Відповідь на це питання тепер знають викладачі та аспіранти кафедри, які відвідали відкриту лекцію від співробітника Массачусетського технологічного інституту (MIT), доктора Вайлдера Мосса на тему: «Штучний інтелект та якісні дослідження: як дослідники MIT фактично використовують AI і що це означає для вас».
Під час лекції було проаналізовано, що саме вміє та може ШІ, а що він не робить або робить неправильно; розглянуто принципи роботи найпопулярніших сервісів ШІ, наведені їх переваги та недоліки саме з точки зору дослідницьких кейсів. Цікавою є твердження, що за умови ретельного аналізу наданої ШІ інформації дослідник «думає ретельніше», адже опрацьовує інформацію та шукає невідповідності.
Насправді, ШІ це помічник, а не чарівна паличка для виконання досліджень. Його розумне використання, критичне переосмислення наданої інформації, візуалізація інформації для кращого сприйняття є корисними, так само як й допомога ШІ у пошуку реальних джерела інформації з працюючими посиланнями.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Розвиток суспільства завжди йде від простого до складного, й якщо з’являється щось нове, то треба вміти використовувати це з розумом. Насправді, трактор набагато ефективніший за людину з лопатою під час обробки землі). Й ми навчились використовувати трактори, а не казати, що вони погані, бо споживають паливо. Людина теж багато чого споживає, а ефективність роботи набагато нижча).
Особливо корисним став вебінар для аспірантів ОНП «Екологія» четвертого року навчання (Адашевський О., Кулініч С., Кочетов М.С., Чікірякін К.) – адже чим ближче до захисту дисертації, тим більше необхідно доробити, допрацювати, дописати, й відповідно збільшується спокуса використати ШІ бездумно. Сподіваємось, що співпраця між аспірантами та ШІ буде в межах академічної доброчесності -виключно для допомоги, а не генерації текстів.










