Кафедра соціології і публічного управління

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2024 – 2025 РОКАХ

З 1 березня до 3 травня 2023 року Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки і Науково-дослідна рада Литви оголошують конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024-2025 роках.

Одними із пріоритетних напрямів науково-дослідних проєктів визначено проблеми у сфері соціальних та гуманітарних наук.

Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп українських закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, в статуті яких зазначається діяльність з проведення наукових досліджень, та науково-дослідних груп литовських установ. Проєктна пропозиція має бути розрахована на 2 роки.

Кафедрою соціології і публічного управління було проведено активну роботу щодо пошуку потенційних партнерів із закладів вищої освіти Литовської Республіки.

Відповідно до оголошеного МОН України конкурсу спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024 – 2025 роках кафедрою соціології і публічного управління у взаємодії з литовськими партнерами у травні 2023 були подані такі проекти:

1. Розвиток потенціалу антикризового управління для забезпечення стійкості системи вищої освіти в Литві та Україні (Crisis management capacity building for higher education system resilience in Lithuania and Ukraine) – Каунаський технологічний університет (Kaunas University of Technology). Керівники проєкту: проф. Мороз В.М.; проф. Еглє Гаулє (Egle Gaule).
2. Литовсько-український синергізм у формуванні стратегії забезпечення якості вищої освіти (Lithuanian-Ukrainian synergism in the formation of a strategy for assurance of the higher education quality) – Університет Миколаса Ромеріса (Mykolas Romeris University). Керівники проєкту: проф. Мороз В.М.; проф. Лінас Сельмістратіс (Linas Selmistraitis).
3. Державно-приватне партнерство як інструмент відновлення інфраструктури в Україні (Public-private partnership as a tool for infrastructure recovery in Ukraine) – Клайпедський університет (Klaipėda University). Керівники проєкту: проф. Круглов В.В.; проф. Ярослав Дворак (Jaroslav Dvorak).

Інформація про переможців конкурсу буде оприлюднена на сайті Міністерства освіти і науки України.

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВШАНОВУЄ ПОДВИГ БОРЦІВ З НАЦИЗМОМ.

8 травня – День пам’яті та примирення – день вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років

День пам’яті та примирення (па́м’яті жертв Другої світової війни, та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни) — пам’ятний день в Україні, який вшановують 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію заведено розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

В роки Німецької агресії Україна, нажаль, не була окремою державою, а знаходилась в складі СРСР, тому у 1939 році і Німеччина, і Червона армія почали битву проти Польщі, в якій страждала Україна. Земляки вступали в Польську армію, а у 1941 році найзапекліші битви почались на Українській землі, коли Німеччина і СРСР перестали бути союзниками і стали ворогами. Загинула страшенна кількість людей.

Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановуватиме пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни в умовах повномасштабної збройної агресії росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва рф.

День пам’яті та примирення отримав таку назву, щоб люди пам’ятали загиблих, а примирення стало крапкою у світових війнах. Це не свято урочистості та радості, а день суму та скорботи. Символом став червоний мак. В цей день варто сходити до меморіалу, покласти квіти та подякувати нашим предкам за цей непосильний вклад, який вони зробили.

Світла пам’ять героям…

КОНКУРС ДЛЯ МАГІСТРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 054

Шановні студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 054, запрошуємо до участі у конкурсі «Кращий молодий соціолог року – 2023».

Конкурс оголошують: Соціологічна асоціація України та Соціологічний центр імені Н.В. Паніної.

До участі в конкурсі запрошуються особи, які мають повну вищу освіту (диплом бакалавра, магістра або спеціаліста) і яким на 1 вересня 2023 року не виповнилося 35 років.

Подання документів для участі в конкурсі здійснюється до 20 вересня 2023 року включно.

Для отримання більш детальної інформації звертатися до гаранта ОПП «Соціологічне забезпечення економічної діяльності» професора Калагіна Ю.А.

ДЕНЬ ПАМЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

26 квітня 1986 р. Чорнобильська АЕС стала символом найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики у світі. В результаті аварії на ЧАЕС був повністю зруйнований атомний реактор. В навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини, а їх хмару рознесло територією України та ряду країн Європи. Сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисячі квадратних кілометрів. Площа радіаційного забруднення України у 12 областях становила 50 тисяч квадратних кілометрів. Майже 8,4 мільйона осіб зазнали впливу радіації. До групи ризику потрапили персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, населення уражених територій.

Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів українців. Аварія на ЧАЕС змінила радіаційну обстановку, екологію, здоров’я, психіку, долі людей, їх соціальні, економічні, побутові умови життя не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

17 грудня 2003 року Генеральна асамблея ООН підтримала рішення про проголошення 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Було запропоновано державам-членам ООН відзначати цей Міжнародний день і проводити в його рамках відповідні заходи.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності українців. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки становить 600 000 осіб. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Низький уклін і пошана всім, хто боровся зі страшною бідою!!!

НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ

20-21 квітня представники нашої кафедри взяли участь у 7th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems, яка цього року проводилася на базі НТУ «ХПІ»

Головною метою конференції CoLInS є обговорення результатів останніх досліджень у всіх областях обробки природної мови та інтелектуальних систем. Матеріали конференції CoLInS індексується в SCOPUS, Web of Scince, DBLP, Google Scholar. Також конференція CoLINS має YouTube-канал (https://www.youtube.com/@colinsconference8569/videos ), де можна ознайомитися із усіма доповідями, представленими в цьому році.

С докладом «Social Computing of the Social Well-being of Refugees and Internally Displaced Persons in Ukraine Using Data Mining Methods» виступили професор Марина Бірюкова, доцент Надія Шанідзе та аспірант Олександр Шанідзе. Участь у цієї конференції стала результатом плідної роботи над дослідженням «БІЖЕНЦІ Й ПЕРЕСЕЛЕНЦІ: СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Й ПРАКТИКИ (уроки незламності)», що проводилося кафедрою соціології і публічного управління в квітні-червні 2022.

Бурхливий розвиток інформаційних технологій і, як наслідок, розширення можливостей комп’ютерної обробки інформації сприяють появі підходів до отримання нового наукового знання, серед яких все більшого значення набуває інтелектуальний аналіз даних (ІАД), заснований на використанні методів комп’ютерного аналізу та штучного інтелекту в пошуку латентних знань, прихованих у масивах вихідної інформації. Саме тому метою дослідження стало проведення соціологічного виміру соціального самопочуття біженців та внутрішньо переміщених осіб України за допомогою ІАД методів інтелектуального аналізу даних. Стан соціального самопочуття біженців та вимушено переміщених осіб під час військової агресії проти України досліджували за допомогою факторного аналізу, методу класифікацій, методів багатовимірного шкалювання Prefscal тощо.

Треба зазначити, що представлена проблематика викликала неабиякий інтерес серед науковців, що брали участь у конференції, оскільки поєднання соціологічних досліджень із застосуванням аналізу баз знань в інтелектуальних комп’ютерних системах є новою, майже зовсім ще не розробленою галуззю наукових розвідок. Сподіваємося на плідну співпрацю у майбутньому!

ПРОГРАМА МОБІЛЬНОСТІ ЕРАЗМУС+ КА1 ДЛЯ СТУДЕНТІВ КАФЕДРИ СОЦІОЛОГІЇ І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Шановні здобувачі вищої освіти за спеціальністю «Соціологія», з радістю повідомляю про унікальну можливість скористатися можливістю участі у програмі академічної мобільності за проектом ЕРАЗМУС+ КА1 на 2023/2024 навчальний рік. Університет Щецина (Польща) пропонує студентам кафедри соціології і публічного управління долучитися до програми мобільності за напрямом «Соціологія та культурологія».

Відбір учасників на участь в програмі мобільності здійснюється на конкурсній основі. Зацікавлені студенти повинні підготувати та подати документи координатору проекту (завідувачу кафедри соціології і публічного управління – Морозу В.М. moroz.volodymyr.d.sc@gmail.com) до 30 квітня 2023 року.

Більш детальна інформація щодо умов участі у конкурсі, а також особливостей організації програми мобільності, розміщена на офіційній сторінці відділу міжнародних зв’язків НТУ «ХПІ» за посиланням (http://blogs.kpi.kharkov.ua/v2/oms/uk/2023/04/07/konkurs-dlya-uchasti-u-programah-akademichnoyi-mobilnosti-za-proektamy-erazmus-ka1/ а саме вкладена «Конкурс для участі у програмах академічної мобільності за проектами ЕРАЗМУС+ КА1»)

ВІТАЄМО ІЗ ВЕЛИКИМ ДНЕМ ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Вітаємо із світлим і радісним святом – Великоднем! Бажаємо щастя, радості, віри і благополуччя! Нехай Великодні дзвони, духмяна паска, писанки принесуть у вашу родину мир, злагоду, благі вісті, здоров’я, любов, щирість та добро у взаємини! Цінуймо прості речі і події, будемо вдячними за все те, що маємо! Нехай ваше серце наповниться світлою радістю, а віра допомагає долати труднощі!

15 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КУЛЬТУРИ

Цей день нагадує нам про важливість культурної спадщини та її збереження для наступних поколінь. Культура – це не тільки мистецтво, музика та література, але й мова, звичаї та традиції народу. Вона є невід’ємною складовою життя кожної людини та суспільства в цілому.

