Історія кафедри

Кафедра «Електричні машини» відкрита в 1921 році одночасно з першим в Україні електротехнічним факультетом (попередник ЕМБ — електромашинобудівного факультету) в Харківському технологічному інституті (ХТІ). Засновник факультету і кафедри «Електричні машини» – видатний фахівець у галузі електротехніки професор Павло Петрович Копняєв. Він був призначений деканом цього факультету і одночасно першим завідувачем кафедри «Електричні машини». На цих посадах він працював до 1930 року і став засновником електротехнічного корпусу, де встиг сформувати приміщення кафедри «Електричні машини», що є її обителлю дотепер.

Електрокорпус на початку 30-років — у часи П. П. Копняєва

Електрокорпус на початку 30-років — у часи П. П. Копняєва

Лабораторний зал кафедри електричних машин за часів її зародження (перед установкою електричних машин на фундаменти)

Лабораторний зал кафедри електричних машин за часів її зародження (перед установкою електричних машин на фундаменти)

Фасад електрокорпуса в часи НТУ «ХПІ»

Фасад електрокорпуса
в часи НТУ «ХПІ»

Фасад електрокорпуса в часи ХПІ

Фасад електрокорпуса
в часи ХПІ

У грудні 1929 року Харківський технологічний інститут, який вів свою історію з 1885 року, був перейменований в політехнічний, а навесні 1930 року реорганізований. З нього виділилися п’ять самостійних вузів, у тому числі на базі електротехнічного факультету виник Харківський електротехнічний інститут (ХЕТІ). У 1950 році прийнято рішення про об’єднання Механіко-машинобудівний інституту, Хіміко-технологічного інституту та ХЕТІ в один політехнічний інститут (ХПІ), який став одним з найбільших вузів СРСР. У квітні 1994 року Кабінет міністрів України присвоїв ХПІ статус Державного політехнічного університету (ХДПУ). Свою теперішню назву Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» знайшов в 2000 році.

На кафедрі електричних машин справу професора П.П. Копняєва продовжили, будучи її завідувачами:

  • д-р техн. наук, професор Григорій Исайович Штурман (1930-1933 рр. и 1945-1950 рр.);
  • заслужений діяч науки України, професор Олександр Олександрович Скоморохов (1933-1941 рр.);
  • д-р техн. наук, професор Іван Сергійович Рогачов (1950-1970 рр.);
  • д-р техн. наук, професор Василій Олександрович Яковенко (1970-1989 рр.);
  • канд. техн. наук, професор Миколай Олександрович Осташевський (1989-2004 рр.);
  • д-р техн. наук, професор Володимир Іванович Мілих (з 2004 р.), ннагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України» та «За наукові та освітні досягнення».

Авторитет кафедри електричних машин, як у навчальній, так і в науковій роботі, протягом всієї вже більше 90-річної її історії був і залишається досить високим. Працюючи на кафедрі, або згодом, її співробітники написали ряд монографій, підручників і навчальних посібників, у тому числі:

  • заслужений професор П.П. Копняєв — «Курс электротехники» (1900 р.), «Динамомашины постоянного тока» (1904 р.), «Динамомашины переменного тока» (1925 р.), «Электрические машины постоянного тока» (1926 р.), «Электрические машины переменного тока» (1927 р.);
  • заслужений діяч науки і техніки УРСР, професор О.О. Скоморохов — «Курс электромашин постоянного тока» (1926 р.), «Асинхронные двигатели» (1928 р.), «Основы общей электротехники» (1929 р.), «Трансформаторы» (1930 р.), «Электрические преобразователи тока» (1931 р.), «Трансформаторы. Теория и расчет» (1932 р.);
  • професор, д-р техн. наук О.І. Бертинов — «Авиационные электрические генераторы»
    (1959 р.), «Электрические машины авиационной автоматики» (1961 р.), «Сверхпроводниковые авиационные синхронные генераторы» (1973 р.);
  • професор, д-р техн. наук І.С. Рогачов — «Генераторы периодических импульсов сильного тока» (1959 р.), «Электроимпульсовая обработка металлов» (1967 и 1970 рр.);
  • інженер Курочкін М.Н. — «Проектирование электрических машин постоянного тока» (1961 р.);
  • професор, д-р техн. наук В.О. Яковенко — «Взрывозащищенные асинхронные двигатели» (1977 р.), «Оптимальное проектирование асинхронных взрывозащищенных двигателей» (1980 р.);
  • професор, д-р техн. наук В.П.Толкунов — «Теория и практика коммутации машин постоянного тока» (1979 р.);
  • професор, д-р техн. наук В.Я.Елксніс, канд. техн. наук В.В.Єгоров, канд. техн. наук Б.Г.Хануков — «Высокоиспользованные тяговые двигатели постоянного тока» (1985 р.);
  • професор, д-р техн. наук Ю.Д. Новіков, доцент, канд. техн. наук М.Я.Петренко — «Специальные электрические машины» (1993 р.);
  • професор, канд. техн. наук М.А. Осташевський — «Теория и расчет универсальных коллекторных двигателей» (1995 р.);«Електричні машини і трансформатори» (співавтор —   доцент, канд. техн. наук О.Ю. Юр’єва)(2017 р.);
  • професор, канд. техн. наук В.М. Іваненко — «Электрические машины как элементы электромеханотронных преобразователей»(1995 р.);
  • д-р техн. наук професор В. І. Мілих — «Електротехніка» (1990 р.); «Электрические цепи» (2002 та 2003 рр.); «Магнитные цепи и электротехнические устройства» (2003 р.); «Електротехніка та електромеханіка» (2005 р.); «Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка» (співавтор – канд.техн. наук доцент кафедри електротехніки ДонНТУ О. О. Шавьолкін) (друге видання — 2008 р., третє видання — 2012 р.); «Проектування трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора» (2009 р.); «Электроснабжение промышленных предприятий» (співавтор — д-р техн. наук професор Т. П. Павленко) (2014 р.); «Електропостачання промислових підприємств» (співавтор —д-р техн. наук професор Т. П. Павленко) (2016 р.); монографія «Численно-полевые расчеты и анализ электромагнитных и силовых параметров и процессов в турбогенераторах» (2017 р.); «Теория и практика электромагнитных полей и процессов в электротехнике» (2018 р.);« Електромагнітні поля, параметри та процеси в електротехнічних пристроях» (2020 р.);
  • професор, канд. техн. наук В.Д. Юхимчук — «Технология ремонта машин постоянного тока» (2000 р.), «Технология производства электрических машин» в 2-х книгах (2006 р.); «Умовні графічні позначення елементів на електротехнічних схемах» (2009 р.); «Технологія виробництва електричних машин: підручник»(2014 р.);
  • доцент, канд. техн. наук О.С. Рабешко — «Бесконтактные двигатели постоянного тока» (2004 р.); «Взаємозамінність і розрахунок розмірних ланцюгів в електричних машинах» (2006 р.);
  • доцент, канд. техн. наук Л.П. Галайко — «Использование ЭВМ в электротехнических расчетах» (2008 р.);
  • д-р. техн. наук професор В. В. Шевченко — монографія «Оптимизация массогабаритных параметров неактивных частей турбогенераторов» (співавтори — канд. техн. наук О. М. Мінко, д-р. техн. наук професор В. В. Кузьмін) (2012 р.); монографія «Развитие систем охлаждения и оптимизация конструкций турбогенераторов» (співавтор — канд. техн. наук О. М. Мінко) (2013 р.); монографія «Перспективы создания конкурентоспособных турбогенераторов ТЭС и АЭС» (2016 р.); «Основы электроэнергетики» (2019 р.);
  • доцент, канд. техн. наук І.С. Щукин — монографія «Линейные индукционно-динамические преобразователи»(співавтор — професор, д-р техн. наук Болюх В.Ф.) (2014 р.);
  • канд. техн. наук доцент О. Ю. Юр’єва — «Електричні машини і трансформатори» (співавтор — канд. техн. наук професор М. О. Осташевський) (2017 р.); «Проектування синхронних явнополюсних машин» (співавтори —ст. викладач Л. В. Шилкова, ст. викладач Д. В. Потоцький) (2020 р.); «Теплові розрахунки електричних машин» (співавтори — канд. техн. наук професор М. О. Осташевський, д-р. техн. наук професор О. М. Петренко) (2020 р.).

