Генеральні конструктора – випускники кафедри:
Олександр Георгійович Івченко – генеральний конструктор авіаційних двигунів:
Народився 23 листопаду 1903 року в м. Великий Токмак . З 1930 по 1935 р.р. навчався у харківському механико-машинобудівному інституті (нині Національний технічний університет «ХПІ») за фахом «Двигуни внутрішнього згоряння». У 1935 р. отримує диплом. Це був перший випуск фахівців по двигунам в Україні. О.Г. Івченка спрямовано на моторний завод № 29 ім. П.І.Баранова в м. Запоріжжя (зараз ВАТ «Мотор-січ»). Працює на посадах керівника конструкторської бригади, заступника і начальника конструкторського бюро, заступника головного конструктора з проектування авіаційних двигунів внутрішнього згоряння. В 1945 р. О.Г. Івченко організовує в м. Запоріжжя ОКБ-478 (нині ЗКБМ «Прогрес» ім. Івченко).
О.Г. Ивченко – доктор технічних наук, Герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської і Державної премій, дійсний член Академії Наук Української РСР. За видатні досягнення в області авіаційного двигунобудування нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні»
11 червня 1998 року відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки видатному конструктору авіадвигунів академіку Олександру Георгійовичу Івченко. Дошка встановлена на будівлі Лабораторного корпусу ХПІ, в якому він навчався в 1930-1935 рр.
Трашутін Іван Якович
Народився в 1906р. В 1930 отримує диплом на кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Після закінчення ХПІ працює на заводі ім. Малишева та приймає участь у створенні танкового двигуна В-2. Потім 3-х річне стажування в США, де у Массачусетському технологічному інституті захищена магістерська наукова робота. З 1941р Генеральний конструктор Кировского заводу в м. Челябінськ по виробництву ДВЗ спеціального призначення.
За видатні заслуги в розвитку вітчизняного моторобудування Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1966 року І.Я. Трашутіну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». За видатні заслуги в розвитку вітчизняного моторобудування Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 січня 1976 року І.Я. Трашутіну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і другої золотої медалі «Серп і Молот». Лауреат Сталінської премії (1946) і Державної премії СРСР (1974). Нагороджений чотирма орденами Леніна (19.09.1941, 30.04.1945, 19.02.1966, 19.01.1974), орденом Червоної Зірки (5.06.1942), медалями. Почесний громадянин Челябінська.
Самусь Микола Іванович
Народився в 1935р. В 1953 – 1958рр студент кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. З 1958 по 1967 рр. працює на інженерних посадах у конструкторському бюро паливної апаратури. В 1967р стає заступником головного конструктора заводу паливної апаратури (м. Вільнюс). Одночасно в 1973р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження й вибір параметрів паливного насоса розподільного типу». З 1975 по 2005 рік працював Головним конструктором Чугуевского заводу паливної апаратури.
Микола Карпович Рязанцев – генеральний конструктор Харківського конструкторського бюро з двигунобудування, творець сучасних танкових дизелів:
Народився 30 квитня 1937 року. У1954-1959 рр. навчався на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння Харківського Політехнічного Інститута. З 1959 р. працює інженером на ДП «Завод імені Малишева». З 1973 року він є Головним конструктором Харківського конструкторського бюро з двигунобудування при заводі ім. Малишева. Далі призначається Генеральним конструктором ХКБД. Зараз М.К.Рязанцев є головним науковим співробітником ХКБД.
Співзасновник філії кафедри двигунів внутрішнього згоряння НТУ «ХПІ» в КП «ХКБД».
М.К. Рязанцев підготував одного доктора та 5 кандидатів технічних наук. Видав понад 280 наукових та педагогічних праць, має 70 авторських свідотств та патентів на винаходи. Проф. М.К.Рязанцев – член спеціалізованої вченої ради Д64.050.13 в НТУ «ХПІ». Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор. У 2004 р. йому присвоєно звання почесного доктора НТУ «ХПІ».
За високі досягнення нагороджений орденом «Знак Пошани», орденом «Леніна», орденом «За заслуги III ступеня».
Строков Олександр Петрович – головний конструктор ГСКБД.
Народився 28 липня 1946 року. В 1971 році після закінчення Харківського політехнічного інституту за фахом «Двигуни внутрішнього згоряння». Трудову діяльність почав і більше 30 років працював у Головному спеціалізованому конструкторському бюро по двигунах середньої потужності (ГСКБД). Пройшов шлях від інженера-дослідника до Генерального конструктора. В 1981 році Строков О.П. захистив кандидатську дисертацію в 1995 р. – докторську дисертацію, а в 2000 році було привласнено вчене звання професора.
