Кафедра соціології і публічного управління

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ ННІ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

09 квітня 2024 року національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» гостинно зустрів учасників Дня відкритих дверей навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій (ННІ СГТ) – випускників шкіл, які планують вступ до закладу вищої освіти цього року, їхніх батьків та випускників університету. Цього дня абітурієнти та їх батьки мали змогу поринути в атмосферу закладу вищої освіти світового рівня – лідера інновацій в освіті та долучитись до заходу, як у офлайн форматі (у сховищі), так і онлайн.

З вітальним словом до майбутніх вступників звернувся директор ННІ СГТ – Андрій Кіпенський, який розповів про славетну історію навчально-наукового інституту і його структуру, потужний професорсько-викладацький склад, міжнародні зв’язки. Представники кафедр ННІ СГТ підготували змістовні презентації, інтерактивну програму. Зацікавили майбутніх абітурієнтів проведені кахут-вікторина і ділові ігри. Як завжди на Днях відкритих дверей НТУ «ХПІ», їх чекали приємні сюрпризи та новинки: цікаві спікери-випускники університету, ігровий формат з інтерактивами, дуже корисна інформація, солодощі і подарунки!

Активну участь у цьому заході взяли представники кафедри соціології і публічного управління, які розповіли про переваги навчання в НТУ «ХПІ» і актуальність спеціальностей 054 «Соціологія» та 281 «Публічне управління та адміністрування»; про освітньо-професійні і освітньо-наукові програми кафедри та можливості працевлаштування після завершення навчання.

Зустріч пройшла цікаво, плідно та стала корисною як для абітурієнтів, так і для стейкхолдерів (батьків вступників, випускників-представників розгалуженої мережі організацій), залучених до заходу! Колектив кафедри соціології і публічного управління щиро висловлює подяку Андрію Кіпенському та співробітникам кафедр ННІ СГТ за теплу атмосферу, яка відчувалась впродовж заходу!

Кафедра соціології і публічного управління запрошує на навчання і чекає на майбутніх студентів!

ОБ’ЄКТИВНО ВСЕ СТАЛО ГІРШЕ, АЛЕ У НАС ВПАВ РІВЕНЬ ПРЕТЕНЗІЙ ДО ЖИТТЯ, СТАЛО ЦІНУВАТИСЯ ТЕ, ЩО РАНІШЕ НЕ ЦІНУВАЛОСЬ

Меми про тотальну зраду, яка живе в головах українців, насправді мають небагато підстав. Після 24 лютого 2022 року українці демонструють значний рівень довіри до влади, вірять у перемогу та навіть почуваються щасливими. Все це не схоже за «зрадофільство» та «непозбувну бентегу», про які ми любимо жартувати. Водночас слід взяти до уваги і те, що респонденти, спілкуючись з соціологами, хочуть здаватися хоча б трохи кращими, ніж вони є.

https://glavcom.ua/publications/natsija-optimistiv-sotsioloh-volodimir-paniotto-namaljuvav-portret-ukrajintsiv-chasiv-vijni-991063.html?fbclid=IwAR2MpklTsZbjtxYwucKPm50cTC8kSjXb6tC0DSmZJNpdTVOptoBwVwnAXHk

ЗВЕРНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО УЧАСТІ В ІНТЕРНЕТ-ОПИТУВАННІ «ЗВО В УМОВАХ ВІЙНИ»

Шановні колеги, соціологічна асоціація України, за підтримки Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної (військової) адміністрації, звертається з проханням долучитись до дослідження проблем зайнятості та кадрової політики у сфері науки і освіти в умовах воєнного стану у форматі участі в інтернет-опитуванні. Інтернет-опитування доступно за посиланням:

https://survey.intellectfound.org/index.php/292734

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА

12 березня в рамках профорієнтаційної роботи кафедри соціології і публічного управління відбулася зустріч старшокласників школи 132 м. Харкова з професоркою кафедри М. В. Бірюковою. На зустрічі школярам було надано інформацію про особливості освітніх програм, що викладаються кафедрою; про конкурентні переваги НТУ «ХПІ» й спеціальності кафедри; пор можливості працевлаштування. Учні жваво задавали питання. Зустріч показала зацікавленість харківської молоді до освітніх пропозицій, що надає кафедра й НТУ «ХПІ»

21-23 ЛЮТОГО ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ» (РІВЕНЬ БАКАЛАВР) ПРОХОДИЛА ПРОЦЕДУРУ АКРЕДИТАЦІЇ.

