Українська мова живе та розвивається, так само як й наше суспільство. За останній рік у науковій українській мові з’явилось нове слово іншомовного походження – ретракція, яке іноді лякає, іноді змушує зупиниться та спробувати розібратися, що воно означає. Фактичним відповідником терміну ретракція при публікації наукових статей є відкликання або відхилення поданої роботи.
Дотримання академічної доброчесності редакціями журналів та нові вимоги до фахових видань спонукають до обговорення процедури ретракції широкими колами науковців.
18 лютого 2026 року завдяки фахівцям від Державної науково-технічної бібліотеки України (https://dntb.gov.ua/) та компанії Clarivate викладачі кафедр ХТПЕ та здобувачі третього освітнього рівня ОНП «Екологія» та ОНП «Технології захисту навколишнього середовища» змогли відвідати вебінар на тему «Ретракція наукових публікацій: причини, процедури та запобігання».
Під час заходу учасники дізнались про основні причини ретракції наукових публікацій — від ненавмисних помилок у даних і методології до серйозних порушень академічної етики, зокрема плагіату, фальсифікації результатів та недотримання етичних норм досліджень.
Також учасники змогли дізнатися про міжнародні процедури ретракції відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE); роль редакційних колегій наукових журналів у процесі відкликання публікацій; значення баз даних та ініціатив, зокрема Retraction Watch, для моніторингу ретракцій у світовій науковій комунікації.
Але для науковців важливішим є, напевно, дізнатися, як не довести справу до рефракції. Саме тому на вебінарі було приділено значну увагу профілактиці ретракцій: учасники змогли отримати практичні рекомендації для дослідників щодо запобігання помилкам, а також алгоритмам дій у разі виявлення проблем у вже опублікованих наукових роботах.
