Від початку до сьогодення

Формально історію кафедри системного аналізу та інформаційно-аналітичних технологій слід відраховувати з 1982 року, коли був виданий офіційний наказ по Харківському політехнічному інституту про організацію кафедри технічної кібернетики. Однак, насправді, початком її зародження слід вважати 1964 рік. У цьому році в ХПІ почалася підготовка інженерів-дослідників за фахом “Динаміка польоту і управління” на кафедрі автоматичного управління рухом, яку заснував д.т.н., проф. Дабагян А.В. Нова спеціальність була орієнтована на підготовку фахівців з автоматичного управління для ракетно-космічної галузі, що бурхливо розвивалася в шістдесяті роки минулого століття.

Високі вимоги, пропоновані до якості керованих процесів в таких наукоємних об’єктах як балістичні ракети і космічні летальні апарати, зумовили необхідність принципово нового підходу до підготовки фахівців для ракетно-космічної галузі.

Створений засновниками кафедри автоматичного управління рухом А.В. Дабагяном і генеральним конструктором КБ “Електроприладобудування” В.Г. Сергєєвим навчальний план нової спеціальності містив в собі фундаментальну математичну базу, яка складалась з набору дисциплін, необхідного для вирішення широкого спектру проблем аналізу та синтезу складних систем управління, математичного моделювання процесів у керованих, не тільки аерокосмічних, об’єктах. Другим компонентом навчального плану були дисципліни, зв’язані з використанням цифрових і аналогових ЕОМ для розв’язання конкретних задач управління. У той час алгоритмічні мови тільки почали з’являтися у сфері практичного застосування, однак основні алгоритми програмування і методи розв’язання математичних задач збереглися і донині. У зв’язку з цим, обсяг комп’ютерної підготовки був відносно невеликий. Третьою групою дисциплін, що вивчалися студентами, були дисципліни безпосередньо пов’язані з теорією і практикою автоматичного управління, зокрема, літальними об’єктами.

Сімдесяті і восьмидесяті роки минулого століття можна охарактеризувати широким впровадженням математичних методів та інформаційних технологій у сферу промислового виробництва і управління техніко-економічними системами. У відповідності з цими обставинами на базі кафедри автоматичного управління рухом були створені нові кафедри, одна з яких була названа кафедрою технічної кібернетики, а пізніше, кафедрою системного аналізу і управління. Ініціатором і першим завідувачем кафедри системного аналізу і управління був ректор університету Юрій Трохимович Костенко.

Після його кончини з 1999 по 2020 рік кафедрою завідував випускник кафедри автоматичного управління рухом Куценко Олександр Сергійович, який після закінчення аспірантури на цій же кафедрі в 1974 році більше 20 років працював в Інституті проблем машинобудування НАН України, де захистив докторську дисертацію в галузі математичного та комп’ютерного моделювання процесів перетворення енергії в транспортних енергоустановках. З 2020 року доктор технічних наук, професор Дорофєєв Юрій Іванович стає завідувачем  кафедри системного аналізу та інформаційно-аналітичних технологій. Дорофєєв Юрій Іванович закінчив Харківський політехнічний інститут у 1989 році за спеціальністю “Робототехнічні системи та комплекси”. У 1995 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю “Автоматизація технологічних процесів”. У 2015 році захистив докторську дисертацію за спеціальністю “Автоматизація процесів керування”. З 2016 року – професор кафедри системного аналізу та інформаційно-аналітичних технологій.

Основна освітня концепція нової кафедри базувалася на відході від вузькопрофесійного підготовки фахівців в одній певній галузі знань. Навчальні програми та плани кафедри були орієнтовані на широку інтеграцію наукових галузей, спрямовану на створення різних наукомістких пристроїв, приладів і технологій. В основу такої інтегральної підготовки були покладені, насамперед, прикладні математичні методи, що включають лінійну алгебру, теорію диференціальних рівнянь, теорію ймовірностей, дискретну математику, чисельні методи та інші дисципліни. Другою складовою освітньої програми кафедри стала комп’ютерна підготовка, що включає вивчення таких дисциплін як програмування, архітектура ЕОМ, операційні системи, бази даних, мережеві інформаційні технології та ін В якості предметної області, на яку орієнтовалась підготовка фахівців, була обрана робототехніка. Вона поєднувала в собі більшість фундаментальних наукових напрямів і чудово вписувалася в основну освітню концепцію кафедри.

Основним науковим напрямком кафедри стало застосування математичних моделей обчислювальної техніки при автоматизації управління технологічними процесами та науковими дослідженнями.

