Електричні машини

1. Рік заснування, історія створення

Кафедра «Електричні машини» є однією з найстаріших і найавторитетніших кафедр НТУ «ХПІ». Її історія розпочалася 21 січня 1921 року разом із створенням першого в Україні електротехнічного факультету Харківського технологічного інституту. Засновник факультету і кафедри «Електричні машини» – видатний фахівець у галузі електротехніки професор Павло Петрович Копняєв. Він був призначений деканом цього факультету і одночасно першим завідувачем кафедри «Електричні машини». На цих посадах він працював до 1930 року і став засновником електротехнічного корпусу, де встиг сформувати приміщення кафедри «Електричні машини», що є її обителлю дотепер. Відтоді кафедра стала осередком наукової думки, інженерної майстерності та освітніх інновацій у галузі електромашинобудування.

Монтаж устаткування Великого лабораторного залу кафедри електричних машин в електротехнічному корпусі. 1930 рік

2. Всі завідувачі кафедри

У кафедри електричних машин за 104 роки її життя виділяються сім періодів, які вже пройшли, і восьмий, якій тільки нещодавно почався.

Копняєв Павло Петрович (1921-1930) ‑ вчений-практик, ерудит, засновник наукової школи в галузі електротехніки.

Копняєв Павло Петрович

Штурман Григорій Ісайович (1930-1933) та (1945-1950). Після закінчення у 1924 році електротехнічного факультету Харківського технологічного інституту він працював в Центральній лабораторії Харківського електромеханічного заводу, тому керування кафедрою поєднувалося із роботою на підприємстві. У 1945 році кафедру електричних машин знов очолив Григорій Ісайович Штурман, який керував її роботою до 1950 року, відновлював обладнання, прилади, меблі, поновлював навчальний процес.

Штурман Григорій Ісайович

Скоморохов Олександр Олександрович (1933-1941). Працюючи професором кафедри електричних машин Київського політехнічного інституту, він одержує призначення Наркомату освіти України відбути до столичного Харкова на посаду завідувача кафедри електричних машин Харківського електротехнічного інституту. Одночасно з завідуванням кафедрою з 1934 року працював на посадах декана електротехнічного факультету (два роки) і заступника директора ХЕТІ з науково-навчальної роботи (два з половиною роки).

Скоморохов Олександр Олександрович

З 1943 року та до повернення викладачів з евакуації виконувачем обов’язків завідувача кафедри був призначений к.т.н. доц. Ковтун Іван Михайлович.

 Рогачов Іван Сергійович (1950-1970). Під час війни він був евакуйований разом з Харківським електромеханічним заводом, на якому працював заступником начальника цеху. В 1946 році Іван Сергійович повернувся на свою кафедру на посаду доцента. Очолюючи кафедру, він у 1963 році захистив докторську дисертацію та отримав вчене звання професора. В кінці 60-х років на базі кафедри електричних машин було створено галузеву лабораторію з розробки та дослідження електромашинних перетворювачів та напівпровідникових генераторів імпульсів для електроерозійної обробки різних металевих деталей.

Рогачов Іван Сергійович

Яковенко Василь Олександрович (1970-1989) ‑  д.т.н. професор. Під його керівництвом:

• проведена реконструкція лабораторії, лабораторні роботи у Великому лабораторному залі перегрупували за циклами дисциплін: трансформатори, машини постійного струму, асинхронні машини, синхронні машини, спецмашини, електричні машині малої потужності;
• впровадження в нові навчальні плани електричних машин малої потужності для систем автоматики (або мікромашини), для проведення лабораторних робіт виділено окреме приміщення (нині там розташовується комп’ютерний клас);
• створення лабораторії з наукових досліджень, а саме з випробовування та дослідження електричних машин постійного струму, асинхронно-вентильних двигунів, спеціальних машин та технічної діагностики електричних машин.