Усього за період своєї творчої діяльності Строковим О.П. опубліковано більше 100 наукових і методичних робіт, серед них 12 свідоцтв на винаходи, 7 підручників.
Одночасно з науково-виробничою діяльністю вів викладацьку роботу в Українській академії залізничного транспорту й Харківському державному автодорожньому технічному університеті будучи професором кафедри.
Строков О.П. є діючим членом Інженерної Академії України.
За роки існування кафедри захищено 16 докторських й 137 кандидатські дисертації, у тому числі, за останні 10 років – 7 й 20 дисертацій, відповідно.
Захистили докторські дисертації:
ГРУНАУЕР Олександр Адольфович
Захистив докторську дисертацію в 1969 році на тему “Дослідження системи регулювання тракторного двигуна і її взаємодія із пружними системами трансмісії й підвіски трактора”, професор з 1972 р. Підготував 6 кандидатів наук. Автор трьох монографій: “Регулятори тракторних і комбайнових двигунів” (1964 р.) і ін., близько 50 статей. З 1968 по 1991 роки був завідувачем кафедрою теорії механізмів і машин Харківського політехнічного інституту. Опублікував 3 підручники, має 9 свідоцтв на винаходи.
ДЯЧЕНКО Василь Григорович
Захистив докторську дисертацію в 1974 році на тему “Дослідження й вибір основних параметрів чотиритактних швидкохідних дизелів”. Опублікував понад 100 наукових праць, має більше ніж 40 свідоцтв на винаходи. Випустив три навчальних посібники із грифом Мінвуза УРСР. З 1978 року професор кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Керує науковим напрямком по створенню нових багатопаливних двигунів і систем паливоподачі. Підготував 11 кандидатів наук.
ШОКОТОВ Микола Костянтинович
Захистив докторську дисертацію в 1978 році на тему “Термодинамічні основи оптимізації характеристик перспективних тепловозних і суднових дизелів”. Опублікував більше 160 наукових статей, має 15 свідоцтв на винаходи. Випустив два навчальних посібника із грифом Мінвуза УРСР. З 1981 р. по 1998 р. був професором кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Працював заступником завідувача кафедрою двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту з наукової роботи. Керував науковим напрямком по створенню нових комбінованих дизелів із системами вторинного використання теплоти, модернізації дизелів, що випускають, з метою підвищення експлуатаційної паливної економічності. Підготував 3 доктора наук й 13 кандидатів наук.
РАЗЛЕЙЦЕВ Микола Фокеєвич
Захистив докторську дисертацію в 1981 році на тему “Дослідження, моделювання й оптимізація процесу згоряння у форсованих дизелях”. Автор монографії “Моделювання й оптимізація процесу згоряння в дизелях” (1980 р.), двох конспектів лекцій за курсом “Теорія горіння” і понад 100 статей. Одержав 7 свідоцтв на винаходи. Випустив два навчальних посібники із грифом Мінвуза УРСР. З 1981 року був заступником завідувача кафедрою ДВЗ Харківського політехнічного інституту по навчальній роботі. З 1984 р. по 1995 р. був професором кафедри ДВЗ. Керував науковим напрямком по підвищенню ефективності тепловиділення в дизелях за рахунок узгодження характеристик камер згоряння, воздухо- і паливоподачі. Підготував 6 кандидатів наук.
ПОЙДА Анатолій Миколайович
Захистив докторську дисертацію в 1990 році на тему “Методи визначення параметрів і характеристик внутріциліндрових процесів дизелів на основі засобів автоматизації й мікропроцесорних систем”. Опублікував більше 50 наукових праць, має 12 свідоцтв на винаходи, поставив 12 лабораторних робіт. Розробив методичні вказівки до лабораторних робіт та домашніх завдань по курсам “Випробування ДВЗ”, “Електронні пристрої в системах ДВЗ”. Підготував 3 кандидата наук. З 1995 року професор кафедри КГМ Харківського політехнічного інституту.
АМБРОЗІК Анджей
Захистив докторську дисертацію в 1991 році на тему “Удосконалення методів оцінки й вибір шляхів поліпшення показників перспективних автомобільних дизелів виробництва Польщі”. Автор 4 навчальних посібників для студентів, опублікував більше 35 наукових праць. З 1970 року співробітник політехнічного інституту в м. Кельце (Польща). З 1992 року завідувач кафедрою “Автомобілі й двигуни внутрішнього згоряння”.
