Суспільні заходи

ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ХОДЖАЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Xocali faciesi ukrayna dilinde 160211Сучасна карта світу, на жаль, має чимало населених пунктів і місцевостей, які перестали бути просто географічними назвами, серед них можна назвати: Бабий Яр, Освенцим, Хатинь, Бухенвальд, Ходжали – місця масових звірячих вбивств, від жорстокості яких здригнувся весь світ. Студенти Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», відвідали вечір пам’яті жертв Ходжалинської трагедії, який відбувся 24 лютого 2015 в конференц-залі готелю «Прем’єр-палас». Вечір організований Почесним Консулом Азербайджану паном Афганом Фагановічем Салмановим. Серед гостей заходу були представники обласної та міської адміністрацій, дипломатичного корпусу, громадських організацій та провідних університетів міста Харкова.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAСтуденти, побувавши на вечорі пам’яті, висловили співчуття всім, кого торкнулася чорна тінь жахливої ​​трагедії тієї холодної лютневої ночі 1992:

«… 24 лютого ми, студенти Національного технічного університету« Харківський політехнічний інститут », отримали можливість відвідати вечір пам’яті, присвячений трагедії, що сталася в невеликому азербайджанському місті Ходжали.

Мало хто з нас, отримавши запрошення, знав, про що буде йти мова. Побачене нами в документальному фільмі і почуте від виступаючих, погляд присутніх представників азербайджанського народу, навряд чи могли залишити когось байдужим, і нас в тому числі. У цьому погляді видно біль і страх. Ці почуття абсолютно зрозумілі, адже така кількість загиблих людей, жах, який пережили мешканці міста Ходжали, шокують. Вшанувати їх пам’ять хвилиною мовчання, це найменше, що ми могли зробити. Біль цього народу, яка не вщухає протягом більше 26 років, відчувалася в кожному присутньому і навіть у повітрі.

Жахливі події, що відбулися в ніч з 25 на 26 лютого 1992 року, постали перед нами в цей день, як частина трагічної історії Азербайжана. Та частина, яку ніхто не хотів би повторити, і яку ніхто не в силах забути. Найжахливіше, що дивлячись на це все, переживаючи неймовірної сили почуття скорботи про загиблих людей, мимоволі порівнюєш те, що відбувалося в місті Ходжали з нинішньою ситуацією на сході нашої країни, нашої України. Саме тому зараз Ходжалинская трагедія нам близька і зрозуміла, як ніколи.

Те, що ми відчули, складно описати просто словами, це навіть складно передати емоціями. Біль або страх, скорбота або жах від того, що відбувалося в той день багато років тому, тепер залишаться в наших серцях надовго. Але одне почуття, яке можна точно висловити, – це вдячність. Подяка за надану можливість дізнатися хоч маленьку частину історії іншої країни, подяку за те, що ми змогли стати на крок ближче до іншого народу, за те, що ми розділили цей день скорботи з ними і стали частиною цього вечора. А головне, подяку за те, що ми зобов’язані таким дням, як цей, адже саме переживаючи такі події, нехай навіть кілька годин, ми стаємо більш освіченими, мудрішими і більш жалісливим до чужого болю»

Ходжалинська трагедія

OLYMPUS DIGITAL CAMERA… Вірмено-азербайджанський конфлікт в Нагірному Карабасі почався ще в далекому 1988 році, але найбільш жахливим став геноцид, що стався в одному з найдавніших поселень в Карабасі – містечку Ходжали. Ходжали знаходиться в 14 кілометрах на північний схід від міста Ханкенді. До кривавої драми 1992 року в місті бували проживало 7000 жителів. Серед жителів Ходжали було багато переселенців, змушених покинути свої будинки через регіональні конфлікти: вигнані вірменами азербайджанці з сусіднього міста Ханкенді, а так само турки-месхетинці, вигнані з Фергани в 1989 році.

У ніч з 25 на 26 лютого 1992 вірменські збройні загони за підтримки розташованого в місті Ханкенді 366-го мотострілецького полку колишнього СРСР напали на беззбройний мирне місто Ходжали. Вірменські війська оточили місто з чотирьох сторін, після чого був здійснений обстріл міста з артилерії і важкої військової техніки, за короткий час в місті сталася пожежа, місто повністю було охоплений полум’ям. Уже 26 лютого до 5 години ранку місто було захоплене. Так за одну ніч місто Ходжали був зрівняний із землею.

Місцеві жителі, змушені покинути місто, намагалися втекти в гори і ліси, але збройні вірменські загони нещадно розстрілювали мирне населення. У цю холодну ніч багато дівчат і жінок потрапили в полон, стали заручницями і піддалися звірячим тортурам і приниженню. Багато з тих, кому вдалося втекти в гори і ліси, рятуючись від вірменських збройних загонів, загинули від холоду і морозу.

В результаті Ходжалинской трагедії 613 осіб було вбито, 487 осіб стали каліками, 1275 мирних жителів – люди похилого віку, діти, жінки – потрапивши в полон, були піддані звірячим тортурам, приниженню і образам.