Яковенко Василь Олександрович

Осташевський Микола Олександрович (1989-2004). На кафедрі з’являються перший персональний комп’ютер IBM та перша комп’ютерна мережа «Павук».

У 1992 р. для проведення науково-дослідних робіт на ініціативній основі і доведення їх до рівня комерційного використання вченими кафедри Олександром Михайловичем Марковим, Володимиром Феодосійовичем Лучуком, Ігорем Сергійовичем Щукіним створено науково-виробниче підприємство ТОВ «Фірма «ТЕТРА, LTD». За роки свого існування фірма у співробітництві з кафедрою розробила і запустила в серійне виробництво цілу низку приладів діагностики та засобів захисту електричних машин, отримала десятки патентів на винаходи і промислові зразки. Продукція фірми мала попит на понад 5500 підприємствах України, Казахстану та інших країн.

У 80-90-х роках збільшилась кількість студентів-іноземців, чисельність яких на кафедрі сягала десяти людей.

Осташевський Микола Олександрович

Мілих Володимир Іванович (2004-2024) ‑ Відмінник освіти України, доктор технічних наук, професор.

За його ініціативою кафедра невпинно реконструювалася та розвивалася. Повністю оновився комп’ютерний клас, введені в дію нові лабораторні роботи, з’явилася мультимедійна техніка. Створена нова аудиторія для викладання дисциплін технологічного циклу, яка одночасно стала представницькою аудиторією.

Між кафедрою електричних машин і провідними підприємствами Харкова, такими як ДП «Завод «Електроважмаш», ВАТ «Електромашина», АТ «Укрелектромаш», АО СКБ «Укрелектромаш», ВАТ «Потенціал», ДП «ХЕМЗ», Харківським агрегатно-конструкторським бюро укладені договори про співробітництво у навчальній та науковій сферах. Співробітниками кафедри виконувалися багато держбюджетних та госпдоговірних НДР із зазначеними підприємствами Харкова, а також з НТ СКБ «ПОЛІСВІТ» ДНВП «Об’єднання Комунар» і ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод».

Під керівництвом В. І. Мілих на кафедрі електричних машин розробляється наукова проблематика – створення інтегрованої системи проєктування, дослідження та вивчення електричних машин на основі новітніх комп’ютерних технологій.

В. І. Мілих нагороджений вищими відзнаками Міністерства освіти і науки України ‑ нагрудними знаками «Відмінник освіти України» та «За наукові та освітні досягнення» та іншими відзнаками різного рівня.

Мілих Володимир Іванович

 Єгоров Андрій Володимирович (з 2024 року), який продовжує традиції попередників в умовах сучасних викликів. Очолив кафедру в умовах війни та дистанційного навчання.

Єгоров Андрій Володимирович

3. Наукові школи

Школа Копняєва. Заснована у 1921 р. заслуженим професором П. П. Копняєвим – творцем і першим завідувачем кафедри електричних машин, який також вважається засновником наукової школи в галузі електротехніки України. Копняєв П. П. підготував основи для діяльності інших – з нього розпочалася і визначилася подальша доля багатьох послідовників в галузі електротехніки, електроенергетики та електромеханіки. Професор П. П. Копняєв був авторитетним консультантом з різноманітних електротехнічних питань, які виникали у працівників промисловості. Основні напрями: загальна теорія електричних машин, методика викладання, прикладна електротехніка. Досягнення: створення першої наукової школи в галузі електротехніки в Україні; підготовка першого покоління інженерів-електромеханіків.

Школа Штурмана. Під керівництвом проф. Штурмана Г. І. проводились дослідження комутації машин постійного струму, перехідних процесів в машинах змінного та постійного струму, аномальних режимів роботи машин змінного струму. Багато уваги приділялось дослідженню електромагнітних процесів в асинхронних двигунах. Дослідження привели також до важливих результатів щодо асинхронного способу пуску синхронних двигунів, а розробка методів аналізу динаміки електричних машин стали основою для подальших досліджень у галузі електроприводу.