Починаючи з 1945 року, наша кафедра була базовою кафедрою по електричним машинам півдня СРСР (Україна, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан). Успішно працювали вчені ради і продовжує зараз працювати спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю «Електричні машини та апарати». Навчальна робота кафедри завжди відрізнялася високим рівнем підготовки фахівців. Дві наші спеціалізації, за якими кафедра готувала фахівців – «Розрахунок і конструювання електричних машин» і «Технологія виробництва електричних машин» цілком задовольняли запити електромашинобудівних підприємств як м.Харкова, так і інших міст України, СРСР і зарубіжжя. За час існування кафедра підготувала понад 2500 інженерів, які працювали і працюють у всіх регіонах України та СНД, а також більше 100 випускників з Європи, Азії, Африки та Південної Америки. Зауважимо, що число студентів-іноземців у двох паралельних групах кафедри іноді досягало десяти чоловік. На кафедру приходять листи подяки від колишніх наших студентів-іностранцев. Кафедра пишається своїми випускниками, які, сміливо долаючи щаблі службової драбини, досягли висот рівня керівників підприємств і міністерства, захистили докторські дисертації, стали професорами. Важко перелічити всіх, назвемо хоча б частину цієї гідної когорти:

Одним із завідувачів кафедрою «Електричні машини», який вніс визначальний внесок у її розвиток, був Іван Сергійович Рогачов (1909-1970) —  доктор технічних наук, професор

Іван Сергійович Рогачов

Іван Сергійович Рогачов

Семирічка, профшкола, робота слюсаря і помічника машиніста на залізниці і надходження в 1927 році в Харківський технологічний інститут на спеціальність «Електричні машини». У червні 1931 він закінчує Харківський електротехнічний інститут (ХЕТІ), який у той час виділився з складу технологічного інституту.

Будучи ще студентом, І. С. Рогачов був направлений на завод ХЕМЗ, де працював інженером, а згодом старшим інженером з розрахунку електричних машин.

У квітні 1934 Іван Сергійович вступає до аспірантури на кафедру «Електричні машини» ХЕТІ і в липні 1939 успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Динамічна стійкість синхронних двигунів» і стає доцентом.

У 1941 році, після початку війни, був відряджений на ХЕМЗ, евакуйований в Прокоп’євськ і в Кемерово, де пропрацював до 1946 року на посаді заступника начальника цеху вибухобезпечних машин. Потім, згідно з наказом наркома, був повернутий в ХЕТІ, де працював доцентом кафедри «Електричні машини», а з лютого 1950 став завідувачем цієї кафедри ХПІ ім. В. І. Леніна.

Після успішного захисту докторської дисертації в 1963 році йому присвоюють вчений ступінь доктора технічних наук і вчене звання професор.

Поряд з активною діяльністю по організації навчального процесу, реорганізації лабораторії електричних машин імені П. П. Копняева, І. С. Рогачов стає засновником і керівником наукової школи з розробки і створення електромашинних генераторів для електроімпульсної обробки металів. За результатами наукової діяльності їм опубліковано 4 монографії, більше 80 статей, отримано 3 патенти і більше 40 авторських свідоцтв.

Розроблені на кафедрі електричних машин під керівництвом І. С. Рогачова генератори експонувалися на численних зарубіжних і вітчизняних виставках і були нагороджені «Гран-Прі» на Всесвітній виставці в Брюсселі та Золотою медаллю ВДНГ.

Високі особисті якості, авторитет вченого і педагога дозволили Івану Сергійовичу Рогачова створити гармонійний колектив однодумців кафедри «Електричні машини».

Серед учнів І. С. Рогачова — видні керівники електротехнічної промисловості: В.С.Борушко (заст. Міністра електротехнічної промисловості СРСР), директори підприємств М.П.Бєлоус, О.Ф.Варенік, В.П.Ткаченко, Ф.Ф .Лапцевіч, заступники директорів і головні конструктори В.В.Кузьмін, Ю.Г.Борзяк, О.Р.Мандрика, П.П.Ковальов, О.К.Черкасов, О.П.Грубой, завідувачі кафедрою «Електричні машини» , доктора технічних наук, професори В.О.Яковенко, В.І.Мілих, а також відомі викладачі нашого університету — професори Ю.Д.Новіков, В.М.Іваненко, В.Д.Юхимчук, В.М.Боєв, доценти О.М.Ткаченко, Л.Д.Перчик, В.О.Макаренко, М.І.Барановській, С.І.Окунєв, О.С.Рабешко, Л.П.Галайко, М.Я.Петренко та ін .

