Місяць: Лютий 2019

Лют 28

В ХПІ виступлять представники світової нафтогазовидобувної компанії

27-28 березня в НТУ «ХПІ» відбудеться лекція-презентація та співбесіда від компанії «Schlumberger» — провідного світового постачальника технологій для нафтогазовидобувної галузі. Компанія пропонує програми інтенсивного навчання без відриву від робочого процесу в навчальних центрах українського та закордонних офісів компанії. Запрошуються студенти, випускники та співробітники НТУ «ХПІ». Зустріч з представниками «Schlumberger» відбудеться о 12.00 (Науково-технічна бібліотека НТУ «ХПІ», 4 поверх, кімната 63).

Для участі в співбесіді необхідно надіслати своє резюме англійською мовою до 22.03.2019р. на mikhailo_bratakh@ukr.net, viktoriyabains@gmail.com з темою “Schlumberger recruiting”.

Більше інформації можна знайти за адресою: https://careers.slb.com/

Довідка:

Компанія «Schlumberger» є провідним світовим постачальником технологій для комплексної оцінки пласта, будівництва свердловин, управління видобутком і переробки вуглеводнів. Вона працює більш ніж в 85 країнах світу і нараховує близько 100 000 співробітників. Штаб-квартири «Schlumberger Limited» розташовані в Парижі, Г’юстоні, Лондоні та Гаазі. У 2018 році виручка корпорації склала 32,82 млрд дол. США.

Стратегія підбору персоналу «Schlumberger» ґрунтується на довгостроковій взаємодії з ключовими університетами світу. Команда рекрутингу регулярно бере участь в заходах, націлених на знайомство з роботою в компанії.

Лют 28

Подяка кафедрі «Технології переробки нафти, газу та твердого палива»

Кафедра «Технології переробки нафти, газу та твердого палива», 22 січня 2019 року передала в дар до бібліотеки НТУ “ХПІ” 5 примірників монографії «Стандартные методы испытания углей. Классификации углей» авторів И.В. Авгушевич, Е.И. Сидорук, Т.М. Броновец Науково-технічній бібліотеці НТУ «ХПІ».

В книзі розглянуто сучасний стан аналітичної хімії твердого палива.
Представлені основні стандартні методи відбору, приготування проб і випробування вугілля, необхідні для характеристики вугілля з точки зору його раціонального використання і переробки.
Викладено сутність, теоретичне обґрунтування і критична оцінка стандартних методів визначення петрографічного і хімічного складу вугілля і його технологічних властивостей.
Представлені сучасні класифікації та кодифікації викопного вугілля. Наведені приклади маркування та кодифікації вугілля.
Книга є методичним і практичним посібником; призначена для інженерів і техніків виробничих і науково-дослідних лабораторій, які працюють в галузі оцінки якості вугільної продукції. Книга може бути корисна студентам вуглезбагачувальних, енергетичних і коксохімічних спеціальностей вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, а також широкого кола фахівців і підприємців, що працюють в галузі геологорозвідки, видобутку і переробки і торгівлі вугілля.
Колектив кафедри сподівається, що книга стане у нагоді студентам, аспірантам, докторантам та викладачам в галузі переробки твердих копалин горючих копалин та суміжних спеціальностей.
Лют 21

Премія Президента України

Наприкінці минулого року шість молодих вчених НТУ «ХПІ» отримали премії Президента України. Серед нагороджених – доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри «Технологія переробки нафти, газу та твердого палива» НТУ «ХПІ» Денис Мірошниченко – за роботу «Ефективне використання окисненого вугілля при виробництві доменного коксу».

Майже 10 років молодий вчений присвятив розробці та впровадженню у виробництво піонерських методів прогнозування якості доменного коксу та виходу хімічних продуктів коксування, а також підбору раціональних схем підготовки вугільних шихт для коксування. За цей час під керівництвом Д. В. Мирошниченка було виконано понад 30 науково-дослідних робіт; розроблений, стандартизований і впроваджений на 7 коксохімічних підприємствах України унікальний метод оцінки окиснення вугілля; розроблені науково обґрунтовані граничні терміни зберігання вугілля основних коксівних марок в закритих і відкритих вугільних складах в літній і зимовий періоди, які внесені до Правил технічної експлуатації (ПТЕ) коксохімічних підприємств України; розроблені, затверджені УНПА «УКРКОКС» і передані коксохімічним підприємствам України Методичні рекомендації щодо використання окисненого вугілля при виробництві доменного коксу, які регламентують терміни його зберігання, оцінку ступеня окиснення, способи підготовки до коксування і допустимий вміст у вугільних шихтах. Підтверджений економічний ефект на підприємствах галузі склав понад 22 млн. грн.Дослідження з даної тематики знайшли своє відображення в докторській дисертації Д. В. Мірошниченка, а також у 3 кандидатських дисертаціях, захищених його учнями. Денис Вікторович Мірошниченко викладає ряд важливих лекційних курсів, зокрема, «Основи технології переробки твердих горючих копалин». Він є керівником бакалаврських, магістерських та аспірантських робіт.