Комісія підготувала звіт, де визначила сильні сторони ОП, серед яких визначено, що ОП «Соціологія управління» сфокусована на підготовці бакалаврів з соціології, які здатні комплексно поєднувати дослідницьку, проєктну та підприємницьку діяльність, володіють належними компетентностями, необхідними для здійснення соціологічного супроводу управління соціальними процесами в організаціях, які діють на основних профільних ринках. Застосування сучасних інформаційних та дослідницьких технологій, які відповідають умовам цифрового соціуму та є певним трендом розвитку соціології як науки в умовах постмодерну. Постійне удосконалення ОП з урахуванням результатів наукових досліджень, а також практичного досвіду і потреб стейкголдерів. Запроваджена власна система вдосконалення викладацької майстерності НПП, матеріальна й моральна мотивація їх наукової активності. Позитивні практики. Використання національного та міжнародного досвіду підготовки соціологів. Системна робота щодо залучення стейкголдерів до формулювання цілей та програмних результатів навчання, удосконалення ОП. Розробка та впровадження навчальних дисциплін здійснюється знаними українськими науковцями-соціологами з великим досвідом наукових досліджень та практичної діяльності. Чітко виражений студентоцентричний підхід в освітньому процесі, активна співпраця НПП і здобувачів. Широка база проведення виробничих практик, що створює потенційні можливості наступного працевлаштування випускників. Запроваджені дієві механізми поширення принципів академічної доброчесності поміж усіма учасниками освітнього процесу. Вебсайти «НТУ ХПІ», ННІСГТ, кафедри соціології і публічного управління вдало структуровані й інформаційно насичені. НПП систематично підвищують кваліфікацію, мають значний досвід стажувань (у т.ч. в університетах Європи, США), що позитивно позначається на якості їх наукової та викладацької діяльності. Інтеграція НПП до простору фахівців-практиків, задіяних у реалізації досліджень конфліктів і медіації, що дає можливість активного залучення працедавців до організації та реалізації освітнього процесу та сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців.

Дякуємо керівникові й членам експертної комісії за об’єктивні оцінки. Чекаємо на затвердження результатів акредитації!

СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО СВЯТ І ЗОКРЕМА ДО 8 БЕРЕЗНЯ

Наприкінці лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

КМІС регулярно (понад 10 років) ставить українцям запитання, які державні свята є для них пріоритетними, пропонуючи обрати  з переліку свят не більше 5-ти, які є найбільш важливими чи улюбленими. Умовний «рейтинг» цих свят та його зміна з роками свідчить не тільки про «смаки» населення, а насправді значною мірою відображає динамічну суспільно-історичну ситуацію та пріоритетність цінностей.

Згідно з даними дослідження, більшість населення України святкує Різдво Христове та Великдень (Пасху) як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 68% відповідно. Ці дані підтверджують, що традиційні християнські свята, які тісно асоціюються з родинністю, як і раніше, мають велике значення для українців.

Разом з цим лише трохи менше респондентів як найбільш важливі назвали День Незалежності (64%) та День захисників і захисниць України (58%). Високі показники для Дня Незалежності України є свідченням національної гордості та патріотизму. День захисників і захисниць України має також високу популярність, що свідчить про значну повагу до військовослужбовців та вдячність за захист і героїчну боротьбу з ворогом у відстоюванні незалежності та суверенітету країни.

Розглянемо більш детально ставлення до Міжнародного жіночого дня. Ставлення до нього погіршилося, його популярність за останні два роки знизилася з 34% до 21% (зокрема, є зниження з 25% у 2023 році до 21% зараз, у 2024 році). Серед жінок воно трохи більш популярне (23%), ніж серед чоловіків (18%). У 2017 році це свято було одним з найбільш улюблених, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%).

