НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА КАФЕДРИ «CОЦІОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ» (2022-2023 РОКИ)
керівник – завідувач кафедри соціології і публічного управління, д.держ.упр., професор Мороз В.М.
Приймаючи до уваги актуалізовану у змісті норм програмних документів національного та міжнародного рівнів (Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722 «Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»; Постанова КМУ від 03.03.2021 р. № 179 «Національна економічна стратегія на період до 2030 року»; Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки; Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти; рішення конференцій європейських міністрів освіти в Болоньї (1999 р.), Празі (2001 р.), Берлині (2003 р.), Бергені (2005 р.), Лондоні (2007 р.), Льовені (2009 р.), Будапешті та Відні (2010 р.), Бухаресті (2012 р.), Єревані (2015 р.), Парижі (2018 р.), Римі (2020 р.) тощо) важливість проблематики забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, колектив кафедри соціології і публічного управління виступив з ініціативою інституалізації теми «Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті» на рівні науково-дослідної роботи. Відповідна тема була належним чином оформлена та зареєстрована під номером 0121U113440. Обрана науково-педагогічними працівниками тема розрахована на два роки та охоплює період з 09.2021 по 08.2023.
До роботи членів кафедри соціології і публічного управління щодо організації та проведення дослідження на умовах власної ініціативи долучилися представники наукової спільноти провідних університетів м. Харкова (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Національний університет цивільного захисту України тощо), а також здобувачі вищої освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Серед найбільш значущих для розробки обраної проблематики завдань, були визначені такі з них:
1) з’ясувати теоретико-методологічне підґрунтя для актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті (провести історичний аналіз використання моніторингу в зарубіжній і вітчизняній освіті; з’ясувати організаційні умови проведення моніторингу якості освіти в університеті; визначити місце та роль стейкхолдерів в системі заходів моніторингу якості вищої освіти; визначити потенціали методу опитування стейкхолдерів для удосконалення змісту вищої освіти та практики його реалізації; обґрунтувати необхідність опитування роботодавців щодо якості освітньої діяльності ЗВО та якості вищої освіти;);
2) конкретизувати зміст та визначити структуру механізмів державного регулювання процедур моніторингу якості вищої освіти в Україні (узагальнити зміст діючих в Україні норм щодо організації моніторингу якості вищої освіти; визначити потенціали норм міжнародних стандартів якості серії ДСТУ ISO 9000:2007 для формування парадигми якості в сучасному університеті; розглянути менеджмент якості вищої освіти через призму норм міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015; з’ясувати напрями використання норм міжнародного стандарту ISO 21001:2018 – «Освітні організації. Системи менеджменту для освітніх організацій. Вимоги та настанови щодо використання» для формування системи забезпечення якості вищої освіти на університетському та державному рівнях; визначити умови ефективного використання адміністративно-організаційного механізму публічного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні; провести аналіз стану реалізації державної політики щодо забезпечення якості вищої освіти в Україні);
3) з’ясувати тенденції розвитку соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті (конкретизувати функції, види, принципи та чинники моніторингу якості освіти в університеті; визначити місце та роль інформаційних технологій в управлінні ЗВО; дослідити гендерні аспекти моніторингу якості підготовки майбутніх фахівців у ЗВО; визначити потенціали ІКТ у забезпеченні реалізації процедур соціологічного забезпечення моніторингу якості вищої освіти; розглянути систему моніторингових досліджень як механізму публічного управління якістю вищої освіти; опрацювати процесну модель моніторингу якості освіти в сучасному університеті; прости опитування роботодавців щодо якості вищої освіти в університеті та Україні, а також провести аналіз отриманих результатів);
4) сформулювати пропозиції щодо напрямів підвищення ефективності використання інструментів моніторингу якості освіти в сучасному університеті
Реалізація завдань НДР передбачає безпосередню участь здобувачів вищої освіти у програмних заходах дослідження (проведення опитувань, технічна обробка отриманих результатів тощо). За результатами виконання НДР заплановано підготовку колективної монографії. Очікуваний час виходу монографії – травень 2023 року.
