V Міжнародна науково-практична конференція «Наукова школа академіка І.А. Зязюна у працях його соратників та учнів»
22-23 травня в Національному технічнному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулась V Міжнародна науково-практична конференція «Наукова школа академіка І.А. Зязюна у працях його соратників та учнів». Конференція була організована за підтримки Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту вищої освіти НАПН України, Балтійської Міжнародної Академії.
У цьому році університет провів вже 5 конференцію присвячену видатному педагогу, філософу сучасності Івану Андрійовичу Зязюну. Зазначимо, що сьогодні в Україні є вже щонайменше три постійнодіючих конференції присвячених великому педагогу. Але першими, хто започаткував традицію вшановувати пам’ять академіка І.А. Зязюна проводячи конференції присвячені його пам’яті був Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».
Конфернеція розпочалась з прослуховування музичного твору у виконанні Лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів ансамблю скрипалів Палацу студентів НТУ «ХПІ» Народного аматорського колективу профспілок України під керівництвом – Наталії Чистякової.
Відкриваючи конференцію ректор НТУ «ХПІ» член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор Сокол Євген Іванович підкреслив, що академік І.А. Зязюн увійшов в історію української та світової педагогіки як видатний теоретик, мислитель, філософ, організатор середньої та вищої освіти, засновник школи педагогічної майстерності, який стверджував, що талановитий педагог – запорука успішності суспільства і держави. Думки вченого, глибокий погляд на проблеми, які досліджував І. А. Зязюн, завжди ґрунтувались на взаємодії його різнобічних знань з філософії, педагогіки, психології, культури, етики, естетики та ін. Закінчуючи свою доповідь професор Сокол Є.І. зазначів, що педагогічна творчість І.А. Зязюна вражає масштабністю напрямів, різноманітністю тем, дослідженнь якими він займався. Можна стверджувати, що його внесок у скарбницю вітчизняної духовної культури і науки важко переоцінити.
Своїми спогадами та аналізом діяльності у доповіді «Видатний педагог сучасності Іван Андрійович ЗЯЗЮН» поділився почесний ректор НТУ «ХПІ», голова Вченої ради університету, д.т.н, професор, член-кореспондент НАН України Л.Л. Товажнянський.
Він підкреслив, що в сузір’ї визнаних діячів світової педагогічної науки яскраво сяють імена видатних українських педагогів Григорія Ващенка, Антона Макаренка, Софії Русової, Григорія Сковороди, Василя Сухомлинського, Костянтина Ушинського. До них з повним правом можна додати і нашого сучасника, педагога від Бога, відомого вченого і вірного друга нашого Національного технічного університету «Харківський політехнічний інституту» Івана Андрійовича Зязюна.
Доповідач зазначив, що І.А. Зязюн постійно доводив, що характер науково-технічного і соціального розвитку суспільства залежать від якості шкільної і вузівської освіти. А вона істотно залежить від рівня професіоналізму, загальної і професійної культури педагогів, їх ставлення до своїх вихованців. Для забезпечення високої якості підготовки педагогів вчений, філософ за освітою і педагог за покликом душі, висунув цікаву інноваційну ідею педагогічної майстерності. Вона стала новим напрямом педагогічної науки. Перевірена в очолюваному ним інституті, концепція педагогічної майстерності була поширена на всю систему педагогічної освіти колишнього Союзу.
Роль І.А. Зязюна в створенни концепції сучасного вчителя показав у своїй доповіді «Концепція вчителя у педагогічній спадщині академіка І. А. Зязюна» ректор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Прокопенко Іван Федорович, який підкреслив, що І. А. Зязюн був не тільки відомим, але й універсальним науковцем, організатором і теоретиком освіти, який через ним визначений стратегічний орієнтир: філософія, психологія, дидактика і методика, обґрунтував шляхи модернізації освіти, підготовки і становлення нового покоління учителів. Спираючись на погляди Г. С. Сковороди і його послідовників, зокрема Памфіла Юркевича, він розробив концептуальні підходи до подальшого підвищення якості освіти і прямої залежності останньої від якості підготовки вчителя. Поглядом через призму сучасних вимог до розвитку освіти академік Зязюн І. А. вбачав об’єктивну потребу широкого використання концепцій: педагогіки добра, філософії серця, педагогічної майстерності; педагогічної техніки, гуманізації змісту освіти; «сродності» у підготовці учителя.
Він звернув увагу учасників конференції, що проблеми цінностей і їх ієрархія також посідають значне місце у концепції вчителя у науковому доробку І. А. Зязюна де він виступає як переконаний послідовник педагогічних поглядів Г. С. Сковороди і його послідовників. Учитель – особистість, наділена особливим божим даром, що дає змогу розгледіти у своєму учневі ексклюзивні цінності, що відображаються у таких проявах, як добро, повага, вдячність, любов, свобода, совість, краса і інших. Невміння це розгледіти в учня з боку вчителя може призвести до того, що учень може втратити свою необхідність для суспільства, для школи, для Батька-Матері, для Батьківщини.
