Наша магістр Аліна Гур’єва переїхала в США. Аліна завжди прагнула чогось більшого, мріяла переїхати до США ще до початку повномасштабного вторгнення . Мрії збуваються, хоча іноді шлях до них не простий. Далі розповідь самої Аліни.
8 місяців тому я переїхала до США в штат Вашингтон. Отримала тимчасове право на проживання на 2 роки, але без права на виїзд закордон.
Для мене найскладніший період це перші 3 місяці – безліч документів, які треба оформити, емоційний стан бажає кращого, нічого не знаєш, з мовою проблеми, спілкуватись важно, потрібно йти на навчання та одразу здавати на права, бо без машини тут навіть в супермаркет не сходити. В моєму штаті майже немає громадського транспорту. Дуже легко і дешево здати на права, доволі дешево купити машину, піти навчатися у класний коледж, доречі навчання англійської мови сплачує держава. Я отримала права з першого разу напевно через те, що правила дуже легкі та логічні, ще й додатково дублюються текстом.
Щоб записатись до коледжу потрібно здати тест на знання мови та визначити свій рівень. Мене одразу зарахували на 3 із 6 рівнів і вже 7 місяць я навчаюсь англійської кожного дня в Lake Washington Institute Technology.
Пісня закінчення навчання англійської є можливість піти навчатись за спеціальністю або підтвердити свій український диплом про освіту. США зацікавлена в тому, щоб кожен іммігрант мав змогу працювати, тож місцеві органи правління допомагають перекласти диплом, якщо потрібно дібрати класи яких не вистачає та пропонують роботу. Особисто я вже стала в чергу на підтвердження свого диплом, оскільки тут дуже цінуються екологи, середня зарплата спеціаліста складає 80000$ на рік. І має сенс підтвердити свою українську освіту, аніж перевчатись ще 4 роки тут.
Наразі, поки я вивчаю мову, трохи працюю в доставці продуктів. Це важко, бо потребує навиків водіння авто, вміння збирати товари по магазину, заміняти їх аналогічними товарами та за потреби спілкуватися з замовником. Але це дає змогу тут жити, грошей які я заробляю мені достатньо.
Влітку була чудова можливість подорожувати. Я відвідала 4 штата – Орегон, Айдахо, Монтана, Вайомінг та побачила близько 5 національних парків. Нереальна краса – гори, озера, річки, повно диких тварин. Отримала дуже багато задоволення від побаченого. Природа Америки неймовірна і вражає. Картка на рік на відвідування будь-якого парку мені коштувала 80$. Національні парки і заповідники охороняються в той же час і люди свідомо відносяться до природної краси і не псують її. Дикі тварини такі як еноти, олені, лосі, зайці, койоти можуть посеред міста перебігати дорогу чи шукати їжу і вони не бояться людей. Є проблема частих пожеж лісів влітку та восени і в такі дні вводиться мораторій на паління кострищ і всі дотримуються, оскільки кожен знає, що 1 штраф може бути цілою зарплатою за місяць і на додаток вносять запис в особову справу за адміністративні правопорушення і за кожне наступне штраф може збільшуватися вдвоє.
В цілому можу сказати, що тут кожна хвилина важлива. В еміграції постійно розвиваєшся, досягаєш чогось нового, вчишся кожного дня. І з кожним днем все більше насолоджуєшся життям, бо ти маєш змогу рухатись, невпинно йти вперед назустріч всьому новому, приймаючи це не лякаючись нових проблем і перешкод. Америка дійсно країна можливостей, якщо є сили, енергія і натхнення змінюватися, йти у ногу з часом та багато працювати на результат.
Додаю фото Америка моїми очима. На перших фото мій коледж з великою бібліотекою, кампусом і зоною відпочинку. Високоповерхівки це Сієтл, далі поля з квітами. Після них фото з різних локацій національних парків.
