Tag Archives: Акції

Ненудна субота або наука – вона така різна

Posted on by

Термін «квест» добре знайомий молоді. А ось у старшого покоління викликає як мінімум здивування. І тим не менше 11 листопада 2017 року НТУ «ХПІ» взяв участь в грандіозній події – III міждисциплінарному науковому квесті «Пошуки скарбів науки». І не просто виставив команду – про команду пізніше. А ще й дозволив 5ти кафедрам стати організаторами.

Наша кафедра Хімічної техніки та промислової екології розробила два завдання – «дитячу забаву» ребуси і сортування сміття. Ну а як же ми без сміття? Ми ж екологи … І ребуси були не прості – все зашифровані слова так чи інакше були пов’язані з екологією. На два завдання всього 5 хвилин – азартні учасники ледь стримували себе. Сміття просто літало по аудиторії – так хотілося учасникам правильно його розсортувати на необхідні категорії. Наші помічники – студенти проявили чудеса витримки, їх обличчя були незворушні і ніяких підказок учасники так і не дочекалися.

А тепер про команду. У число п’яти обраних потрапив і студент нашої кафедри Кочетов Микита (гр. ІТ-24). Чи то швидко бігає, то чи розумний, то чи і те й інше, але Микита команду не підвів. Адже завдання були найрізноманітніші, щоб кожна команд могла щось виконати краще, а десь відверто «потонути». Наприклад, потрібні були знання азбуки Морзе, основ оптики і світлотехніки, довелося освоїти мистецтво управління ляльками … Ну і звичайно біг – хто повільно виконував завдання, але швидко бігав від локації до локації звичайно мав всі шанси виграти. Підсумок для команди ХПІ – ТРЕТЄ місце! Серед 20 команд – це реально відмінний результат! І наш студент причетний до бронзової медалі!

На фотографіях-учасники і помічники під час виконання завдань, а також команда ХПІ.

Нові лекції для школярів

Posted on by

Кафедра хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» запрошує школярів 9-11 класів взяти участь в роботі клубу юного еколога «Я – ЕКОЛЮДІНА».

Головними цілями клубу є: формування екологічної свідомості і культури школярів. Для цього ми розробили інтерактивні уроки-лекції

ПЛАН ЛЕКЦІЙ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

 

  1. ВІЗУАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ – А ЩО ЦЕ ТАКЕ?

1 «Синдром великого міста»

2 Візуальне середовище

3 Гармонійна архітектура

4 Мураль як спосіб перетворення старих будинків

5 Біоархітектура

 

  1. ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ МІСТ

1 Рівні та санітарні норми шумового забруднення

2 Методи боротьби з шумом в приміщеннях

3 Містобудівні заходи щодо захисту населення від шуму

4 Дерева – природні шумоізоляторів

5 Зелені насадження в Харкові

 

  1. МІСТА МАЙБУТНЬОГО

1 «Розумні міста» нашого століття

2 Екологічні проекти, які плануються

3 Екологічні проекти в Україні

4 Екологічна ситуація в Харкові

5 Місто твого майбутнього (інтелектуальна гра)

 

  1. “ЗЕЛЕНА” БАТАРЕЙКА: ЯК ДАЛЕКО МИ ВІД НЕЇ

1 Де ми використовуємо батарейки

2 Чому батарейки такі шкідливі

3 Утилізація або переробка використаних батарейок

4 Нові батарейки – міф чи реальність

5 Які висновки ми можемо зробити

 

  1. СМІТТЯ: ХТО КОГО?

1 Що таке побутове сміття

2 Скільки сміття ми виробляємо

3 Склад твердих побутових відходів в Україні і в інших країнах

4 За який проміжок часу розкластися ваш пакетик

5 Що робити зі сміттям

6 Як виробляти менше сміття

 

  1. СВІДОМЕ СПОЖИВАННЯ. ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ РЕКЛАМИ.

