Результати соціологічного дослідження “Фактори зниження показників успішності НТУ “ХПІ”

 

 

Результати соціологічного дослідження «Фактори зниження показників успішності студентів НТУ« ХПІ »

Проблеми вищої освіти в значній мірі відображають економічні і соціальні проблеми суспільства, а тому їх рішення тісно пов’язане з реформуванням різних областей нашого життя. Реформа системи вищої школи передбачає активний пошук шляхів подолання різних негативних явищ. Однією з умов вирішення суперечностей вищої школи є наукове дослідження проблеми академічної успішності.

Дана проблема є актуальною, так як від її рішення в значній мірі залежить якість навчання в системі підготовки висококваліфікованих фахівців, що відповідають сучасним вимогам розвитку суспільства, науки і техніки.

У зв’язку з цим виникає необхідність з’ясування причин зниження академічної успішності студентів, а саме – виділення факторів, що впливають на її показники.

В ході опитування необхідно було виявити основні мотиви отримання студентами високих оцінок з навчальних дисциплін, визначити недоліки в організації навчального процесу, що впливають на успішність навчання, в матеріально-технічному забезпеченні навчального процесу, а також недоліки у  роботі викладачів, з точки зору студентів. Крім того, необхідно також встановити частоту і основні причини пропусків занять студентами.

В ході дослідження було опитано 751 студент  НТУ «ХПІ», які навчаються на 10 факультетах (БФ, ІТ, ІФ, КІТ, ТОР, ТМ, ФТ, ЕІМ, ЕМС, і ЕМ). Це становить 12,5% від загального числа студентів 2-4 курсів денної форми в пропорційному співвідношенні. Опитані студенти здобувають вищу освіту за технічною, хімічною, економічною, гуманітарною, та IT спеціальностями.

Більшість студентів, які брали участь в опитуванні, практично не пропускали заняття в весняному семестрі – таких 53,1%, ще 30,1% респондентів пропускали від 1 до 3 пар на тиждень. При цьому, отримані дані говорять про те, що студенти різних форм навчання (бюджет-контракт) в однаковій мірі (в % співвідношенні) пропускають заняття, тоді як викладачі вважають, що частіше на заняття не ходять студенти контрактної форми навчання.

Дослідження дозволило дати характеристику якісної успішності студентів у весняному семестрі.

Під час останньої, (на час опитування – весняної) сесії тільки на «відмінно» встигали 8,1% студентів, 38,5% опитуваних студентів встигали на «добре» і «відмінно», 2% студентів встигали тільки на «добре». В цілому, показник якості навчання склав 48,7%.

Ще 34,2% респондентів отримали «задовільно», «добре» і «відмінно», 11,6% опитаних мають успішність «задовільно» і «добре»,  лише 1,5% студентів закінчили семестр на «задовільно».

Всього лише 30,3% студентів визнають, що відвідування занять впливає на успішність, інші 69,6% не бачать зв’язку між відвідуванням занять і успішністю. У той же час 52% викладачів вважають, що пропуски занять дуже сильно впливають на загальну успішність студентів, а 37,6% викладачів кажуть, що «прогули» швидше за все, впливають на успішність студентів. Тільки 2% викладачів не бачать зв’язку між пропусками студентами занять та їх успішністю.

В ВНЗ починається процес професійної ідентифікації майбутнього фахівця, який виражається в його ставленні до майбутньої професійної діяльності та подальших професійних планах. Дослідження показало, що більшість респондентів мають уявлення про майбутню професійну діяльність і добре уявляють, чим займаються фахівці з обраної професії.

Однак, майже чверть студентів, які взяли участь в опитуванні, мають уявлення про обрану спеціальність не в повній мірі. Треба відзначити, що 2% опитаних студентів взагалі не мають уявлення про те, чим займаються представники даної професії.

Необхідно відзначити, що все-таки більшість респондентів планують після закінчення університету працювати за фахом.

