Початок наукової діяльності кафедри можна відраховувати з 1929 року коли з ініціативи проф. В.Т. Цвєткова, що має до цього моменту величезний досвід зі створення дослідницької бази дизелів на Харківському паровозобудівному заводі, був покладений початок створення лабораторії ДВЗ у ХПІ. Ще в довоєнний період співробітники кафедри й лабораторії під керівництвом В.Т. Цвєткова взяли участь у конструкторських розробках, дослідженнях робочого процесу й доведеннях суднових і танкових дизелів. У цей час на кафедру приходять молоді талановиті вчені й інженери: Глаголєв Н.М., Воронкин А.А. (розроблювач форсованих спецдизелей), Константинов Ю.Б., Моргулис Ю.Б., Вихман Я.Е. і Челпан К.Р. (творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, кращого на полях Другої світової війни) та інші.
Початок створення лабораторії
На кафедрі в тісному співробітництві з найбільшими моторними заводами трудилися: А.Г.Івченко – генеральний конструктор авіаційних двигунів; Н.К.Рязанцев – творець сучасних танкових дизелів, головний конструктор ХКБД.
У складі кафедри п’ять докторів наук, професорів, 16 кандидатів наук, доцентів, аспіранти і докторанти. У проблемної науково – дослідницькій лабораторії трудяться 18 наукових співробітників, у тому числі 1 д.т.н. та 7 кандидатів наук.
Матеріальна база навчального та наукового процесів включає виробничі площі у 1700 кв. метрів, у тому числі два моторних зали, клас ЕОМ, аудиторії технічних засобів навчання, аудиторії для дипломного і курсового проектування, лабораторії вимірів і паливної апаратури, компресорний вузол і ін. Використовуються унікальні прилади й апаратура, експериментальні стенди, у тому числі для досліджень тривалої міцності деталей камер згоряння ДВЗ, систем глибокої вторинної утилізації, робочих процесів з розшаруванням заряду й ін.
Філія кафедри при ХКБД заводу ім. Малишева є однією із кращих у НТУ “ХПІ”. Вартість устаткування і парку ЕОМ, задіяних у філії, майже в 5 разів перевищує таку на базовій кафедрі. Особливу цінність має банк даних по спецдвигунам, накопичений ХКБД.
Для кафедри традиційним є високий рівень інтеграції з наукою та виробництвом. Основу спеціальних дисциплін складають наукові розробки учених кафедри: тривала міцність деталей ДВЗ, термодинамічна оптимізація циклів ДВЗ, глибока утилізація теплоти ДВЗ, зменшення шкідливих викидів ДВЗ та інше.
Разом з Первомайським машинобудівним заводом і ЦНІДІ кафедра приймає участь у створенні двигуна типу ЧН26/34 для судів рибопромислового й морського флоту, що має в ті часи показники на рівні кращих світових стандартів. Серійний випуск двигунів початий в 1984 році.
У 1996 році в КБ заводу ім. Малишева були передані і включені до технічного проекту пропозиції по створенню перспективного двигуна Д-80 для магістральних тепловозів.
У 1993-1999 роках Мелітопольському моторобудівному заводові передані результати розробки вітчизняного багатопаливного двигуна для малолітражних автомобілів.
Науково-дослідну роботу на кафедрі проводить проблемна лабораторія перспективних ДВЗ.
Наукові праці професорів Марченко А.П., Шеховцова А.Ф., Дьяченко В.Г., Парсаданова И.В., Пильова В.О. визнані не тільки в Україні і СНД, але й у далекому зарубіжжі, своїми досягненнями в термодинамічної оптимізації ДВЗ, кінетики згоряння і токсичності, вторинного тепловикористання (утилізації), тривалої міцності деталей, багатопаливності ДВЗ, комп’ютеризації систем керування й ін.