ТРЕТЯК Євгеній Іванович
Захистив докторську дисертацію в 1992 році на тему “Оптимізація процесів теплопередачі у форсованих дизелях на основі сполучених математичних моделей нестаціонарної теплопровідності”. Співавтор монографії “Сучасні дизелі”, автор понад 60 статей, одержав 7 свідоцтв на винаходи. З 1977 року працював доцентом кафедри ДВЗ, з 1993 року став професором кафедри. Розробив методичні вказівки по курсам “Теплопередача у ДВЗ” й “Комп’ютерна підготовка”.
АБРАМЧУК Федір Іванович
Захистив докторську дисертацію в 1993 році на тему “Основи підвищення термоусталостной і тривалої міцності поршнів швидкохідних форсованих дизелів”. Співавтор монографій “Сучасні дизелі: підвищення паливної економічності й тривалої міцності”, “Процеси в перспективних дизелях”, а також шостого тому серії підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння”. Опублікував понад 30 статей. Має більше 20 свідоцтв на винаходи. З 1994 року професор кафедри ДВЗ ХГПУ. Розробив методичні вказівки до курсового й дипломного проектування по динамічному розрахунку ДВЗ. Підготував 6 кандидатів наук. З 2002 року завідувач кафедрою ДВЗ Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
АБДУЛГАЗІС Умер Абдулаєвич
Захистив докторську дисертацію в 1994 році на тему “Проблеми й шляхи конструктивної адаптації автотракторних дизелів до природно-агресивних умов аридного клімату”. Співавтор трьох монографій із проблем довговічності й хімічної корозії деталей циліндро-поршневої групи автотракторних дизелів. Опублікував більше 40 статей. Має 3 авторські посвідчення на винаходи. Розробив учбово-методичні посібники до дипломних і курсових проектів. З 1989 року доцент Бухарського технологічного інституту (Узбекистан). У цей час професор, завідувач кафедрою експлуатації й ремонту автомобілів Кримського державного інженерно-педагогічного університету, м. Сімферополь.
ПИЛЬОВ Володимир Олександрович
Захистив докторську дисертацію в 2002 році на тему “Наукові основи забезпечення тривалої міцності поршнів швидкохідних дизелів при використанні САПР”. Підготував 2 кандидата наук. Керує науковим напрямком по оптимізації, інформаційним технологіям і САПР у ДВЗ. Розробив методичні вказівки з дисциплін “Теорія ДВЗ”, “Інформатика”, “САПР ДВЗ”. Автор монографії “Автоматизоване проектування поршнів швидкохідних дизелів із заданим рівнем тривалої міцності”. Опублікував 93 статті, одержав 12 свідоцтв на винаходи. Співавтор четвертого тому серії підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння”. В 2006 році одержав звання професора.
ПАРСАДАНОВ Ігор Володимирович
Захистив докторську дисертацію в 2003 році на тему “Наукові основи комплексного поліпшення показників паливної економічності й токсичності газів, що відробили, дизелів вантажних автомобілів і сільськогосподарських машин”. Керує науковим напрямком по поліпшенню паливної економічності, зниженню токсичних викидів газів, що відробили, комплексній еколого-економічній оцінці дизелів. Автор монографії “Підвищення якості й конкурентоздатності дизелів на основі комплексного паливно-екологічного критерію”. Опублікував понад 90 статей, розробив методичний посібник, одержав 6 свідоцтв на винаходи. З 2004 року заступник завідувача кафедри ДВЗ з наукової роботи. Переможець конкурсу 2005 року в номінації “Викладач професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін”. В 2006 році одержав звання професора.
ШПАКОВСЬКИЙ Володимир Васильович
Захистив докторську дисертацію 01.07.2010 р. на тему “Науково-технічні основи поліпшення показників ДВЗ застосуванням поршнів з корундовим шаром”. Вже багато років займається розробкою та вдосконаленням технології виготовлення деталей з поверхневим корундовим шаром. З 1988 по 2010 р.р. виступав з доповідями на 19 міжнародних науково-технічних конференціях, результати наукових досліджень експонувались на 68 виставках в Україні, Росії, Білорусії, Польще, Болгарії, Германії, В’єтнамі, Китаї, Індії та США.
ПРОХОРЕНКО Андрії Олексійович
Захистив докторську дисертацію „04” квітня 2013 р. на тему “НАУКОВІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ДИЗЕЛІВ З ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНОЮ ПАЛИВНОЮ АПАРАТУРОЮ“.