За результатами проведеного опитування вирішені всі поставлені завдання. Отримані дані дозволяють зробити наступні висновки:

  1. Серед опитаних студентів більшість практично не пропускали заняття. Так як опитані студенти допускали невелику кількість пропусків занять, рівень успішності у них досить високий, дві третини студентів встигають з усіх предметів і не мають заборгованостей, половина студентів навчаються без «трійок».
  2. Основними стимулами отримання студентами високих оцінок з навчальних дисциплін є: прагнення здати сесію в термін, бажання не втратити стипендію, бажання стати професіоналом і почуття відповідальності перед батьками.
  3. Основними недоліками в організації навчального процесу, що впливають на успішність з точки зору студентів є: незручний розклад, непродуманий підбір дисциплін за фахом, перевантаження, надмірна кількість предметів і завдань з дисциплін і невідповідність змісту профільних дисциплін майбутній практичній діяльності. Крім цього, більшість студентів не задоволені змістом і місцем проведення виробничої практики, можливостями спілкування з фахівцями-практиками і взаємодією з випускною кафедрою.
  4. Серед недоліків в матеріально-технічному забезпеченні, що впливають на успішність навчання з точки зору студентів основними є: некомфортна температура в навчальних аудиторіях, відсутність WI-FI на території університету, погані меблі в навчальних аудиторіях, відсутність комп’ютерів та іншого (лабораторного) обладнання, необхідного для проведення занять.
  5. Головними недоліками в відношенні викладачів до роботи та викладанні навчальних курсів, що впливають на успішність навчання, з точки зору студентів, є: нецікавий, формальний виклад навчального матеріалу, невміння цікаво надати матеріал, завищені вимоги викладачів, які неможливо або дуже важко задовольнити, необ’єктивність викладачів при оцінюванні знань студентів і відсутність електронних конспектів лекцій.

В ході розробки програми дослідження була висунута гіпотеза про те, що студенти недостатньо обізнані про сутність спеціальності, за якою навчаються і це є однією з причин зниження успішності. Гіпотеза не підтвердилася. Абсолютна більшість студентів добре уявляють, чим займаються люди обраної ними професії. Разом з тим, профільним кафедрам слід переглянути зміст і методику викладання навчального курсу «Вступ до спеціальності».

Припущення про те, що незадоволеність студентів деякими аспектами вузівської підготовки (такими як недолік електронних посібників, відсутність спілкування з фахівцями-практиками, місце і зміст виробничої практики і т.п.) є факторами, що впливають на рівень успішності, підтверджується в повній мірі. Половина опитаних студентів називають ці проблеми причинами, що впливають на якість успішності.

Однією з гіпотез дослідження було припущення про те, що прагнення отримувати більш високі оцінки викликано у студентів-бюджетників в першу чергу прагненням отримувати більш високу стипендію, а у студентів-контрактників – прагненням працювати за фахом після закінчення інституту. В ході дослідження гіпотеза підтвердилася частково: основними стимулами отримання високих оцінок є прагнення здати сесію в термін, почуття відповідальності перед батьками, бажання стати професіоналом. Бажання не втратити стипендію важливо для студентів бюджетної форми навчання.

В результаті опитування студентів з’ясовані основні причини, що впливають на навчальну успішність:

– невідповідність зміста навчальних дисциплін, як профільних, так і загальноосвітніх, майбутній практичній діяльності;

– невдало складений розклад (різні дні – різні зміни, «розтягнутість» невеликого предмета на семестр і т.п.);

– погана матеріальна і технічна оснащеність навчальних аудиторій, лабораторій, некомфортна температура в аудиторіях, відсутність WI-FI в навчальних корпусах;

– формальне, чи не цікаве викладання матеріалу, незацікавленість викладачів в знаннях студентів; відсутність електронних конспектів лекцій та підручників; несправедливе ставлення викладачів до студентів.

Більшість опитаних студентів вважають, що пропуски занять не впливають на навчальну успішність.

Також встановлено такі основні причини пропусків занять студентами:

– особисті проблеми;

– некомфортна температура в аудиторіях;

– необхідність працювати у зв’язку з матеріальними труднощами;

– відсутність інтересу до предметів;

– низький рівень викладання.

Comments are closed.