Майже рік тому, восени 2023 року  біля паркану НТУ ХПІ за ініціативи нашої кафедри та власно адміністрації ХПІ було встановлено контейнер для безпечного збору небезпечних твердих відходів від населення. Для мешканців центральної частини незламного Харкова – це єдиний такий контейнер. Він систематично наповнюється та вивозиться для безпечної утилізації батарейок, ртутьвмісних ламп та термометрів.

Викладачі та співробітники кафедри теж не стоять осторонь цього процесу.

При наведенні ладу в аудиторіях та допоміжних приміщеннях за літо 2024 року доценти Тетяна Новожилова та  Антоніна Сакун попередили потрапляння на полігон близько 10 кг батарейок, які вони ретельно зібрали та перемістили до контейнеру

Колишніх студентів та тим більш колишніх екологів не буває, й от вже Валентин Ліфер, випускник ще далекого 2018 року та  наш цьогорічний аспірант привіз до контейнеру 35 кг відпрацьованих елементів живлення. Де він стільки взяв? Весь час з початку повномасштабного вторгення, він збирав їх у під’їзді та на роботі, постійно повторюючи «Війна – не привід забруднювати довкілля. Прийде час та я знайду, куди їх передати».

Але наше майбутнє -в руках сьогоднішніх дітей. Й від нас з вами залежить, як виховувати тих, хто завтра буде керувати всім. Приємно, що біля контейнеру  для збору небезпечних відходів часто можна побачити дітей, які сумлінно збирають вдома батарейки та прокладають свій шлях повз наш контейнер. Ця мила парочка дітлахів принесла, за їх оцінками, більше 1 кг батарейок, які збирали десь пів року та нарешті донесли до контейнеру. За їх оцінками, найбільшу кількість вони назбирали з приладів для вимірювання тиску у бабусь та зі старих ліхтариків, які всією родиною вимушені були використовувати під час блекаутів.

Цікаво, скількох їжачків врятував наш контейнер? Адже всі пам’ятають інформаційні плакати про те, що одна батарейка, яка потрапила у відкритий ґрунт, здатна вбити одного їжачка. Можливо, саме цього їжачка ми й врятували)

Харків’яни завжди любили брати участь у конференціях, які проходять у Львові. Це було можливістю побачити старовинне місто та відчути його атмосферу, пройтись старовинними вулицями та випити смачну каву на площі Ринок. Львів вміє  зачарувати харків’ян.

Під час повномасштабного вторгнення багато хто побував у Львові вимушено –  хтось мешкав там тривалий час, хтось був транзитом та не міг насолодитися містом.

Наука в Україні живе й потроху ми повертаємось до звичного формату участі у конференціях форумах. Тож чи не вперше за останні два з половиною роки  наші викладачі та студенти подорожували для  очної участь у конференції. Доценти Аліна Литвин та Антоніна Сакун, прихопивши з собою студентку  3го курсу спеціальності 101 Екологія Аллу Смислову, вирушили у м. Львів для участі у VІІІ-ому Міжнародному конгресі «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування».

Доповідь на тему  «Екологічні аспекти виробництва ниткоподібних кристалів: зменшення впливу на навколишнє середовище та застосування екологічно чистих технологій» представили доц. Аліна Литвин та студентка Алла Смислова. Доволі вузькоспеціалізована тематика отримання ниткоподібні кристалів має неабиякий негативний екологічний аспект, тож доповідь викликала жваву дискусію серед поважних учасників заходу. Відзначимо, що для студентки Алли Смислової це був перший досвід очного виступу перед поважною аудиторію, з яким вона впоралась на відмінно, хоч й хвилювалась.

Від колективу авторів дослідження на тему «Оцінка екологічних збитків завданих лісовому фонду України під час війни» на Міжнародному конгресі виступала Антоніна Сакун, яка висвітлила питання збитків нашим лісам, які виникли внаслідок використання зброї та пожеж в цих екосистемах. Під час доповіді Антоніна Олегівна підкреслила вклад кожного з авторів дослідження – здобувача Чікірякіна Кирила та студента 2 курсу спеціальності 183 технології захисту навколишнього середовища Ростислава Пітака. За влучним коментарем одного з учасників форуму, чим ближче дослідники знаходяться до постраждалих об’єктів, тим точніше у них дані та об’єктивніша оцінка ситуації. Саме тому ця доповідь теж викликала дискусію та не залишилась непоміченою на конгресі.