З доповіддю «Наукова школа академіка І.Зязюна у формальному і неформальному вимірах» виступила директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Лук’янова Лариса Борисівна. Вона звернула увагу на роль Івана Андрійовича не тільки як визнаного педагога та філософа сучасності але як фундатора і засновника Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, яким він успішно керував до останнього дня свого життя і показала, що закладені Іваном Андрійовичем принципи роботи інституту зберігаються та розвиваються і в теперішній час. В своєму виступі, Лариса Борисівна, звернула увагу на той факт, що для реалізації реформ необхідно перенавчити не менш як 25% дорослого, працездатного населення. Особлива увага до освіти дорослих обумовлюється змінами в усіх сферах життя, зростанням обсягів інформації, високим рівнем конкуренції систем освіти, дисбалансом попиту та пропозиції на ринку праці, інтенсивним постарінням населення, посиленням міграційних процесів та ін.
Як показують соціологічні дослідження 60 % українців не можуть знайти роботу за спеціальністю; 41 % безробітних з вищою освітою; 38 % з – мають професійно-технічну освіту, а 20 % мають середню освіту. Все це вимагає особливої уваги до освіти дорослих. Разом з тим система внутрішньофірмового навчання існує тільки у великих компаніях. За кордоном великі корпорації включили знання у сферу стратегічного менеджменту і направляють до 10 % своїх прибутків на навчання. Отже, система педагогічної освіти і освіти дорослих повинна враховувати динамічні зміни, що відбуваються у суспільстві і давати змогу дорослим людям долати сучасні виклики.
Зацікавила учасників конференції доповідь «Педагогіка партнерства у наукових пошуках академіка. І. А. Зязюна» завідувача кафедри культурології Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого доктора філософських наук, професора Лозового Віктора Олексійовича.
Він звернув увагу, що визначаючи суб’єктно-суб’єктні відносини в освіті як головні, І. А. Зязюн наголошував, що їх цінність і ефективність неодмінно проявляються у вчинках учнів, а цим і оцінюється якість учительської праці. Цей висновок, що червоною ниткою пронизує педагогічну спадщину Г. С. Сковороди і продовжений у працях І. А. Зязюна, аргументовано і по-сучасному звучить у недавно схваленій МОН України концепції «Нова українська школа».
Доповідач показав, що І.А. Зязюн приділяв велику увагу розвитку педагогічної науки і педагогічних кадрів, а філософська глибина і практична спрямованість його мислення проявлялися, перш за все, в увазі, яку Іван Андрійович приділяв розвитку освіти коли вважав, що «освіта створюється для людини, функціонує і розвивається в її інтересах, слугує повноцінному розвитку особистості». Значна увага приділена І. А. Зязюном якості навчання і виховання як чинникам, без яких неможливе становлення нового вчителя. У працях «Педагогіка добра: ідеали і реалії», «Педагогічна майстерність» послідовно і науково обґрунтовано шляхи модернізації освіти і підготовки вчителя.
З доповідю «Педагогічна майстерність викладача вищої школи – еталон антропоцентричного виміру віртуального освітнього простору» виступила, доктор педагогічних наук, професору кафедри політології Одеського національного політехнічного університету – Семенова Алла Василівна. У своїй доповіді вона підкреслила, що вже 5 років як пішов з життя І.А. Зязюн залишивши потужну наукову школу учнів і послідовників. І вже 5 років поспіль в НТУ «ХПІ» збираються науковці педагоги – всі ті, кому близька педагогіка Добра І.А. Зязюна, всі ті хто не байдужий до питань розвитку Української освіти і науки. «Мені пощастило з гордістю і відповідальністю усвідомлювати, що я є частиною цієї наукової школи: – я є учениця І.А. Зязюна». Погоджуюсь з Лукьяновою Л.Б. – «У кожного з нас у серці живе свій Іван Андрійвич Зязюн». Вона підкреслила, що педагог-гуманіст, академік І. А. Зязюн акцентував особливу увагу на тім, що саме педагог повинен розкривати особистісний потенціал духовності та свідомості кожної зрілої людини, яка глибоко усвідомлює важливість етичної поведінки, бажання чіткішого відбиття сукупності плідних дій, приємних норм і правил у відношеннях.
З доповіддю «Модель дидактичної системи формування лідерської компетентності майбутніх бакалаврів з менеджменту в освітньому середовищі університету» на пленарному засіданні виступила директор Навчально-наукового інституту лідерства, доцент кафедри філософії та кафедри управління персоналом і економіки праці ПУЕТ, кандидат історичних наук Нестуля Світлана Іванівна. В своєму виступі вона звернулва увагуна те, що Іван Андрійович велике значення приділяв моделюванню як важливій дидактичній методу, що дозволяє більш глибоко розкрити сутність досліджуваного явища і підкреслила, що модель завжди простіша, доступніша для дослідження, на відміну від реального об’єкта; модель здатна надавати нову, невідому інформацію про об’єкт-оригінал; дозволяє ефективно керувати об’єктом, випробуючи різні варіанти; відображає інформацію про минулий, сучасний або майбутній стан об’єкта.