Зусилля учених кафедри зосереджені на виконанні проекту Міністерства освіти і науки України «Фундаментальні дослідження зі створення перспективних економічних і екологічно чистих транспортних і сільськогосподарських двигунів внутрішнього згоряння на основі використання альтернативних конструкцій, матеріалів, систем глибокої утилізації теплоти і комп’ютерних систем керування».
За рахунок господарських договорів з підприємствами проводяться прикладні дослідження з реалізації завдань Державної програми розвитку виробництва двигунів в Україні з метою підвищення технічного рівня вітчизняних дизелів до світових стандартів по економічності і токсичності.
Серед наукових досягнень кафедри останніх років – розробка принципово нової схеми комбінованого дизеля з глибокою вторинною утилізацією теплоти на основі бінарних циклів і застосування нових композиційних матеріалів (керівники акад. Марченко А.П., акад. Шеховцов А.Ф. і проф. Шокотов М.К.).
Результати досліджень були запатентовані і включені в технічний проект перспективного тепловозного дизеля типу Д-80, що дозволило забезпечити економію палива для цього двигуна на рівні 10…15 %.
Уперше виконані дослідження зі створення нового робочого процесу багатопаливного двигуна з глибоким розшаруванням заряду (керівник проф. Дьяченко В.Г.). Результати запатентовані і покладені в основу проекту перспективного двигуна МеМЗ для легкового автомобіля «Таврія». Впровадження у виробництво цього проекту дає можливість підвищити економічні й екологічні показники українських автомобілів на 15…20 %.
Проведено етап фундаментальних досліджень робочих процесів і токсичності перспективних автотранспортних двигунів при їхній конвертації на альтернативні палива (керівник акад. Марченко А.П.).
Виконано цикл робіт із дослідження закономірності кінетики згоряння та динаміки тепловиділення на формування токсинів у ДВЗ при їхній роботі на альтернативному паливі (керівник акад. А.П. Марченко), що дозволить поліпшити техніко-економічні й екологічні показники транспортних і сільськогосподарських дизелів з урахуванням адаптації їхніх конструкцій до використання альтернативних палив рослинного походження.
Довершено розробки по створенню нового композиційного матеріалу для поршнів двигунів на основі титана («Тікад») і нових покриттів камери згоряння поршнів перспективних автотранспортних ДВЗ на основі мікродугової технології (керівник – акад. Марченко А.П.).
Кафедра в сфері наукової діяльності активно співробітничає із закордонними вузами. Найбільш тісними є зв’язки із МГТУ ім. Н.Е. Баумана (Росія), Клайпедським технічним університетом (Литва), Празьким технічним університетом (Чехія), Кельцським політехнічним університетом (Польща).
Випробування двигуна за сумісним Україно – Литовським проектом.
В даний час зусилля учених кафедри зосереджені на виконанні фундаментальних досліджень:
-з забезпечення фізичної і параметричної надійності перспективних вітчизняних автотранспортних ДВЗ;
-робочих процесів і токсичності автотранспортних двигунів при їхній конвертації на альтернативні палива.
У моторній лабораторії кафедри.
За результатами досліджень ученими кафедри тільки за останні 10 років опубліковані чотири фундаментальні монографії з питань термодинамічної оптимізації двигунів, САПР теплонапружених деталей і екології двигунів.
За цей період отримано 15 патентів, опубліковано порядку 100 наукових статей, захищені 3 докторські і 10 кандидатських дисертацій.
Видано 6 томну серію підручників «Двигуни внутрішнього згоряння» із грифом Міністерства освіти і науки України.
Кафедра, щорічно, є співорганізатором міжнародного конгресу двигунобудівників, який відбувається на початку вересня у Коблево, Миколаївська обл. (до окупації у Рибаче, АР Крим). У 2005 році він залучив до роботи 240 спеціалістів з 8 країн світу. Це 3 академіки національних академій, 47 докторів, 84 кандидати технічних та фізико-математичних наук.
2005 рік. Десятий Міжнародний Конгрес двигонобудівників