Школа Рогачова. Проф. І. С. Рогачов став засновником і керівником наукової школи з розробки та створення електромашинних генераторів для електроімпульсної обробки металевих виробів складної форми. Виготовлені на кафедрі електричних машин зазначені генератори експонувалися на численних закордонних і вітчизняних виставках і були нагороджені «Гран-Прі» на Всесвітній виставці в Брюсселі та Золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства в 1957 році.

Школа Яковенка. Проф. В. О. Яковенко доклав багато зусиль з дослідження машин постійного струму. В рамках наукової школи проводились дослідження комутації машин постійного струму, удосконалювались двигуни магістральних тепловозів і рудничних електровозів. Такі дослідження відбувалися у межах виконуваних в цей час розробок серії вибухозахищених асинхронних двигунів та серії 2П машин постійного струму.

Школа Осташевського. Напрями наукової роботи проф. М. О. Осташевського пов’язані з дослідженням та розробкою електричних машин загальнопромислового та спеціального виконання, з дослідженням комутаційних і теплових процесів, розробкою методів оптимального проєктування спеціальних двигунів постійного струму, дослідженням і розробкою тягових частотно-керованих асинхронних двигунів, створенням вдосконалених математичних моделей для дослідження динамічних режимів роботи двигунів постійного струму та вентильно-індукторних двигунів.

Школа Мілих. Діяльність наукової школи проф. В. І. Мілих спрямована на дослідження та удосконалення електричних машин. До наукових напрямків кафедри у цей період відносяться багаторівневі математичні моделі електричних машин загального та спеціального призначення, асинхронні двигуни, автотракторні генератори, генератори для вітроенергетичних і дизель-генераторних установок автономного електропостачання, дослідження високомоментних низькообертових двигунів для безредукторного електроприводу, спеціальних електричних машин з постійними магнітами. Також проводилися роботи над створенням науково-технічного та навчально-методичного забезпечення для розвитку системи проєктування електричних машин на основі чисельно-польових методів, створена віртуальна лабораторія з дослідження електричних машин і трансформаторів, відбуваються дослідження індукторів обертового магнітного поля з «вихровим шаром» для технологічної обробки різних речовин.

 

4. Видатні випускники

Кафедрою електричних машин за сторіччя підготовлено більше ніж 3000 інженерів для України та ближнього зарубіжжя, понад 110 – для Європи, Азії, Африки і Північної та Південної Америк.

Красношапка Максим Митрофанович (випускник 1936 р) – д.т.н., професор, полковник-інженер, начальник кафедри Київського Вищого військового авіаційного інженерного училища, Лауреат Державної премії, Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Зробив помітний внесок у теорію та методи проєктування авіаційних електричних машин.

Явлинський Натан Аронович (випускник 1936 р.) – д.ф.-м.н., начальник конструкторського бюро Харківського електромеханічного заводу, начальник лабораторії Всесоюзного електротехнічного інституту, завідувач лабораторії та начальник сектору Інституту атомної енергії, лауреат державних премій 1949 та 1958 років.

Курочкін Михайло Миколайович (випускник 1949 р.) – головний конструктор Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ), співавтор фундаментальної монографії з проєктування електричних машин постійного струму. На Харківському електромеханічному заводі під керівництвом М.Н. Курочкіна розроблені реверсивні двигуни постійного струму 21-25-го габаритів серії П2 номінальною потужністю до 12500 кВт, а також двигуни постійного струму 21-25-го габаритів для електроприводів шахтопідйомних машин потужністю 1600-5000 кВт.

Грінченко Микола Григорович (випускник 1955 р.) – начальник відділу електричних розрахунків, заступник головного інженера заводу «Електроважмаш», директор Науково-дослідного інституту «Електроважмаш». Брав участь у розробці конструкторської документації та впровадженні у виробництво турбогенераторів ТВО-30, ТВО-60, ТГВ-200, ТГВ-300, ТГВ-500.

