Ми всі щось чули про боротьбу. Хтось бореться за кохання дівчини, хтось бореться за високооплачувану роботу, а хтось бореться в спорті за вищі досягнення. Студент гр. ІТ-12А Рома Контаровський – борець по життю, і вид спорту обрав відповідний – дзюдо і самбо, різні види боротьби.  Вже при першому знайомстві можна просто відзначити, що Рома займається спортом. Але немає в нім характерної для боксерів запальності, немає характерного для борців класичного стилю необгрунтованої пихатості. Рома – один з найінтелігентніших і стриманіших студентів-спортсменів, мабуть, всього ХПІ.

«Із спортсменами завжди важко, – признається куратор гр. ІТ-12А Тіхомірова Т.С., – вони вимагають до себе особливого відношення, якихось поблажок, поступок. У них завжди купа проблем – то тренування на важливу пару припадає, то збори на 2 тижні в розпал сесії, то до змагань треба готуватися і на заняття вони взагалі не приходять. У результаті – пропуски в знаннях і конфлікти з викладачами. І куратор групи, де є спортсмени – завжди у вічному пошуку компромісу між навчанням і спортом, завжди думаєш, як пояснити викладачам важливість того, що наші спортсмени відстоюють честь вузу, міста, країни на спортивних аренах. Контаровський Рому  – приємне виключення. У нього такі ж накладки ось вже другий рік навчання, він їздить на збори і змагання, але при цьому – жодних проблем з навчанням. Якщо пропустив – сам відпрацює лабораторне заняття, якщо є можливість – прийде навіть на півпари, його товариші завжди роблять йому копії конспектів лекцій, якщо він пропустив, і Рома читає матеріал … просто по дорозі на і з тренування».

Всіх досягнень Роми не перерахувати, він КМС по дзюдо і самбо, чемпіон України по самбо серед кадетів U-16(2010), Срібний призер чемпіонату України по дзюдо (2010) серед кадетів U-16, срібний призер чемпіонату України по самбо серед хлопців U-19(2013), бронзовий призер кубка України по самбо серед дорослих (2013), переможець і призер чемпіонатів Харківської області і міжнародних турнірів по самбо і дзюдо. На фотографії – медалі лише за останніх 3 роки, а уявіть скільки їх всього?

«Мені говорили, що в ХПІ добре відносяться до спортсменів, – розповідає сам Роман,  – але що б все, від ректора до куратора переживали за тебе, цікавилися твоїми перемогами, допомагали  – я такого не чекав. Звичайно мені складно, я багато пропускаю, але завжди є друзі, які допоможуть; куратор, зав кафедрою і декан, які домовляться про позаурочну перездачу, загалом, я завжди можу розраховувати на їх підтримку».

Від нашого колективу ми бажаємо Ромі лише перемог, чекаємо медалей з чемпіонату Європи, а до кінця навчання він обіцяв привести нам винагороду зі світової першості!

Новорічні свята – це завжди веселість, дитячий сміх і запах ялинки, мандарини і цукерки. Зусиллями студентів нашої кафедри, діточки з підшефного Зеленогайського дитячого будинку на новий рік отримали несподівані дарунки – не лише цукерки і м’які іграшки, а декілька величезних пакетів з канцтоварами.

Це – результат проведення акції «Подаруй дитині олівець», яка тривала цілий місяць. За цей час одних лише фломастерів для дітвори принесли 20 упаковок, а кольорового паперу і зошитів  – близько 200 штук, а фарби, а пензлики, а набори для вишивання, всього і не перерахувати.

Відгукнулися і інші кафедри факультету. Група ІТ-42 (куратор Толстая Надія) принесла канцтовари, а студенти кафедри ТПМ зібрали м’які іграшки.

А скільки викладачів відгукнулися на заклик – майже кожен співробітник нашої кафедри ХТПЕ, а також багато співробітників ІТ- факультету внесли свій посильний вклад.

Зусиллями керівництва факультету – в особі декана Розсохи О.М. і зам декана Черкашиной А.М. – а також студентів кафедр ТПМ і ХТПЕ був організований інтерактивний концерт. Дітвора не лише дивилася танцювальні номери, але і брала активну участь в грі, запускала гігантські мильні міхури і просто знайомилася з новими дбайливими старшими.

А хто ж переміг, запитаєте ви? Організатори акції свідомо не виділяють переможця – адже перемогли всі. Перемогли діти – вони знають, що про них піклуються незнайомі, але вже не чужі люди. Перемогли студенти – вони поглянули на світ крізь призму милосердя і співучасті. ПеремоглІ старші – тепер молодь вже не здається такою черствою і не чуйною.