КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДТРИМУЄ ЗАЯВУ МФО «РІВНІ МОЖЛИВОСТІ» ТА ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ З ГЕНДЕРНИХ ПИТАНЬ З ПРИВОДУ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО ДНЯ 8 БЕРЕЗНЯ
Напередодні святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня починаються дискусії стосовно того, чи святкувати цей день як державне свято і вихідний, натомість впроваджуючи День жінки як альтернативний, який пропонується відзначати 25 лютого у день народження Лесі Українки.
Аргументація стосовно необхідності скасування 8 березня, як свята встановленого більшовицькою владою на підтримку соціально-політичних рухів, не витримує жодної критики, оскільки історично все починалося у далекому 1909 році у США, коли з ініціативи Соціалістичної партії Америки його почали відзначати наприкінці лютого як Міжнародний день жінок-робітниць. Як Міжнародний день прав жінок це свято було започатковано у 1910 році на Міжнародному конгресі жінок у Копенгагені, а через рік понад 1 мільйон жінок у країнах Європи вийшли на вулиці 8 березня з вимогами рівних політичних і громадянських прав. У 1977 році цей день отримав статус міжнародного дня за рішенням Організації Об’єднаних Націй. І всі ці роки прогресивне світове жіноцтво, громадські організації крок за кроком долають нерівність, дискримінацію по відношенню до жінок, відсутність рівних можливостей у забезпеченні базових прав. Це завоювання і українських жінок. Досягненням останніх десятиліть стало невід’ємне включення гендерної складової до всіх політик і державних програм, міжнародних стандартів демократичного розвитку і умов для набуття Україної статусу члена Європейського Союзу. Згідно з міжнародними зобов’язаннями, Україна має покращувати ситуацію з забезпечення рівності жінок і чоловіків, але фактично рівень насильства щодо жінок та домашнього насильства зростає, мають місце прояви дискримінації жінок в ЗСУ та інших силових структурах, розрив в оплаті праці жінок та чоловіків тримається на високому рівні, сексизм у політиці та ЗМІ є постійним явищем.
8 березня – це можливість привернути увагу суспільства і урядовців до питань прав жінок і необхідності ліквідації проявів дискримінації. Саме в цей день українські жінки, солідарно з жінками всього світу, організовують вуличні акції і демонстрації, марші і мітинги, виступають на різних майданчиках і мають можливість гучно заявити у цей день про свої права та солідарність з іншими жінками у Європі та світі.
З огляду на вищезазначене, потрібно повернути цьому святу його першопочаткове правозахисне значення і посилити його роль у досягненні справжньої рівності прав жінок та чоловіків в Україні. Ми розглядаємо 8 березня як додаткову можливість привернути увагу громадськості, політиків, урядовців, міжнародних організацій до таких питань, як боротьба із насильством проти жінок та домашнім насильством, дотримання рівних прав і можливостей при обранні в органи влади та на керівні посади, розширення економічних можливостей жінок, подолання дискримінації жінок у всіх сферах життя суспільства та інші. Всі ці питання потребують термінового вирішення.
Відзначення Міжнародного жіночого дня на державному рівні значно мірою сприятиме досягненню справжньої гендерної рівності в Україні.
https://www.genderculturecentre.org/zayava-mfo-rivni-mozhlivosti-ta-grom/
