Річка Саржинка є головною водною артерією популярного місця відпочинку для жителів двох великих спальних районів міста Харкова (Олексіївки та Павлового Поля, сукупна чисельність мешканців понад 250 тисяч) який має офіційну назву «Саржин Яр», а також відомий під місцевими назвами «Шатилівка», «Ботаничний сад», «Істочник». Річка Саржинка бере початок біля селища Жуковського, протікає під Білгородським шосе (через неї перекинуто металевий пішохідний місток), утворює Качине озеро перед Біоліком, через урочище Помірки спускається на дно Саржиного яру (і далі тече виключно по ньому), зливається з Саржиним струмком та утворює Комсомольське озеро нижче Інституту невідкладної хірургії (4-й невідкладної). Далі річка заболочується, протікає під Павловопольским автомобільним віадуком (вул. Дерев’янко), під яким у неї впадає ліва притока струмок Сокільники, що випливає з території ХАЗ та протікає під білим залізничним віадуком дитячої залізниці; потім Саржинка утворює інше озеро під місцевою назвою Топле (названо так по великій кількості затонулих дерев) та потім — болото між новим Ботанічним садом ХНУ ім.. Каразіна та парком Горького під міською канатною дорогою. Практично пересохла до перетину Саржинської та Рязанської вулиць Саржинка після мінерального джерела наповнюється всією його невикористаною водою. Потім вона протікає: під дамбою проспекту Леніна, південніше готелю «Мир» та стадіону університету, а потім в бетонному колекторі — під Клочківською вулицею, приватною забудовою Павлівки, висотними будинками (із заходу від району «Павлівка Ріверсайд парк»), під гаражами, і впадає в річку Лопань на Павлівці напроти вулиці Бесарабської.
Які екологічні проблеми вирішувались?
У 2015 році нашими активістами було повністю очищенні від сміття (побутового та старих невеликих дерев, іншого виду сміття тощо) береги навколо заболоченої ділянки річки Саржинка, зібрано та передано на подальшу вторинну переробку 10 мішків ПЕТ-пляшок, 8 мішків скляної тари різного об’єму, 150 батарейок різного типу передано до спеціального утилізаційного пункту (тим самими попереджено потрапляння до річки, ґрунтових вод та ґрунту важких металів та кислот з батарейок, які є небезпечними для флори та фауни, а також самих людей при вживанні води), інші види сміття (автомобільні шини, різні види пластику крім ПЕТ, тканина, мокрий папір та картон, залишки будівельних матеріалів) вивезені на полігон. Загальна екологічна значимість полягає у зменшенні кількості шкідливих речовин, які могли б потрапити до вод річки Саржинка, а згодом й до ґрунтових вод та питної джерельної води у Саржиному Яру через розкладання різних типів сміття на березі річки впродовж тривалого періоду за різних погодних та температурних умов.
Як змінився екологічний стан водного об’єкту внаслідок виконання наших робіт?
Береги річки стали вільними від сміття, покращився естетичний вигляд об’єкту, попереджено зараження 60000 літрів води від 150 вилучених батарейок.
Які заходи потрібно здійснити на цьому об’єкті в майбутньому?
1) домогтися встановлення смітників для роздільного збору сміття на всій території Саржиного яру в тому числі вздовж річки (на разі смітники типу урна стоять тільки на невеликій ділянці безпосередньо біля джерела питної води та дитячого майданчику)
2) отримати дозвіл на встановлення табличок, які будуть мотивувати громадян виносити за собою сміття, а не залишати його у зоні відпочинку;
3) провести акцію по прибиранню сміття на цієї ж території пізньої осені та на перед таненням снігу навесні з метою звільнення берегу від перешкод у вигляді сміття для талої води, що прискорить процес стікання талої води до річки та зменшить площу заболочених ділянок, які будуть висихати швидше (річка знаходиться у самій нижній точці території Саржиного Яру);
4) отримати дозвіл та встановити окремі бокси для збирання батарейок на всій території відпочинку, в тому числі біля річки.