Барський Віктор Олексійович (випускник 1957 р.) – д.т.н., проф., головний конструктор – голова Правління Міжнародного консорціуму «Енергозбереження» (Харків). Зробив значний внесок в дослідження, створення та виробництво нових видів електроустаткування протягом чотирьох епох розвитку електромеханічних систем: з контактними, електромашинними, тиристорними та транзисторними перетворювачами.

Черемісов Іван Якович (випускник 1958 р.) – к.т.н., завідувач відділу розрахунково-теоретичних досліджень та розрахунків турбогенераторів, гідрогенераторів та крупних машин постійного струму. Він є одним з основних ідеологів та розробників турбогенераторів та гідрогенераторів заводу «Електроважмаш».

Вареник Антон Федорович (випускник 1960 р.) – головний інженер, директор Харківського заводу «Електромашина», директор інституту «Укрндіпроелектромаш».

Кузьмін Віктор Володимирович (випускник 1960 р.) – д.т.н., проф., заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту «Електроважмаш» (Харків), головний конструктор, генеральний конструктор, головний інженер Науково-виробничого об’єднання «Електроважмаш», головний спеціаліст АТ «Міжрегіональна електротехнічна асоціація «ЕЛТА» (Харків), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Зозулін Юрій Васильович (випускник 1962 р.) – д.т.н., головний конструктор ДП «Завод «Електроважмаш», головний спеціаліст АТ «Міжрегіональна електротехнічна асоціація «ЕЛТА» (Харків), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Ткаченко Валерій Павлович (випускник 1970 р.) – к.т.н., заступник директора ВО «Укрелектроремонт» (Харків), генеральний директор ВАТ «Потенціал» (Харків), де вироблялися занурювані  електродвигуни для різних нафто-газових свердловин, а також ударні лінійні двигуни для сейсморозвідки корисних копалин.

Грубой Олександр Петрович (випускник 1971 р.) – головний конструктор ДП «Завод «Електроважмаш», начальник науково-технічного управління ДП «Завод «Електроважмаш», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, має почесне звання «Заслужений машинобудівник України».

Лапцевич Фелікс Феліксович (випускник 1973 р.) – к.т.н., Генеральний директор заводу «Укрелектромаш» (Харків). Цей завод був провідним розробником і випускав серії асинхронних двигунів загальнопромислового і спеціального призначення.

Бочаров Валерій Георгійович (випускник 1974 р.) – директор, Голова Наглядової ради ВАТ «Електромашина», яке є відомим виробником електричних машин постійного струму та іншого різноманітного електрообладнання.

Василенко Сергій Олексійович (випускник 1980 р.) – начальник турбогенераторного виробництва, начальник управління сервісного обслуговування, начальник науково-дослідного і проєктно-конструкторського відділення турбогенераторів, гідрогенераторів і великих машин постійного струму ДП «Завод «Електроважмаш». З 2019 року працює Генеральним директором ТОВ «Емтеко інжинірінг груп», займається капітальним ремонтом, обстеженням та випробуванням електричних станцій.

Шуфані Саід Таніос (випускник 1995 р.) – засновник і директор компаній «Іташ», «Індастрі», має почесне звання «Заслужений працівник промисловості України». Під його керівництвом виробнича компанія «Індастрі» стає однією з лідерів з виробництва металоконструкцій для цивільного будівництва. Натепер Шуфані Саід Таніос є засновником Української виробничої групи компаній «Варіант».

Кобзар Костянтин Олександрович (випускник 1996 р.) – к.т.н., головний конструктор з турбогенераторів ДП «Завод  «Електроважмаш», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Вакуленко Олексій Миколайович (випускник 1998 р.) — головний конструктор з гідрогенераторів і великих машин постійного струму ДП «Завод «Електроважмаш», лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки.