На графіку 2 наведена динаміка відсотку людей, які вважають Міжнародний жіночий день 8 березня своїм улюбленим чи важливим святом. Час від часу через ініціативу деяких депутатів або публічних осіб скасувати це свято точаться дискусії з приводу того, чи має сенс це робити. З точки зору президента КМІС Володимира Паніотто, зараз для нашого суспільства важлива як ніколи єдність і зайві дискусії з непринципових питань тільки шкодять боротьбі з ворогом. Крім того, взагалі для скасування тих чи інших свят, які відповідають багаторічним традиціям, потрібно спочатку переконати населення і сформувати позитивне ставлення до цього рішення. Поки існує більше 10-15% людей, які є прихильниками цього свята, ініціатива його скасування не виглядає доречною, а зараз прихильників 21% (а серед жінок 23%),  тому соціальні умови для цього поки що не створені. Як бачимо з графіку 2 кількість прихильників цього свята постійно зменшується в останні роки досить швидкими темпами і через декілька років може залишиться менше 10% прихильників цього свята (як зараз це стало з Днем праці 1 травня – 5%). Тоді буде природно скасувати це свято.

Отже, святкувати чи ні 8 березня і який сенс вкладати у це свято – особиста справа кожного. Соціологи ж, досліджуючи громадську думку, лише оприлюднюють її.

Зі святом весни вас, дорогі наші користувачі!

СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНЦЯМИ ФАКТОРІВ УСПІХУ У ВІЙНІ ПРОТИ РОСІЇ

Наприкінці лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

У медіа просторі можна зустріти безліч думок і порад від «експертів», що саме має бути основою успіху України у війні. В дослідженні було поставлено відповідне запитання респондентам і їх  попросили з переліку дев’яти можливих факторів успіху обрати до 3-х найбільш важливих. Порядок зачитування варіантів відповідей для кожного респондента визначався комп’ютером випадково і тому результати не залежать від порядку зачитування варіантів.

Більшість українців – 57% – вважають, що найбільш важливим фактором успіху є належна підтримка Заходу зброєю, фінансами, санкціями. Серед респондентів, які до найбільш важливих факторів зараховують належну підтримку Заходу (якщо їх брати за 100%), 42% відчувають, що «Захід втомлюється від України і його підтримка слабне; Захід хоче натиснути, щоб Україна пішла на поступки росії».)

Далі за важливістю йдуть вища ефективність і прозорість діяльності влади України (33%), відсутність конфлікту між політичним керівництвом та військовим командування (32%) і співпраця між владою та громадянським суспільством (26%).

Близько 16-21% респондентів вважають, що Україні має допомогти співпраця влади та опозиції і створення широкої коаліції патріотичних сил, зменшення підтримки росії її союзниками і вища ефективність українського військового командування.

Лише 8% вірять, що Україні зможе допомогти російська опозиція через розхитування ситуації в росії.

І також лише 7% українців готові делегувати військово-політичному керівництво надзвичайні повноваження і можливість порушувати закони для швидкого ухвалення необхідних рішень.

Більш детально ознайомитись з результатами дослідження можна за посиланням: https://shorturl.at/mpJNV

Графік 1. Як Ви вважаєте, що з цього переліку є найбільш важливим для досягнення Україною успіху у війні з росією? Оберіть до 3-х відповідей.

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЙ ЗАХІД – ЗУСТРІЧ З БАТЬКАМИ ВИПУСКНИКІВ ЗОШ М. КОНОТОП

Кафедра соціології і публічного управління продовжує активну діяльність з метою популяризації НТУ «ХПІ», своєї кафедри та освітніх програм серед випускників та їх батьків не тільки Харкова, а й інших регіонів України.

Так, сьогодні, 29 лютого, відбулась онлайн-зустріч науково-педагогічних працівників кафедри з батьками майбутніх абітурієнтів, випускників загальноосвітніх шкіл міста Конотоп Сумської області. Ми розповіли про наш славетний Університет, про спеціальності, які можна отримати, навчаючись на нашій кафедрі. Зворотній зв’язок був досить жвавий – слухачі отримали інформацію, яка їм буде не тільки цікава, а й корисна.

Дякуємо всім, хто допоміг організувати цю зустріч та залучився до неї!