«БІЖЕНЦІ І ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Й ПРАКТИКИ»
керівник – докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології і публічного управління НТУ «ХПІ» М. В. Бірюкова
Мета – аналітичний опис біженців і внутрішньо-переміщені осіб як соціальної групи, виявлення стратегій, що вибудовуються при прийнятті ними рішення про від’їзд, мотивів стримування від’їзду, шляхів адаптації на новому місці проживання, типових проблем переселенців, факторів, що впливають на їх поведінку переселенців, тобто виявлення соціальних практик поведінки внутрішньо-переміщені осіб і біженців.
Завдання:
- Описати поняття «внутрішньо-переміщені особи», виділити їх типи;
- Охарактеризувати можливі причини переїзду, напрями (в межах регіону, України, закордон), способи (засоби пересування, організована форма чи самостійно), партнерів з переїзду (з ким переїжджали), причини відкладення переїзду.
- Описати можливі місця розміщення переселенцеві стратегії їх вибору, використання соціального капіталу при переміщенні;
- Виділити типові проблеми переселенців, можливі способи їх вирішення;
- Охарактеризувати стратегії побудови майбутнього для переселенців;
- Описати фактори, що впливають на поведінку переселенців;
- За допомогою конкретно-соціологічного дослідження описати стратегії поведінки переселенців.
За участю НПП кафедри, а також її студентів та аспірантів протягом червня – жовтня 2022 р. було проведено Інтернет опитування (N=1170 осіб). Респондентами дослідження стали мешканці України, які сьогодні проживають або в Україні, або виїхали в 28 країн світу (Болгарія, Великобританія, Ізраїль, Італія, Німеччина, Польща, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Чорногорія, Літва, Латвія, Естонія, США, Ірландія, Хорватія, Швейцарія, Румунія, Нідерланди, Кіпр, Молдова, Австрія, Швеція, Іспанія, Туречинна, Бельгія, UAE).
До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища.
Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: на передодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.
Результати цього етапу дослідження буде опубліковано в Альмаху «Грані» № 6.
Перші результати дослідження оприлюднено й обговорено під час роботи XI International Research-To-Practice Conference “Society Transformations In Social And Human Sciences” (9-10грудня 2022 р., Балтийська Міжнародна Академія) і XIX Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки» (16-17 грудня 2022р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
До реалізації завдань дослідження були залучені НПП Балтійської міжнародної академії та Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зараз НПП кафедри під керівництвом М.В. Бірюкової готується колективна монографія, у межах якої будуть висвітлені основні питання щодо великого виходу українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року); соціальний капітал та ресурси незламності українців у першій фазі війни 2022 року; військова навала Росії та практики виживання українців, що залишилися вдома; держава й державні установи в соціальних практиках біженців й ВПО; волонтерський рух в оцінках біженців й ВПО на початку війни; ЗМІ як соціальний партнер біженців й ВПО та інші.
ПОЛІТОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВИПУСКНИКА
15 квітня стартувало соціологічне дослідження «Політологія та політична компетентність майбутнього випускника», присвячене підвищенню якості викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Взяти участь в опитуванні можуть студенти НТУ «ХПІ» та інших вузів, що пройшли курс політології. Вибірка випадкова. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Для заповнення анкети натисніть на посилання: http://goo.gl/forms/sx4C9x4UuO
ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
21 березня стартувало соціологічне дослідження, метою якого є виявлення рівня волонтерської активності харків’ян, основних форм та напрямів цієї діяльності . Дослідження проводиться в рамках дипломного проекту. Обсяг вибіркової сукупності 150 харків’ян. Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть харків’яни віком 18+. Для заповнення анкети натисніть тут: http://goo.gl/forms/KF2hp5FvGh
З результатами дослідження можна буде ознайомитися тут в червні 2016 року.
