ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ: ЦІКАВЕ ПРО ГОЛОВНЕ
(нижче поданий матеріал є авторським дописом журналістки УП. Життя Людмили Панасюк. Оригінал публікації розміщено за посиленням https://life.pravda.com.ua/society/8-cikavih-faktiv-pro-konstituciyu-ukrajini-yakih-vi-ne-znali-308912/)
Щороку, 28 червня, у День Конституції України законотворці діляться спогадами про легендарну Конституційну ніч та роки підготовки до неї. Здається, одна і та ж історія – але щоразу знаходяться факти, про які раніше не говорили. Ще б пак – у цієї події були сотні діючих осіб і кожен найдужче запам’ятав щось своє.
У День народження Основного закону розповідаємо вам факти, які ви могли не знати про нього.
- Україна була єдиною з пострадянських країн, яка тривалий час після проголошення незалежності не мала нової конституції.
Наша країна ухвалила свій основний Закон останньою з усіх країн колишнього Радянського союзу – через 5 років після проголошення Незалежності.
Весь цей час вона послуговувалася Конституцією колишньої УРСР, а останній рік перед ухваленням – Конституційним договором між Президентом та Верховною Радою України.
- Головний ідеолог Конституції не дожив до її ухвалення.
Йдеться про Леоніда Юзькова – вченого, правознавця, першого голову Конституційного суду України. Він очолював групу науковців, які розробляли концепцію Головного закону. Був досвідченим юристом, членом Венеціанської комісії Ради Європи і вважав, що Конституція має поєднувати найкращі надбання світу з історичними та національними реаліями України. Помер у 1995-му у віці 57 років.
- Засідання, на якому ухвалили конституцію, тривало добу.
Тому й побутує вислів Конституційна ніч – бо заради ухвалення закону та пошуку консенсусу між різними партіями та політичними течіями депутати практично не робили перерв та не розходилися до самого ранку. Закон визрівав роками – і за одну ніч мусив стати узгодженим та сформульованим. Кучма погрожував розпуском Ради, якщо Конституцію не ухвалять, а проблемних питань було багато. Таки домовилися.
- У день ухвалення Конституції один з її творців святкував 50-річний ювілей.
Йдеться про Віктора Мусіяку, на той час – постійного представника Президента України у Верховній Раді України. Він згадував, що у той день вітати його почали ще з опівночі, а головним бажанням було таки ухвалити Конституцію. Відтоді щороку святкував подвійне свято.
Віктор Мусіяка – юрист, політик, один з творців Конституції. У різні роки був нардепом, заступником Голови Верховної ради, очолював політичну партію “Вперед, Україно!”; викладав у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (у часи викладання Харків та Національного університету «Києво-Могилянська академія».
- У Конституцію досі внесли лише 9 змін.
Внесення змін до Конституції – дуже тривалий та складний процес. Від часу ухвалення і до сьогодні в Конституцію вносили зміни всього 9 разів: тричі, доки визначилися з формою правління та повноваженнями президента (2004, 2010, 2014), перезапуск судової системи (2016), закріплення курсу на ЄС і НАТО (2019), скасування депутанської недоторканності (2019), децентралізація (2020), підвищення гарантій прав людини під час воєнного стану (2023), додаткові повноваження для Президента та РНБО в умовах війни (2024).
Зате після першого читання, на етапі підготовки проекту Основного Закону надійшло в цілому 5680 пропозицій, заяв і поправок.
- Крим у Конституції має автономію ціною компромісу.
Віктор Мусіяка в інтерв’ю згадував, що питання державних символів узгоджувалися дуже довго: наприклад, лише про те, обрати синьо-жовтий чи жовто-синій прапор парламентарі голосували три години.
Комуністи відмовлялися підтримувати тризуб і синьо-жовтий прапор, намагалися проштовхнути російську як другу державну (в надії на відродження чи переродження Радянського союзу після виборів у Росії. У червні 1996-го саме завершився перший тур, в другий пройшли Єльцин та Зюганов. Комуніст Зюганов таки провалився). Патріотична частина депутатів хотіла бачити Крим 25-ою областю. Олександр Мороз запропонував техніку “пакетних голосувань”: коли проблемні питання зводилися в пари і змушували опонентів йти на поступки заради важливих для них моментів. Іван Заєць, депутат від Народного руху України, згадує, що мовне питання і питання символіки йшло в одному пакеті зі статусом Криму і призначенням прем’єр-міністра. Тож і автономія, і мова, і прапор – результати саме такого “пакетного” компромісу.
- Були депутати, які наполягали, аби в присязі нардепа згадувалися не “співвітчизники”, а “виборці”.
Це мало навіть на словах закріпити напрям дій депутатів – суто в інтересах виборців свого округу, а не держави. Трохи сумний, але водночас промовистий факт – у ВРУ завжди були сили, які намагалися лобіювати інтереси обмеженого кола осіб, а не українців в цілому. У часи ухвалення Конституції – це були комуністи.
- Примірник Конституції побував на Говерлі та “мандрував” до Північного полюса.
Конституцію символічно робили “всюдисущою”: депутати на парашутах (для більшості з 13-ти охочих, як і для Євгена Лупакова, який згадує події, це був перший стрибок) спускалися з нею з літака на летовищі “Чайка” та вручали президенту; піднімалися з Конституцією на Говерлу та виголошували промови на імпровізованому мітингу. Була спроба навіть відвезти новостворену Конституцію на Північний полюс.