Сергієнко Сергій Анатолійович (випускник 2002 р.) – директор ТОВ «Харківський електромашинобудівний завод». Під його керівництвом завод виробляє для промисловості нові та ремонтує крупні електродвигуни змінного струму потужністю від 100 до 12500 кВт для України та Європи.

Шевченко Антон Петрович (випускник 2005 р.) – головний інженер ДП «Завод «Електроважмаш». Брав участь у виробництві, шеф-монтажі та випробуваннях турбогенераторів для Дністровської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, Рогунської ГЕС в Таджикістані, ГЕС Варцихе в Грузії, ГЕС Дарданелос в Бразилії, ГЕС Бахо де Міна в Панамі та для Екібастузської ГРЕС в Казахстані.

Кисенко Олександр Михайлович (випускник 2003 р.) – заступник головного конструктора-директора з електротехніки Харківського агрегатного конструкторського бюро (ХАКБ). Займався розробкою низки електромеханізмів, індуктивних датчиків лінійних і обертальних переміщень, асинхронних та вентильних електродвигунів для ряду зразків авіаційної техніки (Ан-148, Ан-158, Ан-178, Ан-124, Ан-225, МСБ-2).

Бондаренко Василь Григорович (випускник 2009 р.) ‑ генеральний директор ПАТ «Електромашина». Обіймав посади начальника випробувальної станції, виконувача обов’язки начальника цеху, начальника виробничого комплексу «Електромашина».

Голіков Віталій Васильович (випускник 2017 р.) ‑ головний технолог АТ «Електромашина». Керував експериментальними роботами з освоєння нових конструкцій машин, таких як асинхронні двигуни типу 4АЖм225S6 для приводу вентилятора холодильної камери тепловозів, асинхронні двигуни 4АЖм225М6 для приводу вентилятора охолодження тягових електродвигунів тепловозів, асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором ТДА-72У2 для тягового приводу низькопідлогових вагонів міських трамваїв.

 

5. Найбільші здобутки

Наукові досягнення. Авторитет кафедри електричних машин у навчальній та науковій роботі протягом всієї 104-річної її історії був і залишається високим. Її науковці  написали низку монографій, підручників і навчальних посібників, опублікували багато наукових статей, отримали десятки авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

На базі виконаних науково-дослідних робіт на кафедрі підготовлено понад 136 кандидатів технічних наук (у тому числі 12 іноземних громадян) та 10 докторів технічних наук. Продовжуючи славні традиції, закладені П. П. Копняєвим, кафедра електричних машин залишається одним з провідних центрів з розвитку теорії та практики електромашинобудування України.

Міжнародна співпраця. Підготовлено багато кваліфікованих фахівців, серед яких є громадяни інших країн:

– завідувач кафедри електротехніки Університету Алеппо (Сирія) доктор проф. Фатех Бессо, завідувач кафедри електромеханіки Університету Тишрин (Латакія, Сирія) доктор професор Хабиб Шехук;

– завідувач кафедри електричних машин Університету Тишрин (Латакія, Сирія) доктор професор Тархиб Іскандер;

– керівник проєктів Університету Аль-Бакс (Хомс, Сирія) доктор професор Гасан Ібрагим;

– проректор Університету Дамаска доктор професор Салем Якуб;

– міністр освіти Болгарії доктор професор Дончо Дончев;

– директор, завідувач кафедри електротехніки Університету технологій та природних наук (Бидгощ, Польща) доктор професор Здислав Гієнтковский та ін.

Кафедра ЕМ продовжує розвиток міжнародної співпраці, спрямованої на інтеграцію досягнень української наукової діяльності в глобальний науковий простір та підвищення якості освітнього процесу.

