інших. Одним з таких засобів є застосування в практиці проектування СТС і управління їхніми технологічними процесами автоматизованих систем аналізу, синтезу, діагностики і прогнозування надійності технічного стану устаткування і кількості вироблених видів енергії. Особливого значення застосування таких систем набуває в умовах відсутності або невизначеності інформації о змінах параметрів технологічних процесів під час експлуатації СТС. Тому багаторічні, послідовні фундаментальні наукові дослідження співробітників кафедри на бюджетній основі признані важливими, перспективними і доцільними у напрямках, що спрямовані на енергозбереження і екологічну безпеку, забезпечення надійності експлуатації СТС для різних галузей промисловості України.

Кафедра ПГБ має багаторічні зв’язки з такими профільними підприємствами, як: ДП «НАЕК «Енергоатом», ННЦ «ХФТІ» НАН України, «Котлотурбопром» (м. Харків), ЦКБ «Енергопрогрес» (м. Харків), ПрАТ ХКП «Котлоенергопроект» (м. Харків, м. Івано-Франківськ) та ін.

В ННЦ «ХФТІ» НАН України з 2001 р. діє філія кафедри, яка дозволяє вести підготовку висококваліфікованих наукових кадрів в галузі атомної енергетики. Науково-педагогічний склад кафедри має і успішно реалізує високий науковий потенціал, що підтверджується постійними перемогами на конкурсах МОН України з державного фінансування наукових проєктів (гранти МОН України) на протязі останніх 30 років. Останній такій грант кафедра отримала в грудні 2023 р. на 2024-2026 рр., зайнявши 1 місце з найбільшим балом серед усіх проєктів, які були подані на конкурс за секцією 07 «Енергетика та енергоефективність».

Міжнародна науково-технічна співпраця. Кафедра ПГБ проводить активну міжнародну діяльність, успішно співпрацюючи з передовими установами в галузі енергетики, а саме: з Університетом West Bohemia (Чехія); фірмами «Vitkovicke Slivarne Spok» (Чехія), «Interga» (Польща), «Metal Energy Group AG» (Швейцарія), «M+M» (Німеччина) та ін.

Ці міжнародні зв’язки надалі будуть базуватися на виконанні розрахунків і наданні консультаційних послуг закордонним фірмам під час їх участі у реконструкції, модернізації і створенні нового енергетичного устаткування при відновленні енергетичної інфраструктури України. Зокрема мова йде про Харківську ТЕЦ-5, Харківську ТЕЦ-3, Сумську ТЕЦ та ін.

Напрями підготовки фахівців для енергетичного сектору. Ключовим вектором діяльності кафедри ПГБ є підготовка висококваліфікованих фахівців усіх рівнів освіти від бакалавра до доктора філософії (PhD) для актуальних напрямів повоєнної відбудови і розвитку енергетичної галузі України. Це стосується реконструкції, модернізації і створення нових енергетичних об’єктів і виробництв для ядерних і теплових генерацій, а також їх експлуатації:

  • розробка, виробництво та експлуатація мультипаливних когенераційних установок потужністю 5-50 МВт. Ці установки створюються на базі провідних вітчизняних підприємств «Котлотурбопром», ЦКБ «Енергопрогрес», ПрАТ ХКП «Котлоенергопроект» у співпраці з міжнародними партнерами: Metal Energy Group AG (Швейцарія), Witzenmann (Німеччина), Interga (Польща), M+M (Німеччина), Vitkovicke Slivarne Spok (Чехія). Це сприятиме посиленню енергетичної автономії України та розвитку чистих технологій;
  • проєктування та виготовлення цирконієвих тепловиділяючих і гафнієвих нейтронопоглинаючих елементів для реакторів нового покоління з тривалим паливним циклом (6-7 років) та високим рівнем вигоряння палива (до 75 МВт·діб/кгU). Ці технології впроваджуються на новому виробничому комплексі ДП «НАЕК «Енергоатом» (базується на Південноукраїнській АЕС) у співробітництві з Westinghouse Sweden AG та ННЦ «ХФТІ» НАН України. Проєкт покликаний забезпечити енергетичну безпеку країни на основі вітчизняних ядерних технологій нового покоління.