Неможливо переоцінити роль науки в сучасному суспільстві, адже сьогодні вона впливає на багато сфер життя й діяльності людей. Не викликає сумнівів і те, що від ступеня розвитку науки залежать усі показники розвитку суспільства – економічні, культурні, освітні.
.
За допомогою наукових знань людина пізнає світ. Значну роль в сучасному суспільстві наука відіграє ще й тому, що керувати ним, не володіючи знаннями, неможливо.
Наукові знання призвели до змін соціальної структури суспільства: з’явилася велика кількість людей, які займаються розумовою працею, і зменшилася чисельність тих, хто виконує некваліфіковану працю. Наука впливає на людину безпосередньо через освіту.
Пріоритетними напрямами наукової діяльності кафедри є розвиток лідерських якостей у студентів закладів вищої освіти та працівників підприємств і організацій, педагогічне лідерство, психолого-педагогічні проблеми організації управлінської підготовки у ЗВО, проблеми розвитку особистості у освітньому процесі ЗВО, гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти.
З 2000 року під керівництвом проф. О.Г. Романовського функціонує наукова школа лідерства «Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі». Кафедра педагогіки й психології управління соціальними системами – перша і єдина серед технічних ЗВО України має таку цільову спрямованість. Це відображено в її науковій діяльності.
Підвищення рівня розвитку лідерських якостей дозволяє забезпечити формування представника управлінської гуманітарно-технічної еліти, лідерська позиція якого є передумовою самовдосконалення студентом своєї індивідуальності, досягнення успіху в майбутній професії.
Кафедра педагогіки й психології управління соціальними системами — перша і єдина серед технічних ВЗО України має таку цільову спрямованість. Це відображено в її науковій діяльності.
Підвищення рівня розвитку лідерських якостей дозволяє забезпечити формування представника управлінської гуманітарно-технічної еліти, лідерська позиція якого є передумовою самовдосконалення студентом своєї індивідуальності, досягнення успіху в майбутній професії.
Кафедра виконує важливі дослідження в межах держбюджетних тем, зокрема: «Практичні аспекти формування конкурентноспроможності національної гуманітарно-технічної еліти засобами педагогічних інновацій» (прикладне дослідження), «Розробка методології розвитку лідерського потенціалу національної гуманітарно-технічної та управлінської еліти в інформаційному суспільстві» (фундаментальне дослідження).
Один із напрямів наукової діяльності – дослідження на замовлення підприємств та організацій в межах госпдоговірних тем, зокрема: «Розвиток готовності до адаптивного управління менеджерів та персоналу ПАТ «Завод «Южкабель»», «Розвиток лідерського потенціалу та формування соціальної взаємодії співробітників виробничого підприємства», «Визначення ефективності роботи депутатського корпусу в 177 територіальному виборчому окрузі засобами соціологічного та психологічного опитування в м. Ізюм, м. Куп’янськ, Борівському, Ізюмському, Куп’янському, Шевченківському районах Харківської області», «Педагогічні умови формування культури іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців машинобудівної галузі». «Розвиток науково-дослідницької компетентності співробітників виробничого підприємства» та ін.
Професор О.Г. Романовський став одним з авторів концепції формування національної гуманітарно-технічної еліти України. Він впровадив інноваційну педагогічну систему, яка орієнтується на інтегровану гуманітарну, психолого-педагогічну і управлінську підготовку інженерів-керівників. На основі раніше обґрунтованої інноваційної педагогічної концепції розроблені практичні методики й технології, які значною мірою розширюють мотиваційну сферу студентів, активізують їхню навчально-пізнавальну діяльність і прищеплюють їм ціннісне ставлення як до навчання в цілому,так і до своєї спеціальності, і зокрема формують у них розуміння значущості своєї професійної діяльності.
Кафедра організує проведення щорічних міжнародних науково-практичних конференцій:
- «Наукова школа академіка І.А.Зязюна у його соратниках та учнях»,
- «Лідери ХХI століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій»,
- «Духовно-моральні основи та відповідальність особистості в долі людської цивілізації»,
- «Психолого-педагогічні аспекти формування управлінського потенціалу сучасної молоді: теорія і практика».
А також щорічно секцій міжнародних конференцій:
– «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Мікрокад),
– «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта і соціальний прогрес».
Викладачі кафедри проводять педагогічні майстерні та майстер-класи під час щорічних міжнародних методичних школи-семінарів «Сучасні педагогічні технології в освіті».
Матеріали й результати науково-дослідних робіт і досліджень використовуються у процесі підготовки бакалаврів і магістрів, як безпосередньо, так і у вигляді підручників: «Педагогіка успіху», «Моделювання діяльності фахівця», «Інженерна психологія в системі «людина-машина», «Логіка інженерної діяльності»; навчально-методичних посібників: «Конфліктне спілкування у творчому середовищі», «Техніка адміністративної діяльності», «Розуміння керівником особистості співрозмовника», «Технологія формування команд в організаціях», «Гносеологія освіти», «Онтологія освіти», «Герменевтика освіти», «Психологія впливу», «Охорона праці в установах освіти», «Психологія впливу», «Професійна культура педагога», «Сутність розуміння», «Основи логіки людської діяльності»; у курсах лекцій з таких дисциплін: «Основи педагогіки й психології», «Методика викладання у вищій школі», «Психологія управління», «Педагогіка», «Методика викладання психології», «Практикум з психології праці», «Охорона праці й навколишнього середовища», а також у курсових і дипломних проєктах бакалаврів й магістрів.
Теоретичні результати наукових досліджень впроваджуються в освітній процес підготовки фахівців зі спеціалізацій «Психологія», «Адміністративний менеджмент», «Педагогіка вищої школи»; розробці нових спецкурсів і створенні конкурентоспроможних методик викладання дисциплін соціально-гуманітарного, насамперед психолого-педагогічного й управлінського циклу майбутнім інженерам, менеджерам, перекладачам тощо. Розроблені результати розширяють та поглиблюють як професійні, так і «м’які» компетенції майбутніх фахівців і будуть застосовані в подальших дослідженнях в галузі педагогіки та психології, і рекомендовані до впровадження в освітній процес у закладах вищої освіти.