Яковлев В. И. Формирование высокотехнологических отечественных ТНК на территории Украины

На сегодняшний день наиболее актуальной проблемой отечественной экономики является проблема низкой конкурентоспособности промышленных предприятий. Одной из причин такого положения является факт отсутствия в Украине мощных конкурентоспособных предприятий (а также, промышленных кластеров), способных эффективно конкурировать на мировом рынке с ведущими иностранными компаниями. Малые размеры украинских предприятий не дают им возможности осуществлять большие капиталовложения в НИОКР, а, следовательно, получать экономию на масштабе производства. Но на мировом рынке они вынуждены конкурировать наравне с иностранными компаниями, затрачивая те же средства на рекламу, аудиторские услуги, получая международные сертификаты качества и т.д.
Стремление ТНК к получению сверхприбылей заставляет их уклоняться от налогообложения, влиять на принятие политических решений, загрязнять своим производством окружающую среду, применять промышленный шпионаж и т.д. Но основная часть этих недостатков относится в большей степени к ТНК, функционирующих в принимающих странах. Следует отметить, что чаще всего, страны базирования получают больше преимуществ в результате функционирования головных подразделений ТНК. Данные преимущества выражены в сосредоточении высоких технологий, в высокой наполняемости бюджета любой страны, в первую очередь, за счет поступлений
К сожалению, Украине, в силу морального старения технологий, очень сложно пробиться на внешний рынок, где конкурируют мировые гиганты. Как выход из сложившейся ситуации, можно предложить следующее:

• Необходимо стимулировать создание на территории Украины корпораций с полным замкнутым циклом (промышленные кластеры), которые бы вели научно-исследовательские разработки, занимались бы добычей сырья, его переработкой, изготовлением из него продукции и её реализацией.
• Необходимо изменить систему налогообложения в отношении крупных и малых предприятий. Льготы, предоставляемые малому бизнесу, чаще всего не решают проблемы самого малого бизнеса, но стимулируют разукрупнение крупных компаний, что приводит к существенным потерям доходов национального бюджета.
• Необходимо взять на вооружение опыт Китая в отношении легального копирования высокотехнологичных продуктов ведущих западных корпораций. Копирование технического решения обходится подражателю существенно дешевле, чем первопроходцу. Это позволит поддерживать конкурентные цены на продукцию отечественных ТНК при сохранении её высокого качества.

Бутенко М.Г., Мусієнко В.Г. Ефективність антикорупційних заходів, що націлені на реформування неформальних правил

Визначення причин виникнення та поширення корупції є одною з найактуальніших проблем. Важливість даного питання обумовлена потребами як теорії, так й практики. Одним з чинників, що виділяється дослідниками як причина виникнення корупції є так званні «корупційні традиції». Так, на думку окремих дослідників культурні норми та традиції, що панують у окремих суспільствах, можуть сприяти становленню корупційних відносин. Прибічниками цієї точки зору, пропонуються заходи боротьби з корупцією, що націлені на усунення «корупційних традицій» у суспільстві, тобто передбачають поширення у суспільстві ідеї неприйнятності корупційних відносин.
Наслідки ж «культурних» антикорупційних заходів у довгостроковому періоді залежатимуть від того наскільки вдалось поширити у суспільстві ідеї неприйнятності корупційних відносин. У випадку якщо ідеї неприйнятності корупційних відносин не знайшли відгуку у більшості населення, переважне застосування «культурних» антикорупційних заходів може призвести, навпаки, до зростання рівня корумпованості: через відсутність дійсно ефективних антикорупційних заходів корупційні відносини будуть безперешкодно поширюватись у суспільстві, а інституціоналізація корупційних практик сприятиме цьому процесу. У протилежному випадку, поширення ідей неприйнятності корупційних відносин може призвести до штучного скорочення рівня корумпованості, проте, подібне штучне скорочення рівня корумпованості буде супроводжуватись надзвичайно високим рівнем трансакційних витрат бюрократичних процедур через збереження неефективних формальних правил.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що «культурні» антикорупційні заходи, у короткостроковому періоді, за будь-яких обставин будуть характеризуватися низькою ефективністю, через ігнорування справжніх причин виникнення та поширення корупції. У довгостроковому ж періоді ефективність «культурних» антикорупційних заходів залежатиме від поширення у суспільстві ідеї неприйнятності корупційних відносин.