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА ЗУСТРІЧ ІЗ ШКОЛЯРАМИ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ №119

28 лютого 2024 року проведено онлайн-зустріч із учнями 11 класів комунального закладу «Харківський ліцей № 119 Харківської міської ради». Профорієнтаційний захід відбувся за участі професорки кафедри соціології і публічного управління, докторки наук з державного управління Терещенко Діни Акрамівни та професора кафедри соціології і публічного управління, доктора наук з державного управління Круглова Віталія Вікторовича на платформі Zoom. На зустрічі були присутні понад 30 школярів та представники викладацького складу ліцею.

Зустріч відбулася за сприяння директора ліцею – Борисенко Галини Петрівни. Учням було презентовано інформацію щодо особливостей освітніх програм та умов вступу, переваги навчання на нашій кафедрі та в НТУ «ХПІ». Підкреслено високий рейтинг НТУ «ХПІ» серед закладів освіти не лише України, а й світу в цілому, про що свідчать високі міжнародні рейтинги. Детально ознайомлено учнів з майбутніми пріоритетами працевлаштування та перспективними напрямами, які потребують фахівців спеціальностей кафедри – 054 «Соціологія» і 281 «Публічне управління та адміністрування».

Окремо викладачі кафедри зупинилися на міжнародній співпраці з зарубіжними закладами освіти та можливостями щодо закордонного стажування у вишах Польщі, Литви та Німеччини. Завершилася зустріч відповідями на актуальні питання, які виникли у школярів, та побажаннями щодо участі у днях відкритих дверей, що організовує НТУ «ХПІ».

Щиро дякуємо всім, хто долучився до профорієнтаційної зустрічі!

УКРАЇНСЬКИ ОСВІТЯНИ: НЕЗЛАМНІ  І НЕСКОРЕНІ

24 лютого 2024 року минає два роки з початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, яке стало продовженням злочину проти миру, фундаментальних принципів та норм міжнародного права.

Загарбницька війна російського режиму зруйнувала життя мільйонів українців, зрівнявши із землею їхні рідні домівки та змусивши їх шукати безпеку та притулок в інших областях України та за її межами.

Постійні ракетно-артилерійські обстріли та руйнування українських міст і сіл, об’єктів цивільної енергетичної і транспортної інфраструктури, житлових будинків, дитячих садків та шкіл, стадіонів та лікарень, театрів та музеїв, промислових об’єктів принесли горе і біль сотням тисяч українців.

У лютому 2024 року Світовий банк, уряд України, Європейський Союз і ООН опублікували спільне дослідження Rapid Damage and Needs Assessment (Швидке оцінювання шкоди й потреб, RDNA), у якому оцінено втрати та потреби на відновлення України внаслідок війни з росією (https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a.pdf). За даними спільної оцінки вартість післявоєнного відновлення в Україні станом на кінець 2023 року становить 486 млрд дол.. Міністерством освіти і науки опублікувало частину цього дослідження (https://mon.gov.ua/ua/news/ocinyuvannya-vtrat-ta-potreb-ukrayinskoyi-osviti-na-osnovi-rdna3).

В Україні найбільша частина пошкоджень припадає на школи – це майже дві тисячі шкіл. Серед ЗВО пошкоджено або зруйновано більше 21% , серед дослідницьких установ – більше 31% від загальної кількості. В м. Харкові і області повністю зруйновано більше 50 закладів освіти, пошкоджено – більше 500.

Зазначимо, що органи місцевого самоврядування активно реконструюють школи, дошкільні й інші заклади освіти. В Україні за 2023 рік частка закладів освіти, що мають укриття, зросла з 68% до 80%, а частка шкіл, у яких відбувається навчання очно, зросла з 25% до 57%. В м. Харкові на станціях метро працює школа і дитячий садочок, йде будівництво підземних шкіл.

Потреби, пов’язані з реконструкцією інфраструктури й відновленням якісної очної освіти, оцінюють у 13,9 млрд дол. на 2024–2033 роки. З них відновлення закладів освіти протягом наступних 10 років коштуватиме 9,8 млрд дол.. Заклади мають відповідати стандартам безпеки, екології та якості, охопити інноваційні підходи до навчання, а також брати до уваги демографічні моделі для забезпечення стабільності освіти.

Україні потрібен мир для можливості спокійно вчитися, працювати, жити і планувати своє майбутнє у сильній незалежній державі. Але за мир потрібно боротися, саме тому освітяни віддають шану хоробрості і героїзму захисникам і захисницям України!