«Інтенсифікація роботи доменних печей обумовлює необхідність дотримання постійної високої якості доменного коксу при виплавці чавуну, – розповідає Денис Вікторович. – Адже значні коливання якості призводять до розладу ходу доменної печі, втрати продуктивності, перевитрати коксу, викликають необхідність коригування складу і властивостей доменних шихт для зниження негативного впливу цих коливань.

Зараз пайова участь українського вугілля в сировинній базі коксування не перевищує 30%, іншу частину (понад 10 млн. т. на рік) займає імпортне (США, Австралія, Канада тощо) вугілля. Поставка зарубіжного вугілля, зважаючи на значну віддаленість постачальників, займає досить тривалий час (кілька місяців), включаючи тривале перевезення водним транспортом, в процесі якого воно піддається процесу окиснення.

Саме тому виникла необхідність у вирішенні проблеми зберігання, підготовки і використання окисненого вугілля в шихті для коксування на коксохімічних підприємствах України.

Впровадження результатів роботи стало можливим завдяки детальному теоретичному опрацюванню механізму окиснення вугілля різної стадії метаморфізму, а також розробці піонерських способів його підготовки і коксування».

Наукові основи роботи Д. Мірошниченка широко висвітлені (більше 40 публікацій) на сторінках зарубіжних журналів (Coke and Chemistry, Solid Fuel Chemistry, International Journal of Coal Science and Technology, Chemistry and Chemical Technology, Petroleum and Coal), що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science, повідомлені на 13 міжнародних науково-технічних конференціях, а також включені у фундаментальне шеститомне видання «Довідник коксохіміка», співавтором якого він є. Матеріали наукової роботи стали підставою для розробки ряду державних стандартів України та патентів.

«На сьогодні колектив кафедри «Технологія переробки нафти, газу та твердого палива», – відзначає Денис Мірошниченко, – представлений унікальними фахівцями, здатними проводити найскладніші дослідження на світовому рівні і підготовку висококласних фахівців, в тому числі, вищої кваліфікації. Виконуються роботи за госпдоговірною і бюджетною тематиками. Наші випускники отримують прекрасну практичну підготовку – працюють на провідних підприємствах нафто- і коксохімічної галузей промисловості України. До речі, підготовка іноземних студентів на кафедрі ведеться українською і англійською мовами.

Керівництво НТУ «ХПІ» всіляко допомагає кафедрі в її починаннях, зокрема, за останній рік виконано ремонт покрівлі та ряду приміщень».

Лют 20

Поїздка до Національної металургійної академії України (м. Дніпро)

У період з 11 по 13 лютого 2019р. експертна комісія МОН України з складі завідуюча кафедри хімічної інженерії Національного університету «Львівська політехніка» д.т.н., проф. Атаманюка В.М. та завідувача кафедри «Технології переробки нафти, газу та твердого палива» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» д.т.н., с.н.с. Мірошниченко Д.В. здійснювала первинну акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми Хімічні технології палива та вогнетривів зі спеціальності 161 Хімічні технології та інженерія за другим (магістерським) рівнем вищої освіти кафедри відновників та вогнетривів Національної металургійної академії України (м. Дніпро).

Експерта комісії зустрічали з керівництвом кафедри, провела ретельну перевірку акредитаційної справи та матеріально-технічного стану кафедри, а також виїжджала до Дніпровського коксохімічного заводу (м. Кам҆янське), на якому працевлаштовуються випускники кафедри.

Разом з Мірошниченко Д.В. до Національної металургійної академії України виїжджала співробітниця кафедри «Технології переробки нафти, та твердого палива» Терещенко О.О. для опанування методу визначення теплоти згорання твердого та рідкого палива.

Лют 07

Інноваційні розробки університетів і наукових установ МОН України

 

 

 

Ураховуючи  особливу  місію  науки  в  університетах  як  базису  для  високоякісної підготовки фахівців, а також вагомі наукові та науково‐технічні здобутки вчених закладів вищої освіти (ЗВО),  президія  Ради  проректорів  із  наукової роботи своїм рішенням від 21 березня 2017 року зініціювала підготовку і видання  інформаційного  збірника, в якому було  описано понад 500 конкретних інноваційних розробок, створених у 30 університетах України. При цьому термін “інноваційна розробка” означає результат виконаної науково‐дослідної  роботи  або  самостійних  ініціативних  досліджень  у  вигляді  новоствореної і (або) вдосконаленої конкурентоспроможної технології, продукції  або  послуги,  що  істотно  покращує  структуру  та  якість  виробництва  і  (або) соціальної сфери, і яка захищена як об’єкт права інтелектуальної власності або реалізована через ліцензійний договір як ноу‐хау.

Потрапила до цього збірника одна із розробок кафедри, а саме – “УСТАНОВКА ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ ПОЛІАРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ”, що є результатом багаторічної праці співробітників кафедри, а саме Карножицького Павла Володимировича, Білець Дар’ї Юріївни та Григорьєва Георгія Анатолійовича.  Установка відіграє велику роль у галузі захисту довколишнього серердовища, адже у зв’язку з підвищеними вимогами до виробництв з питань охорони довкілля використання розробки дасть змогу зменшити кількість токсичних відходів, особливо в коксохімічній промисловості, збільшити виробництво енергоносіїв.