Накопичений досвід в галузі комп’ютеризації експериментальних досліджень дозволив колективу кафедри включитися в довготривалий цикл робіт в області автоматизації досліджень і випробувань виробів авіаційної техніки, розпочатий з ініціативи Ю.Т. Костенко і проводився під його керівництвом і за безпосередньою участю. У співдружності з фахівцями Тураєвського машинобудівного конструкторського бюро “Союз”, Московського авіаційного інституту, Інституту прикладної електродинаміки дослідницькою групою кафедри були розроблені принципово нові методи безконтактної оптичної діагностики високотемпературних газових потоків і процесів горіння в багатофазних середовищах, розпочаті пріоритетні дослідження в галузі промислової комп’ютерної томографії. Зазначені дослідження лягли в основу ряду госпдоговірних робіт з найважливішою тематикою, виконані за завданням урядових органів СРСР. Отримані результати, в тому числі методики автоматизації та програмне забезпечення, були впроваджені на низці підприємств Міністерства авіаційної промисловості СРСР, знайшли застосування при випробуваннях реактивних і газотурбінних двигунів і забезпечили отримання значного економічного ефекту. Паралельно проводилися також цікаві роботи з автоматизації стендових випробувань на термоміцністі елементів і вузлів газотурбінних двигунів за замовленням виробничого об’єднання ЗПО “Моторобудівник” (нині “МоторСІЧ”).

Отримані в ці та наступні роки результати в області автоматизації проектування та випробування нової техніки склали гідну частину роботи, відзначеної у 1997 році Державної премії України в галузі науки і техніки.

Осмислення наукових проблем, що виникають при розв’язанні практичних задач автоматизації, поставило науковий колектив кафедри перед необхідністю вирішення низки теоретичних проблем автоматичного управління. Ці зусилля увінчалися рядом істотних успіхів. Групою вчених, очолюваної Леонідом Михайловичем Любчиком, були отримані нові наукові результати з принципових питань теорії управління – управління системами з розподіленими параметрами, теорії інваріантності, теорії робастного управління багатовимірними системами, методам вирішення обернених задач динаміки. Результати неодноразово доповідалися на найпрестижніших міжнародних конференціях у США, Японії, Італії та інших країнах.

Успіхи кафедри були помічені і належним чином оцінені на Україні. Кафедра встановила плідні контакти з Національним комітетом України з автоматичного управління, членами якого стали А.С. Куценко та Л.М. Любчик. Не випадково ХПІ був обраний місцем проведення двох науково-технічних конференцій з автоматичного управління, блискуча організація і високий науковий рівень яких були одностайно відзначені усіма учасниками.

Організація кафедри стала значною подією не тільки в масштабах ХПІ. Завдяки постійній роботі, з розвитку нового напрямку на кафедру були залучені талановиті викладачі та вчені, як нашого університету, так і інших ВНЗ та науково-дослідних інститутів. За короткий період була створена потужна лабораторна база, виконано ряд замовлень різних підприємств, проведено оснащення кафедри обчислювальної технікою.

Кафедра системного аналізу та інформаційно-аналітичних технологій відрізняється тенденцією постійного розвитку при збереженні традицій фундаментальної освіти. Так за останні 17 років на кафедрі були ліцензовані спеціальності “Прикладна математика”, “Інформаційні системи в менеджменті”, “Системний аналіз і управління”, “Інформатика” та “Соціальна інформатика”.

Кафедру можна вважати кузнею докторів і кандидатів наук. Так докторські дисертації, працюючи на кафедрі, захистили Ю.Т. Костенко, В.Я. Заруба, А.С. Мазманішвілі, Л.М. Любчик, В.П. Северин, Л.Г. Раскін, Т.Б. Нікітіна, а також випускники докторантури Г.К. Вороновський і А.А. Горелік. Докторами наук стали також і випускники кафедри А. Галуза, О. Ніконов, О. Сіра. Більше 30 випускників кафедри захистили кандидатські дисертації, як в стінах ХПІ, так і в інших спеціалізованих радах.

Ряд співробітників кафедри стали завідувачами інших кафедр ХПІ та інших ВНЗ. Так В.Я. Заруба – декан факультету економічної інформатики та менеджменту, Л.Г. Раскін – завідувач кафедри комп’ютерного моніторингу і логістики, Л.М. Любчик – завідувач кафедри комп’ютерної математики та математичного моделювання, Т.Б. Нікітіна – завідувач кафедри природних і гуманітарних наук Харківського Національного Автодорожного Універсітта.

Кафедра є базовою для спеціалізованої вченої ради Д 050.60.07 по захистам дисертацій за спеціальностями:

• 05.13.06 – Інформаційні технології;
• 05.13.07 – Автоматизація керованих процесів.

У висновку слід зазначити основні перспективи освітньої та наукової діяльності кафедри. В освітньому напрямку кафедра веде роботу з ліцензування нової спеціальності: “Комп’ютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних підприємств”. Відкриття цієї спеціальності дозволить зорієнтувати науково-педагогічний персонал кафедри на сучасну наукоємну галузь, розвиток якої найтіснішим чином пов’язане з фундаментальними напрямами, традиційними для кафедри: прикладної математикою, інформатикою, теорією управління та прийняття рішень.

Наукова діяльність кафедри, як і раніше, буде орієнтована на дослідження і розробку сучасних систем управління складними процесами, що відбуваються в техніко-економічних і соціальних системах. При цьому основний акцент буде зроблений на вирішення проблем підвищення якості генерування електроенергії на ТЕС і АЕС, а також економічності систем теплопостачання будівель на основі принципово нових підходів до математичного моделювання і синтезу систем управління.