ПЕРШИЙ КОНКУРС ЭКОПЛАКАТІВ

– ПЕРШИЙ, ТОМУ ЩО НАЙГОЛОВНІШИЙ!

Стереотипом нашого часу залишається те, що навчатися у Вузі нудно – тільки лекції і іноді практика, де особливої різноманітності теж не спостерігається – або реферат пишемо, або задачки вирішуємо. О, ще є лабораторні роботи – але якісь дуже застарілі.

Наша кафедра вже давно заслужила славу «новаторської» і «цікавої» саме завдяки різноманітним інноваційним методикам навчання, які ми активно впроваджуємо. Наші лабораторні роботи – в ігровій форм, виконуються на персональних комп’ютерах, у рамках практичних занять ми не тільки ходимо в ліс, але і дивимося і активно обговорюємо навчальні фільми, переймаючи світовий досвід, а лекції завжди розбавлені «прикладами з життя» і жартами, що дуже допомагає у засвоєнні матеріалів.

В осінньому семестрі 2014/2015 навчального року ми вирішили піти далі – і в рамках курсу «Ландшафтна екологія» наші молоді викладачі – доц. Філенко О. Н. і асс. Тихомирова Т. С. змогли реалізувати давню ідею. Вони провели перший конкурс екоплакатов. Наші студенти повинні вміти все, в тому числі і привернути увагу до проблеми за допомогою наочних засобів.

«Щоб полегшити студентам життя, – говорить доц. Олеся Миколаївна, – на перший раз ми самі вигадали теми, яким повинні бути присвячені екоплакати. Студентам тільки залишалося розбитися на команди»

«В рамках цього проекту, – згадує асс. Тетяна Сергіївна, – я два практичних заняття присвятила навчанню студентів основним принципам створення екоплакатів, а також показала найпростіші дизайнерські комп’ютерні програми»

Сподобалася ідея самим студентам? Запитаємо у них.

«Спочатку всі зажурилися – адже малювати вміє не кожен, – каже студентка гр. ІТ-23 Вікторія Гачок, – але потім Тетяна Сергіївна показала нам, як самі «безрукі» можуть намалювати шедеври за допомогою комп’ютерних програм»

«Ідея сподобалася відразу, – каже студентка гр. ІТ-23 Вероніка Стадник, – та цікаві теми, і нове можна дізнатися, а головне – не нудно, хоча ми все боялися не встигнути в строк»

Майже всі брали участь. Студенти позитивно оцінили конкурс, тільки самі ледачі і неактивні сказали «навіщо?». Нам дуже хочеться вивести цей конкурс на новий рівень. У наступному році ми залучимо всіх студентів кафедри і можливо факультету. А в принципі, в ХПІ багато талановитих і різнобічних студентів, проблеми екології стосуються кожного, тому наш конкурс екоплакатів, можливо, буде проводитися на рівні НТУ «ХПІ».

P1100849

Переможців ми визначали прямим голосуванням, яке проходило в нашій соціальній групі. Кожна команда стала кращою в своїй категорії, а переможцем стала команда, яка присвятила свій плакат проблем накопичення поліетиленових пакетів на звалищах України і альтернативному рішенню – впровадженню біоразлагаємих пакетів. На фото – саме команда переможців!

Чистота – запорука здоров’я!

Телефон не замовкає. Вже два місяці. Кожен день.

«Допоможіть, закінчилися памперси. Фінансування не вистачає. Привезли дітей із зони АТО»

«Нічим годувати пацанів. Потрібне борошно та олія»

«У нас зламався водонагрівач. Централізованої гарячої води у нас в селі ніколи не було»

«Потрібна постільна білизна – привезли 10 нових дітей із зони АТО, розкладачки старі дістали, матраци дали волонтери, а спати на чому?»

«Передали нову дитину – не можемо нагодувати, дитина важка, їсть тільки пюре з блендера – потрібен звичайний кухонний блендер»

Це все – дзвінки від директорів притулків і дитячих будинків Харківської області, яким наша кафедра колись допомагала. Переді мною, як перед координатором, стояло нелегке і часом жорстоке завдання – вибрати, кому ми можемо реально допомогти. Інші заявки я передавала своїм знайомим волонтерам та волонтерським організаціями, у яких ресурси посильніше.

В середині січня подзвонили з центру соціально – психологічної реабілітації дітей с. Ольховатка, і дуже скромно попросили допомогти з миючими засобами – адже фінансування ніхто не збільшив, а ціни злетіли. Все, що змогли купити на перше півріччя, вже закінчується.

Я не могла відмовити дітям, яким і так дісталося в житті – я просто задумалася, а що повинно відбуватися вдома, щоб дитина втікла звідти, щоб вирішила – на вулиці краще. Саме таких дітей у притулку більшість. Є ще ті, котрих забрали у батьків – тому що їх били і не доглядали. Для всіх дітей такий притулок – це тимчасове пристановище на 9 місяців, поки соціальні служби не вирішать, куди їх надсилати.