Світлана Іванівна показала, що з метою цілісного уявлення дидактичної системи формування лідерської компетентності майбутніх бакалаврів з менеджменту в освітньому середовищі університету розроблено модель, що напрацьована ними модель дидактичної системи формування лідерської компетентності майбутніх бакалаврів з менеджменту в освітньому середовищі університету будується для того, щоб відобразити її основні характеристики (підсистеми – концептуально-цільову, структурно-змістову, процесуально-технологічну, мотиваційну та діагностико-результативну; компоненти, взаємозв’язки, структурні та функціональні властивості, дидактичні умови), суттєві з точки зору мети дослідження, грунтовно описати й візуалізувати дидактичну систему.
З цікавою доповіддю «Системність педагогічної культури» виступив професор кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І.А. Зязюна НТУ «ХПІ» професор, кандидат технічних наук Пономарьов Олександр Семенович Істотні зміни змісту й характеру суспільного життя висувають нові вимоги до цілей і завдань освіти та її якості. Помітно зростає роль такої функції, як особистісний розвиток студента, в тому числі формування його загальної і професійної культури. Визначальною ж умовою успішної її реалізації цього виступає високий рівень розвитку культури педагога. Однак ця культура може бути здатною виконувати роль ефективного педагогічного впливу на студентів тільки у разі її системної цілісності. Тому формування культури викладача на принципах системності постає вкрай важливою проблемою педагогічної теорії та освітньої практики.
Він розкрив сутність і сенс системності педагогічної культури та визначив шляхи та способи її забезпечення в системі цільової підготовки педагогів вищої школи з тим, щоб забезпечити належну ефективність педагогічного впливу на студентів. Доповідач звернув увагу, що педагог повинен бути спрямований на успішне формування не тільки високої професійної і соціальної компетентності майбутніх фахівців, але й їхньої загальної та професійної культури, на прищеплення гуманістичної системи цінностей. Системність педагогічної культури робить її саму однією з важливих цінностей, причому не тільки для викладача, але й для студентів, оскільки вона активно сприяє їх особистісному розвитку і становленню як фахівців
Підсумував пленарне засідання доповіддю «Вплив культури лідера на рівень добробуту суспільства: концептуальні та методологічні підходи» завідувач кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романовський Олександр Георгійович
Він зазначив, що наші доповідачі проаналізували і значною мірою розвинули педагогічну спадщину Івана Андрійовича. Особливо він підкреслив, що своєю концепцією Педагогіки Добра і високою громадянською позицією, необхідністю навності високої культури педагога він розбудив серця і уми тисяч і тисяч його слухачів, учнів і послідовників, захоплених життєвою силою величі його Душі і Розуму. Його теорія педагогічної майстерності не має аналогів у світі. Її інноваційність, педагогічна ефективність та вагомість результатів упровадження зумовили швидке розповсюдження ідей педагогічної майстерності у вітчизняній і зарубіжній педагогічній освіті. В своїй доповіді він розглянув концептуальні і методологічні підходи в оцінці впливу культури лідера на рівень добробуту суспільства. Рівень культури лідера як сукупності загальнолюдських і духовних цінностей особистості багато в чому визначає забезпеченість як соціальної групи, окремої особи, так і населення держави в цілому матеріальними, соціальними і духовними благами і тим самим в значній мірі визначає соціально-психологічне самопочуття людей.
Далі учасники конференції продовжили обговорення запланованих проблем освіти в відповідних секціях, яких було передбачено 9.
Перший день конференції завершився цікавою культурною програмою, яку підготували науково-педагогічні працівники та студенти кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна.
Підсумовуючи роботу Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова школа академіка І.А. Зязюна у працях його соратників та учнів», треба підкреслити, що вона стала черговим заходом де були проаналізовані особливості сучасного стану та певні проблеми педагогіки вищої школи.
В перший день конференції для її учасників відбувся концерт, який був підготовлений завідувачем кафедри ППУСС Романовським О.Г. і студентами кафедри. На концерті виконувались авторські твори Олександра Романовського і пісні українських поетів та композиторів. Відвідувачи концерта жваво підтримували виконавців і отримали велику кількість позитивних емоцій.
Глядачка концерту Алла Василівна Семенова так написала слова своєї вдячності: «Дякую Вам, рідні харків’яни за неперевершене і магічне наукове дійство! Дякую Олександрові Георгійовичу за вияв високої моральності й духовності! Низько кланяясь Вам, доригий моєму серцю і єству професоре за незбагненну перлину – ”Несуществующий вокзал”. Слова, які йдуть від Вашої душі – надихають мене на творчість, на життя, на творіння Добра людям, того Добра, що завжди творив Іван Андрійович Зязюн. Дорогі кафедрали, команда, побратими! Спасибі!!! Ви найкращі, найвідданіші, найпрофесійніше».
Національний технічнний університет «Харківський політехнічний інститут», запрошує всіх зацікавлених на наступну шосту Міжнародну науково-практичну конференцію «Наукова школа академіка І.А. Зязюна у працях його соратників та учнів», яка відбудеться в травні наступного року.