З серпня 2015 року кафедра ЕМ підтримує тісні наукові зв’язки з Магдебурзьким університетом ім. Отто-фон-Геріке (OvGU, Німеччина). Це відбувається на основі договору про дружню наукову співпрацю між нашою кафедрою та кафедрою електричних систем електроприводу OvGU. У рамках цієї співпраці реалізовано низку спільних проєктів. Регулярні відрядження вчених кафедри електричних машин до Магдебурзького університету сприяють обміну досвідом та спільним науковим дослідженням..

Міжнародні конференції. Співробітники кафедри регулярно беруть участь у міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де представляють результати своїх досліджень не тільки в Україні, але і у Канаді, Польщі, Румунії, Німеччині, Чехії, США та інших країнах. Це сприяє підвищенню наукового авторитету кафедри на міжнародному рівні та встановленню нових наукових контактів.

Грантова робота викладачів. Команда молодих науковців у складі завідувача кафедри Єгорова Андрія та доцентів Дунєва Олексія і Маслєннікова Андрія, у січні 2024 року виграли міжнародний грант для проведення пріоритетних наукових досліджень в рамках програми EURIZON FELLOWSHIP PROGRAMME «Remote Research Grants for Ukrainian Researchers» за темою: «Investigation of highly efficient, cost effective wave-energy conversion systems».

У 2025 р. колектив кафедри отримав міжнародний грант на дослідження в рамках програми «Magnetism for Ukraine 2025», яка підтримується «IEEE Magnetic Society» в рамках «Science and Technology Center in Ukraine (STCU)».

Дані гранти є результатом плідної співпраці між кафедрою електричних машин НТУ «ХПІ» та кафедрою електричних систем електроприводу OvGU.

Практична діяльність та співпраця з промисловістю. Кафедра тісно співпрацює з провідними електромашинобудівними підприємствами України, такими як «Електроважмаш», «Електромашина», «Укрелектромаш» та інші, беручи участь у розробці та впровадженні нових технологій. Визнання авторитету кафедри виражається і в тому, що їй довіряють підвищення кваліфікації та атестацію інженерів різних підприємств. Це відбулося, приміром, для працівників ДП «Завод «Електроважмаш», для інженерів Маріупольського металургійного комбінату, інженерно-технічних співробітників ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод».

Технічне консультування. Співробітники кафедри надають консультації з експлуатації та вдосконалення електричних машин для промислових підприємств. На даний час діють договори про науково-технічне консультування та співпрацю з ТОВ «ХЕМЗ», ТОВ «ДВК «ДІМАГНЕТИКА, АТ «СВІТЛО ШАХТАРЯ», ДП «ХАКБ», АТ «ЕЛЕКТРОМАШИНА».

Освітні досягнення. Наукова школа кафедри електричних машин створила умови і забезпечила високий рівень підготовки її студентів, які перемагали у других турах Всеукраїнської студентської олімпіади та Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, що відбувалися у різних містах України. Починаючи з 2007 року, студенти кафедри на II етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт здобули 123 дипломи переможців та у Всеукраїнських змаганнях на олімпіадах 14 дипломів.

У 2023 році студенту Безсонову П. В. присуджено премію НАН України для молодих вчених і студентів за наукову роботу «Дослідження впливу величини напруги живлення на параметри прямого пуску асинхронних двигунів малої потужності». Робота розглядалася у Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України.

У 2025 році студент Слуцький Д. М. став лауреатом міського конкурсу «Молода людина року» в номінації «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти». Цей щорічний конкурс має на меті відзначити талановиту, активну та перспективну молодь, яка робить вагомий внесок у розвиток міста в різних сферах ‑ науці, культурі, спорті, волонтерстві, громадській діяльності.

Також студенти кафедри ЕМ у 2025 році приймали участь в конкурсах студентських науково-практичних робіт «Атомна енергетика та промисловість» від АТ «НАЕК «Енергоатом», та в Літній ядерній школі, яка проходила на промисловому майданчику Рівненської атомної електростанції.

Переможці Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і студентських олімпіад 2020 року разом зі своїми керівниками