Як за короткий термін, враховуючи відпустки і канікули в нашому ВНЗ, зібрати допомогу? Відповідь прийшла одразу – через соціальні мережі. Я ніколи раніше не вірила в силу переконання «через екран». Раніше я особисто спілкувалася зі студентами, щоб донести до них необхідність допомоги дітям. І ось – сталося! За допомогою нашої групи Вконтакті студенти дізналися про потреби притулку, скоординували свої дії у кінці січня у мене вже стояв величезний кульок з мочалками, пральними порошками, засобом для миття посуду, порошками і т. д. Допомогли і викладачі нашої кафедри – від нас теж зібрали миючі.

Про нашої акції «мойдодир» дізналася група ЕІМ-14 (не питайте мене як, я не знаю відповіді) і забезпечила притулок запасом вологих і звичайних серветок. Окрема подяка – студентці Головань Юлії, яка змогла організувати це від своєї групи ЕІМ-14.

Ще одне диво, яке сталося – дізнавшись, що притулку ще потрібні тапочки для душу і каструля нова, студенти гр. ІТ-22 «скинулися», висловлюючись їх мовою, і купили для притулку нову каструлю на 6 літрів, ополоник і 11 пар сланців. Тепер борщ буде смачніше, а в душ кожна дитина буде ходити в своїх капцях.

Поїздка в притулок відбулася 15 лютого, її організатором і координатором виступила організація енергійних харків’ян (і не тільки) «Волонтери: Дорослі-дітям», завдяки якій ми змогли доставити нашу допомогу в притулок.

«Волонтери: Дорослі-дітям» також запропонували почати нову традицію – привозити в притулки та дитбудинки домашню випічку, яка може наповнити теплом душі дітей. Тому я спекла їм домашнє вівсяне печиво і передала цілу коробку. Дуже сподіваюся, що наступного разу ми зі студентами подужаємо більше випічки – дітворі це так необхідно.

На фотографіях – зібрані і передані миючі засоби і тапочки, печиво.

 

P1100601 P1100613 P1100618P1100669

P. S. Познайомитися з проектами та діяльністю організації, з якою наша кафедра тепер співпрацює і в чиї щільні і стрункі ряди ми вливаємося, можна на їх офіційній сторінці

https://www.facebook.com/groups/detkivkletke

Тихомирова Т.

Підсумки акції “шарфик”

Це була складна акція. Акція по збору речей для вимушених переселенців. Ми втомилися від постійних негативних новин, від усвідомлення безпорадності, від сварок з рідними та колегами з-за різних політичних поглядів……. Ми втомилися морально….. Але як наша кафедра могла пройти повз? Як не протягнути руку допомоги тим, хто так чекає і сподівається…. Ми щороку збирали канцтовари та іграшки для дитячого будинку, наші минулі акції були яскравими, галасливими, ми намагалися долучити всіх – від студентів до сусідів.
А як провести акцію зараз? Зараз, коли всі дивляться різні новини і сварка може виникнути через дрібницю…
” А ми в цьому році збираємо що-то?” – запитували мене найактивніші студенти
“Ой, там акція на зубні пасти, які Вам у цьому році купити?” – запитала мене Аня, матуся з садка, яка в минулому році купила нам в дитячий будинок два ящика засобів особистої гігієни. Ну як не зібрати хоч щось, якщо люди готові допомагати.
“Збираємо тільки речі, чисті, без дірок, будь-якого розміру і на будь-який вік. Пріоритет – теплі речі, взуття, ковдри, постільні приналежності.
Збираємо тихо, просто всім сказали один раз і все. Далі справа кожного кого як виховували, хто як хоче” – сказала я своїм колегам. Щоб не було потім запитань і звинувачень різних – речі передаємо Товариству Червоного Хреста, вони себе не дискредитували.
Оголошень не розвішували, назву акції гучну не придумали (але про себе називали “шарфик”), сильно на кожному розі не кричали….. але що дивно, віддача – приголомшлива.
“Пам’ятаю в кінці лекції Тетяна Сергіївна сказала нам: якщо в шафі важить, лежить, валяється річ, яку ви не одягали 2 роки, значить вона вам не потрібна. А кого-то ваш светр зігріє, хтось у ваших джинсах зможе дійти до соціальних служб, а хтось зможе справити хороше враження на співбесіді і знайти роботу саме у вашому “завислому” без діла костюмі” – розповідає Кудряченко Оля, студентка гр.ІТ-23,-і що Ви думаєте? Прийшла, відкрила шафу – висять рідненькі, вже 3 роки не одягалися. І маму “розкуркулила”, і навіть тато знайшов не потрібне. Зачепили мене.
Ми дуже багато купуємо зайві та непотрібні речі, а потім не знаємо, куди поділися гроші і куди вішати нову спідницю.
Речі складували і збирали в трьох точках – на кафедрі ХТПЭ, в гуртожитку та будинку в Олесі Миколаївни. У кожному місці більше 20 величезних пакетів з речами. Іноді з іграшками. Іноді з ковдрами та подушками. Долучалися цілими селами – студенти на вихідних розповідали вдома, а потім сарафанне радіо розносило новину….. До наступного візиту додому деяких чекали мішки з одягом. Спрацював відомий всім волонтерам принцип – я допомагаю, якщо впевнений, що моя допомога дійде до адресата. Довіра до нашої кафедрі велика, що дуже радує мене, як ініціатора і натхненника подібних акцій.
Що ще зможемо зробити – вирішимо в новому семестрі, але повз чужий – ну вже як би своєї біди ми не пройдемо.

