Що для кожної людини вишиванка? Національний костюм? Код нації? Пережиток старовини? Традиція? Обов’язок? Елемент «капсульного гардеробу»? Викладачі та аспіранти кафедри глибоко замислились над цим питанням …тому ось наші історії. Щирі, справжні, різні та емоційні «вишиванкові» історії – такі самі, як наші вишиванки та співробітники.
 |
Професор кафедри, доктор технічних наук Тетяна Володимирівна Козуля«З роками приходить усвідомлення своєї ідентичності. Не важливо, у якій частині України ти народився, чи вдягав вишиванку з дитячого садочку, чи купив першу вже у дорослому віці. Не важливо, чи вдягаєш на свята або за настроєм. Важливо, що ти вдягаєш вишиванку та важливо, ким ти себе відчуваєш у вишиванці. Вишиванка зараз – привід зайвий раз нагадати, хто ти є. В першу чергу, самій собі» |
 |
PhD, доцент кафедри Сакун Антоніна Олегівна
«Для мене вишиванка – це не просто одяг, а символ моєї ідентичності, пам’яті й сили. Я одягаю її не лише у свято, а щоразу, коли хочу відчути зв’язок із корінням і нагадати собі, хто я. Вишиванка доречна завжди, коли в серці – Україна» |
 |
К.т.н., доцент Тихомирова Тетяна Сергіївна «В мене цікава історія вишиванки. Вона приїхала до мене з далекого міста Сан-Дієго. Там, у спекотній Америці цю вишиванку купила мені сестра, а сама вишиванка була виготовлена майстринями у м. Суми. Так сталось, що вишиванка вирушила до мене на початку повномасштабного вторгнення, тож перехопила я її в евакуації, у м. Львів. Згодом ми разом повернулись до Харкова. Ось така в мене вишиванка – мандрівниця. Я мрію, щоб у Харкові вишиванка стала повсякденним одягом й ніхто не дивився на тебе, якщо йдеш у вишиванці не у святкові дні. А ще мрію сама навчитися розбиратися у візерунках вишиванок та легко ідентифікувати регіон за вишиванкою» |
 |
PhD, старший викладач кафедри Босюк Альона Сергіївна «Для мене вишиванка — це не про буденність, а про урочистість. Вона супроводжує найважливіші події мого життя, мов оберіг, мов символ везіння. Саме у вишиванці я переживала найвидатніші миті, наприклад захист дипломної роботи. Коли вирушаю за кордон, неодмінно беру її з собою. Одягаючи вишиванку, я чітко відчуваю свою приналежність до України, адже це не лише краса, а й глибока ідентичність, яку я з гордістю несу у світ» |
 |
Завідувачка лабораторії Бобир Наталя Олександрівна «Іноді світлина у вишиванці – це єдиний спогад про місцевість. Так й ця світлина – спогад про мирний Харків та поле соняшників. Так, поле соняшнику у Харкові. Сонячний день та гарний настрій. Тож тепер вишиванка це зв’язок з минулим, а ще відчуття гордості за те , що ти – українець» |
 |
Аспірант Адашевський Олег «Одного разу вишиванка просто з’являється в твоєму житті. Й приходить усвідомлення, наскільки вишиванка комфортніша та зручніша за традиційні сорочку з краваткою. Щось наші пращури знали таке, чого не знаємо ми. Тож тепер для багатьох офіційних подій я просто вдягаю вишиванку. Й жодного разу не пожалкував, що саме вишиванка наш національний одяг» |
 |
Аспірант Кочетов Микита «Давно хотів вишиванку, бо вважаю її не просто традиційним одягом, а ще і неймовірним стильним доповненням до будь-якого образу. Тому цього року нарешті придбав вишиванку. Візерунки Слобожанщини – це окремий вид мистецтва, які заворожують та нагадують про рідний край» |
 |
Аспірант Калашник Тарас «Якщо отримувати державну відзнаку – то тільки у вишиванці. Вишиванка єднає покоління та не дає забути про свої коріння. А ще вишиванка добре поєднується навіть з сучасними джинсами – тож носити можна хоч кожного дня!» |