Завдяки цій роботі ми стали призером Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел»
А вам слабо встати в суботу о 8 ранку майже добровільно? А нам – ні! А вам слабо витратити гроші на рукавички й сміттєві пакети замість морозива й чіпсів? А нам – ні! А вам слабо організувати для добровільного збирання чужого сміття 70 студентів? А нам – ні! І знаєте чому? Тому що ми не просто студенти й співробітники кафедри хімічної техніки та промислової екології, по суті просто екологи, а ще й люди з активною життєвою позицією. Можна скільки завгодно нити й обурюватися, що хтось залишив після себе сміття, хтось “організував і підтримує в робочому стані” стихійний смітник, хтось клеїть оголошення, де йому заманеться, хтось виганяє собака/ кішку на вулицю…….Але змінити що-небудь самостійно беруться одиниці, хоча ні – нас тепер таких вже 70 чоловік. Саме тому ми прийняли рішення взяти участь в акції «Зробимо Україну чистою-2015» (яка проходить у рамках всесвітньої акції Let’s do it, world!) і зібрали сміття на території Саржиного Яру. Як говоритися, самі вирішили, самі й вирішуйте всі супутні проблеми. Нам не звикати – знайшли старі рукавички або купили спеціальні будівельні, притягли з осель старі сумки й пакети для сміття, купили трохи величезних нових, виготовили з підручних ціпків і цвяхів пристрій для наколювання пластикових пляшок і дрібного сміття, захопили перекус і сонні, але об’єднані однією ідеєю зібралися в точці збору раннім ранком 25-го квітня.
Почати вирішили із приємного, тому першою справою вишукувалися для історичної фотографії. Результат перед вами. Потім розділилися й почалося…….чого ми тільки не знаходили, від високовольтних дротів до старих черевиків, від гумових чобіт до майже цілого стільця…..і ціла сумка з порожніми пляшками, акуратно залишена під кущем.
Відповідно до умов акції ми сортували сміття, скло й пластикові пляшки потім вивіз наш помічник у пункти прийому вторинної сировини. Зібрали ми 4мішки ПЕТ тари й 20 мішків скла. Багато це або мало? Не знаю, але стало явно чистіше, а це головне!
“А нам і самим хотілося зробити Саржин Яр чистіше, – говорить студентка першого курсу Аліна Маркова, – адже ми, ті, хто живе у гуртожитку, часто ходимо сюди за водою й за гарними фотографіями”.
“Боялися, що загубимо когось, – згадує один з організаторів доцент кафедри ХТПЕ Олеся Миколаївна, – але нічого, студенти виявилися «слухняними», ніхто самовільно не тікав. Прикро звичайно, що деякі шукали різні приводи піти раніше, залишивши найважчу роботу своїм друзям, але…..друзі їх самі покарають”
“Зате мене особисто приємно здивувало участь в акції до самого кінця нашого “донецького десанту”, – говорить заступник декана ІТ-факультета Биканов Сергій Миколайович, – адже ця трійця (див.фото) зовсім недавно приїхала до нас. Їм складно, і я не знаю, чи став для них Харків рідним – навряд чи, але от подяка до нашого міста в них явно є”
Було весело, погода була гарна, сміття був багато, тому для відпочиноку ми не жарили сардельки й шашлики, а брали активну участь у вигаданих фотофлешмобах на “антисміттєву тему”. Хто придумав сюжети? Так усе по троху, ідеї запропоновані Тетяною Сергіївною, трансформувалися й змінювалися за 10 мінут у такі, про які вона навіть не думала, а в підсумку виходило зовсім щось нове. Тепер допрацьовуємо фото й починаємо відкрите голосування.
Місце збирання на наступний рік вже майже обрали, справа за малим – зібратися ще більшим складом і вигадати ще більш божевільні сюжети!