2015-01-08 11.49.07
На фотографії – лише мала частина того, що зібрали.
Миру нам всім і любові!

Семінар на кафедрі ХТПЕ

8 грудня 2014 р. на кафедрі хімічної техніки та промислової екології пройшов регіональний науково-практичний семінар «Інтегровані технології і питання забезпечення сталого розвитку регіону» (студентська секція), який на постійній основі функціонує на факультеті інтегрованих технологій і хімічної техніки НТУ «ХПІ». Його тема, присвячена екологічному стану Харкова і Харківської області, розроблялася у відповідності з цілями і завданнями проекту CENEAST. Студенти спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища», які навчаються в магістратурі, підготували доповіді про якість атмосферного повітря, забруднення водних об’єктів, проблеми поводження з побутовими відходами, фауні і ландшафті забудованого середовища. Крім загальної характеристики проблеми, доповідачі представили своє бачення її вирішення в контексті екологічно сталого розвитку міста.

Студентка гр. 29а Мамедова Ольга охарактеризувала Харків як найбільший промисловий, науковий, освітній та культурний центр України.

1

Найважливішу проблему Харкова – поводження з побутовими відходами обговорюють декан факультету інтегрованих технологій і хімічної техніки проф. Рассоха А. Н. і студ. гр. Іт-20б Кроо Вікторія і Баранова Антоніна.

2

Про міжнародний досвід, що стосується роздільного збору сміття, розповідає студ. гр. ІТ-20а Горбаненко Вікторія

3

Забруднення водних джерел і шляхів його зменшення присвячений спільну доповідь студ. гр. ІТ-20б Богомаз Анни і Могилевської Анни.

4

Свою думку про те, що потрібно зробити для зменшення забруднення атмосферного повітря в Харкові висловлює студ. гр. ІТ-20 а Фучко Артем.

5
Про результати анкетування учасників семінару з проблеми бездомних тварин у Харкові доповідає студ. гр. ІТ-20 б Ясенева Ольга

6

Великий інтерес у присутніх викликала доповідь на семінарі студ. гр. ІТ-20 б Олени Смирнової, в якому вона розповіла про принципи створення ландшафтного дизайну. Вона представила на розгляд проект ландшафтного дизайну території, прилеглої до будівлі кафедри ХТПЭ. Її розробка викликала велике схвалення присутніх і ініціативу його впровадження при активній участі студентів.

78

Під час семінару

Раніше, 27 листопада цього року, студенти – доповідачі даного семінару брали участь в заходах, присвячених тижню географії в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №159. На зустрічі зі школярами випускного класу – абітурієнтами Вузів вони зробили інформаційні повідомлення про екологічні проблеми міста. Проф. Самойленко Н.Н. розповіла учням про сучасні напрямки вирішення цих проблем , а також про освітньому проекті CENEAST , направленому на удосконалення освіти в університетах України у сфері урбанізованого середовища.

Проф. Самойленко Н.Н., а також студ. гр. ІТ-20б Ясенева Ольга і Вермен Костянтин під час зустрічі зі школярами Харківської школи №159

01 9

Акція “Посади дерево”

Студенти групи ІТ-22 прийняли участь в акції “Посади дерево в Парку Горького”Велике, зелене дерево здавна символізує процвітання, здоров’я і любов. Тому кращий спосіб показати ці почуття рідним і близьким – разом посадити дерево. Можна присвятити цю подію новонародженому, молодятам, ювіляру. Або посадити саджанець всією сім’єю, класом, університетською групою або з компанією друзів.

Так і зробили наші хлопці та дівчата. Сьогодні 15 листопада о 15:00 на чолі з куратором Філенко Олесею Миколаївною студенти групи ІТ-22 посадили саджанець дуба черешчатого. Натомість учасники отримали спеціальні дипломи, а у рослини буде встановлена табличка з назвою групи.

Крім того,в касі адміністрації Парку на суму, рівну вартості саджанця, були придбані сертифікати “Дитяче свято”. Ці сертифікати передано студентами вихованцям дитячих будинків. Таким чином, дітям, позбавленим батьківського піклування, подарована можливість покататися на атракціонах і отримати масу задоволення і щастя.

Якщо ви хочете взяти участь в акції, необхідно звернутися в адміністрацію парку Горького.

5 1 2 6 3 4 7