Сьогодні ми вшановуємо культурну різноманітність та прагнемо зрозуміти та оцінити культурні особливості інших країн та народів. Це допомагає нам побудувати мирний та гармонійний світ, в якому кожен може відчувати себе повноцінним членом суспільства.

Тож, нехай наші культурні традиції та взаємодія між народами будуть ще сильнішими та доречними у майбутньому.

З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ПОЛЬОТУ ЛЮДИНИ В КОСМОС ТА ДНЕМ ПРАЦІВНИКІВ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ!

Ґенеральна Асамблея у своїй резолюції від 7 квітня 2011 року проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос, щоб щороку відзначати на міжнародному рівні початок космічної ери для людства.

День працівників ракетно-космічної галузі України – професійне свято нашої країни. Відзначається щороку 12 квітня у Міжнародний день космонавтики. Свято встановлено в Україні “…з огляду на значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України в наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій у народне господарство…” згідно з Указом Президента України “Про День працівників ракетно-космічної галузі України” від 13 березня 1997 р. №230/97.

Головна мета — подякувати робочим ракетно-космічній галузі за старанну працю у проведенні наукових досліджень, створені техніки тощо. Саме українцям належить ідея розвитку ракетної теорії та проведення міжпланетних перельотів.

НТУ «ХПІ» традиційно приділяв увагу цьому світу, адже в нашому університеті також готувалися і готуються кадри для космічної сфери. Для підготовки фахівців в ракетно-космічній галузі в НТУ «ХПІ» свого часу була створена кафедра комп’ютерного моделювання процесів і систем Інженерно-фізичного інституту ХПІ (раніше кафедра автоматичного управління рухом). Одним з ініціаторів її створення був видатний конструктор, організатор виробництва ракетно-космічних комплексів в Харкові на НВО «ХАРТРОН», Почесний громадянина м. Харкова академік Володимир Григорович Сергєєв.

Серед випускників ХПІ багато видатних вчених та практиків, що доклали зусиль до розвитку космічної галузі в Україні: головний конструктор проектування ракет стратегічного призначення Харківського НВО «ХАРТРОН» Володимир Олександрович Уралов (випускник ХПІ 1957 р.), д.т.н., професор, заст. генерального конструктора НВО «ХАРТРОН» Анатолій Іванович Кривоносов (випускник ХПІ 1959 р.), начальник сектора НВП «ХАРТРОН-АРКОС», к.т.н., доцент, винахідник Юрій Олексійович Кузнєцов (випускник ХПІ 1973 р.), ветеран НВО «ХАРТРОН», заслужений винахідник України, кращий винахідник СРСР, начальник сектора НВП «ХАРТРОН-АРКОС» Олександр Якович Макаренко (випускник ХПІ 1967 р.), голова Харківського громадського координаційного комітету «Харків ракетно-космічний», заст. головного інженера заводу «Електроапаратури» з-д № 115 Геннадій Михайлович Тупало (випускник ХПІ), ветеран космічної галузі України, автор книги «Харків: космічне сходження» Микола Іванович Ігнат’єв.

ШАНОВНІ АБІТУРІЄНТИ! ТРИВАЄ РЕЄСТРАЦІЯ НА НМТ 2023!

Реєстрація учасників національного мультипредметного тесту розпочалася 3 квітня та триватиме до 3 травня 2023 р.

Майбутнім учасникам НМТ необхідно створити персональні е-кабінети та подати реєстраційні документи для участі в тесті.

До 7 травня 2023 р. особи, які реєструються, зможуть за необхідності внести зміни до своїх даних у персональних е-кабінетах.

Реєстрація на національний мультипредметний тест 2023 року відбудеться через сайт Українського центру оцінювання якості освіти.

У визначені терміни там з’явиться сервіс «Зареєструватися». Далі абітурієнти будуть формувати реєстраційні картки. Вступник має перейти за посиланням, вказати персональні дані, прикріпити необхідні документи та фото.

Після реєстрації повинна надійти інформація від Українського центру оцінювання якості освіти про те, як дізнатися номер і пін-код для входу на особисту сторінку з актуальною інформацією.

Після надходження повідомлення абітурієнт зможе зайти у свій персональний кабінет вступника.

НМТ відбудеться в один день. У межах тесту передбачені два обов’язкові предмети: українська мова та математика, а також один предмет на вибір:

• історія України;
• іноземна мова;
• біологія;
• фізика;
• хімія.

На складання тесту абітурієнти матимуть 180 хвилин. Учасники НМТ можуть самі розподіляти час між блоками.

Заплановано дві сесії НМТ-2023:

• основна:5 червня – 23 червня;
• додаткова: 11–24 липня. Участь у додатковій сесії можуть взяти ті абітурієнти, які через поважні причини не могли складати тести під час основної.

У 2023 р. для вступу до вишів можна буде використати результати НМТ 2022 та 2023 років і ЗНО 2020-2021 років.