ІМІДЖ МЕРЕЖ СУПЕРМАРКЕТІВ М. ХАРКОВА У СВІДОМОСТІ ЇХ ПОКУПЦІВ
28 березня стартувало маркетингове дослідження, присвячене виявленню основних характеристик іміджу мереж супермаркетів м. Харкова. Обсяг вибірки 140 осіб, віком від 18 років. Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть харків’яни у віці від 18 років. Для заповнення анкети натисніть на http://www.survio.com/survey/d/T4D0D4A7H9A6U3G9L?preview=1
СПОЖИВЧІ ВПОДОБАННЯ У СФЕРІ ПОСЛУГ НІЧНИХ КЛУБІВ м. ХАРКОВА
28 березня стартувало маркетингове дослідження, присвячене виявленню споживчих вподобань у сфері нічних клубів міста Харкова. Дослідження проводиться в рамках курсового проекту. Обсяг вибірки 140 осіб, віком від 18 до 35 років. Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть харків’яни у віці 18-35 років. Для заповнення анкети натисніть на лінк:
https://docs.google.com/forms/d/1GpfCSHIItz7F7eAEmJxhjeNbRb9sEnq3XPsSFrwzTig/viewform
Результати соціологічного дослідження
«Абітурієнт НТУ “ХПІ”»
Вибір майбутньої професії завжди індивідуальний, оскільки він являє собою частину особистісного самовизначення, пошук майбутнім фахівцем свого покликання. Критерієм його ефективності є задоволеність своєю справою і становищем у суспільстві, а також місцем, що займається в професійному світі. Вибір випускниками шкіл вищого навчального закладу є завданням з багатьма невідомими, від успішного вирішення якого залежить його майбутнє. Кожен школяр розуміє, що освіта є в даний час невід’ємною складовою всього його життя. Тому на даний момент попит на освітні послуги досить великий.
Для складання портрета абітурієнта НТУ «ХПІ» крім визначення мотивів професійного вибору, самооцінки особистих здібностей, цілей навчання в НТУ «ХПІ», необхідно з’ясувати специфіку вибору ВНЗ і спеціальності, а також відповідність уявлення про навчання у вищому навчальному закладі реаліям університетського життя.
Результати соціологічного дослідження «Фактори зниження показників успішності студентів НТУ« ХПІ »
Проблеми вищої освіти в значній мірі відображають економічні і соціальні проблеми суспільства, а тому їх рішення тісно пов’язане з реформуванням різних областей нашого життя. Реформа системи вищої школи передбачає активний пошук шляхів подолання різних негативних явищ. Однією з умов вирішення суперечностей вищої школи є наукове дослідження проблеми академічної успішності.
Дана проблема є актуальною, так як від її рішення в значній мірі залежить якість навчання в системі підготовки висококваліфікованих фахівців, що відповідають сучасним вимогам розвитку суспільства, науки і техніки.
СПОЖИВЧА ЛОЯЛЬНІСТЬ ДО ТОРГОВИХ МАРОК КОВБАСНИХ ВИРОБІВ
28 березня стартувало маркетингове дослідження, присвячене виявленню споживчої лояльності харків’ян до українських торгових марок ковбасних виробів. Дослідження проводиться в рамках курсового проекту. Обсяг вибіркової сукупності 240 харків’ян. Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть харків’яни віком 18+. Для заповнення анкети натисніть тут:http://goo.gl/forms/GbBAwFu2GO
СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТАМИ РЕКЛАМИ ТМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ НАПОЇВ
28 березня стартувало маркетингове дослідження, присвячене виявленню особливостей сприйняття студентами реклами ТМ енергетичних напоїв. Дослідження проводиться в рамках курсового проекту. Обсяг вибіркової сукупності 180 студентів НТУ «ХПІ». Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть студенти НТУ «ХПІ». Для заповнення анкети натисніть тут: http://goo.gl/forms/HMtuZj5C4v
ІНТЕРНЕТ ЯК СФЕРА ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІ
7 березня стартувало соціологічне дослідження, метою якого є виявлення особливостей дозвіллєвої діяльності молоді в мережі Інтернет. Дослідження проводиться в рамках дипломного проекту. Обсяг вибіркової сукупності 180 студентів НТУ «ХПІ». Вибірка цілеспрямована. Збір інформації проводиться методом анкетування.
Взяти участь в опитуванні можуть студенти НТУ «ХПІ». Для заповнення анкети натисніть тут: http://goo.gl/forms/MzcRrGat02