За викладацьку, наукову і виробничу діяльність І. С. Рогачов був нагороджений орденом «Знак пошани» та медалями.

Урочисте засідання кафедри, запрошених близьких та учнів Рогачова І.С. на честь 100-річчя з дня його народження

Урочисте засідання кафедри, запрошених близьких та учнів Рогачова І.С. на честь 100-річчя з дня його народження

Основні етапи роботи кафедри електричних машин

Широка нива наукової діяльності кафедри. Так в тридцяті роки на кафедрі велися розробки нових асинхронних і магнітофугальних двигунів, проводилися дослідження синхронних реактивних перетворювачів частоти та електромашинних підсилювачів.

З 1952 по 1970 роки на кафедрі під керівництвом професора І. С. Рогачова велися розробка та дослідження електромашинних генераторів уніполярних імпульсів. Їхні промислові зразки були відзначені Гран-прі на Всесвітній виставці в Брюсселі в 1957 році. З 1950 року на кафедрі велися роботи з дослідження комутаційних параметрів машин постійного струму, з 1965 року — з удосконалення електропередачі магістральних тепловозів і рудничних електровозів.

Вагомий внесок колективу кафедри у розробку та дослідження нових серій електричних машин постійного струму 2П, 4П, 5П, а також рудничних тягових електродвигунів і тягових двигунів магістральних тепловозів.

У 70-і і 80-і роки 20-го століття на кафедрі в рамках низки державних науково-технічних програм проводився цілий комплекс робіт і досліджень, спрямованих на використання низькотемпературного охолодження і надпровідності в електричних машинах.

Кафедра протягом десятиліть плідно співпрацювала з провідними електромашинобудівний підприємствами Харкова — «Електроважмаш», ХЕМЗ, ХЕЛЗ, «Електромашина» та ін., Виконуючи їхні замовлення на науково-дослідні роботи на госпдоговорній основі.

У 1992 році на кафедрі силами її співробітників було створено науково-виробниче підприємство— ТОВ «Фірма «ТЕТРА, LTD». За час свого існування фірма в тісній співпраці з кафедрою розробила та запустила в серійне виробництво цілий ряд приладів діагностики і пристроїв захисту електричних машин, отримала близько 60 патентів України та Російської Федерації на винахід і промислові зразки. Продукція компанії користується стійким попитом в Україні та ближньому зарубіжжі. На десятках тисяч підприємств України, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану та інших країн світу експлуатують серійну продукцію фірми.

Серед наукових напрямків кафедри зберігає пріоритет робота над багаторівневими математичними моделями електричних машин загального та спеціального призначення, асинхронними частотно-керованих двигунів шахтних акумуляторних електровозів, автотракторних генераторів, генераторів для вітроенергетичних і дизель-генераторних установок автономного постачання. Ведуться успішні дослідження та створюються експериментальні зразки високомоментних малообертових двигунів для безредукторного електроприводу (двигуни з ротором, що котиться).

Виконуються розрахунково-теоретичні дослідження спеціальних електричних машин з постійними магнітами; вентильнореактивних двигунів. Створюється теоретична база науково-технічного та навчально-методичного забезпечення для розвитку системи проєктування електричних машин на основі чисельно-польових методів.

Новітньою і фактично піонерською в Україні є розробка та створення віртуальної лабораторії з дослідження електричних машин і трансформаторів. Проводяться й інші дослідницькі розробки. На базі виконаних науково-дослідних робіт на кафедрі підготовлено понад 130 кандидатів (у тому числі 12 іноземних громадян) та 11 докторів технічних наук.

Продовжуючи славні традиції, закладені П. П. Копняєвим, кафедра електричних машин залишається одним з провідних центрів з розвитку теорії та практики електромашинобудування України.

Сьомий завідувач кафедри біля погруддя першого завідувача, встановленого в електрокорпусі

Сьомий завідувач кафедри біля погруддя першого завідувача, встановленого в електрокорпусі

Час йде – змінюється і колектив кафедри:

Comments are closed.