– Де моя доповідь ? Хто бачив мою доповідь?

– А, дівчатка, дайте гребінець – як я така кошлата на захист піду!

– Хто кнопки купував? Де ви їх заховали? Як я плакати вішати буду?

– Ось кнопки, лише я не можу їх сама причепити. Хлопчики!!! На допомогу!

– Та годі вже нервувати. Тихо я всім сказав!

– А Маша де? Хто бачив Машу? Вона що, знову проспала? Подзвоните Маші!

– Я диплом вдома забула!

– Та заспокойся ти, всі дипломи забрали в аудиторію. Тут залишилися лише плакати і наші доповіді.

Приблизно у такому ажіотажі, паніці і веселості проходят останні 15 хвилин перед захистом бакалаврів-екологів на нашій кафедрі. І здавалося б, дорослі хлопчики і дівчатка, а нервують більше, ніж перед іспитами в школі.

 «Звичайно нервуємо, – говорить ст. гр. ІТ-20Б Смирнова Олена, – у момент захисту розумієш, що все залежить від тебе. Як розповіси, як на питання відповіси – таку і оцінку поставлять. І все відразу стане видно – хто чотири роки вчився, а хто вирішував особисті питання.»
«Так, авторитет, напрацьований раніше, за час навчання, може тобі допомогти, – говорить ст. гр. ІТ-20Б. Могилєвська Ганна, – але може і навпаки – прийде розчарування викладача, якщо іспит здавав добре, а на захисті диплома червонієш-бліднеш і не можеш двох слів зв’язати. Тому нервуємо і переживаємо»
«І мені здається, що нервуєш більш ніж в школі, – підхоплює розмову ст. гр. ІТ-20Б Ясенева Оля, – тому, що став доросліше. Як то в школі не думаєш, де і як зароблятимеш на життя, якщо не поступиш. У школі більше батьки переживають. А на четвертому курсі приходить чітке усвідомлення – погано захистиш диплом, не попадеш на бюджетне місце на фахівця або магістра, і все – йди працюй».
Відзначимо, що всі наші герої через дві години після початку захисту стали повноцінними бакалаврами, майже всі отримали оцінку «відмінно». І хоча групи екологів у нас великі, захиси йдуть по декілька днів, нудно тут не буває – ні до захисту, ні під час. Всі теми – актуальні, рішення, направлені на поліпшення екологічної ситуації довкола конкретних підприємств, – сучасні і не вимагають великих інвестицій.

По закінченню захисту дивишся на наших пташенят і сподіваєшся, що прийдуть вони працювати на підприємство і стане наша країна чистіше, і не задихатимуться від диму і смогу люди похилого віку, діти купатимуться в чистій воді, а всі ми станемо здоровіші і трохи добріші, адже наше майбутне – в наших руках. Або навіть не так – наше майбутне – в їх руках. І наше завдання дати нашим студентам максимальний багаж знань і умінь, що б вони змогли реалізувати свою місію.

На фотографіях – наші студентки красуні, бакалаври гр. ІТ-20Б.