Project

У підсумку можна сказати -треба частіше вибиратися на очні конференції, особливо студентам, бо без цього не можливо сформувати такі soft skills як ораторська майстерність, критичне мислення та стресостійкість. Працюємо над цим).

Ну й як же без екскурсій Львовом…Але це вже геть інша історія.

Про участь у інших наукових конференціях наших співробітників, аспірантів та студентів можна прочитати за посиланням

https://web.kpi.kharkov.ua/htpe/predstavlennya-naukovyh-rezultativ/ , https://web.kpi.kharkov.ua/htpe/uchast-u-mizhnarodnyh-ta-vseukrayinskyh-konferentsiyah/ , https://web.kpi.kharkov.ua/htpe/pidvyshhennya-pedagogichnoyi-majsternosti-vykladachiv-kafedry/

10 жовтня 2024 р. відбувся другий етап Всеукраїнського конкурсу творчих наукових студентських робіт «Технології захисту довкілля», який проходив на базі Рівненського національного університету водного господарства та природокористування.

На конкурс загалом надійшло 53 наукових робіт здобувачів з 20 закладів вищої освіти. На підсумковій науково-практичній конференції виступили 15 здобувачів з 14 закладів вищої освіти.

НТУ «ХПІ» на конкурсі представляла кафедра «Хімічна техніка та промислова екологія» Навчально-наукового інституту Механічної інженерії і транспорту. Три студенти зі спеціальностей 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та 101 «Екологія» підготували свої конкурсні роботи, але лише студентка 1 курсу Владислава Сергіївна Вамболь потрапила до числа переможців конкурсу та зайняла 1 призове місце.

Вітаємо Владиславу та її наукового керівника з відмінним результатом!

«Перше дослідження забруднення донних відкладень Каховського водосховища» – саме під такою назвою 23 жовтня відбувся вебінар від команди проєкту «Чисте повітря для України». Ми давно слідкуємо за їх діяльністю команди  та залюбки приєднуємось до обговорення результатів досліджень, які вони проводять.

Здається, що Харків далеко від Каховської ГРЕС, проте ми, як екологи, знаємо -все поєднано з усім. Такі вебінари – унікальна можливість ля студентів спеціальності 101 Екологія та 183 Технології захисту навколишнього середовища, аспірантів та викладачів дізнатися цікаві факти, почути думки фахівців та, звісно, потренуватися у сприйнятті англійської мови. До того ж, тема досліджень донних відкладень Каховського водосховища дуже потрібна та значуща, але фізично ми навряд чи можемо провести власний відбір проб та їх подальше опрацювання.

Саме тому у сучасному світі  вебінари – реальна можливість обмінятися інформацією, при цьому зібравши зацікавлених науковців та громадськість.

Важливим елементом всіх досліджень команди «Чисте повітря для України» є їх співпраця з екологами з Чехії, які діляться з нами європейським та чеським досвідом, допомагають проводити аналіз проб та підтримують проєкти.

В сучасному світі пошук інформації – одне з головних занять аспірантів першого року навчання. Саме тому майже відразу після зарахування, 16 жовтня 2024 року головним чином  для них, наша науково-технічна бібліотека провела практичний  он-лайн семінар на тему «Інформаційні ресурси університету: склад та налаштування доступу»

Майже 10 аспірантів нового набору (перший рік навчання)  та двоє викладачів кафедри приєднались до цього семінару та отримали детальну інформацію про можливості нашої бібліотеки, про доступ до репозиторіїв кафедр, налаштування профілю користувача та пошуковий апарат, доступ до наукометричних баз.

Відзначимо, що директор та співробітники науково-технічної бібліотеки НТУ ХПІ (http://library.kpi.kharkov.ua/) постійно проводять різноманітні заходи для здобувачів та викладачів, мета яких – полегшити процес пошуку інформації та активізувати користування власними ресурсами.