1 Структура споживання

2 Статистика споживаних ресурсів

3 Проблеми споживання

4 Реклама, як фактор неусвідомленого споживання

5 Шляхи вирішення проблем споживання

 

  1. ВИДИ ХМАР

Лекція про основні види хмар і види незвичайних хмар

 

  1. ЕВОЛЮЦІЯ БІОСФЕРИ

Розглядаються теорії виникнення Землі і життя, біохімічна еволюція і теорії катастроф Кюв’є

 

  1. ЛАНДШАФТИ МАЙБУТНЬОГО

Лекція про ландшафтах майбутніх міст, пристрої міст, види міст і населених пунктів; про штучно створених спорудах в різних галузях промисловості і сільського господарства. Що це дасть людству і можливі сценарії розвитку нашої цивілізації.

 

  1. ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

У лекції розглянуті історія заповідної справи, Червона та Зелена книга України, а також роль заповідної справи у збереженні біологічного різноманіття на планеті

 

З питань участі в лекціях та узгодження час і дати їх проведення (для кожної школи час і дата узгоджується індивідуально) просимо звертатися до координатора: Шестопалова Олексія Валерійовича тел. 063-615-71-39, 099-778-39-18 (Viber) або Тихомирової Тетяні Сергіївні тел 050-6-081-081 (Viber)

 

Інформація для друку (завантажити pdf)

Щорічна акція «Дерево для дитини»

Posted on by

Прогноз погоди на 26 березня не радував. Всі погодні сайти як змовилися і обіцяли всілякі жахи – сніг, вітер, дощ, низьку температуру… А ми налаштувалися приїхати в гості до хлопців з КУ «Комарівський дитячий будинок – інтернат (для хлопців)». І не просто приїхати, а провести генеральне облагороджування їх території. «Одягайся тепло!» – під таким девізом ми напередодні збирали команду для поїздки. Відкладати поїздку було нерозумно, адже доценти кафедри Хімічної техніки та промислової екології Олеся Миколаївна Філенко і Олексій Валерійович Шестопалов і студенти вже викопали саджанці фруктових дерев, чагарників і розсаду квітів на своїх ділянках.

«Команда північного полюса» – так жартома назвав нас водій маршрутки, адже 32 людини на платформі стояли в теплих куртках, шапках, шарфах, рукавичках і з термосами. Але погода була до нас добра. Світило сонце, хмари кудись відлетіли, вітер стих… загалом, коли їдеш робити добру справу, навіть природа йде тобі на зустріч.

Після вивантаження на місці, ми провідали іменинників. Їх було двоє, і для них волонтери з БО БФ «Волонтери: Дорослі – дітям» спекли шикарні торти і приготували подарунки. Слинки текли у студентів при вигляді тортиків… але це до справи не відноситься!

Наша справа – копати, гребти і прикрашати. Жваво взявшись за лопати, всі саджанці знайшли своє нове місце проживання. Сподіваємося, турботливі руки студентів і вихованців інтернату зробили свою справу, і вже скоро компоти буду варитися з нового врожаю. Також ми обкопали майже всі дерева і зібрали до купи стару траву і листя. З нами були дітвора – хто захопив сина, хто молодшого брата – привчати піклуватися про природу і інших людях треба з малих років!

Але ми б не були колективом кафедри екології, якщо б не вирішили урізноманітнити хлопцям їх вид з вікна. Тому з дозволу дирекції біля дерев’яних альтанок з старих чобіт і черевиків були створені нові клумбочки. Все взуття ми прикрасили у веселі кольори, посадили в них лілії і у хлопців з’явилися нові веселі квітники. Вони обіцяли особливо ретельно стежити за ними.

Дані клумби ми створюємо в рамках проекту «Друге дихання», мета якого показати, як можна раціонально використовувати так зване «сміття», тим самим покращуючи екологічну ситуацію в місті.

Час пролетів не помітно, справа йшла до обіду, зворушливі фотографії на пам’ять, прощання, обіцянку написати звичайний лист від усіх всім і ось ми за воротами. Зазначу, що в інтернаті хлопці всі з різними проблемами зі здоров’ям, але всі такі відкриті, так тішаться кожній можливості поспілкуватися, дізнатися щось нове. Їздити до них звичайно морально не легко, але наші загартовані студенти вже не перший раз в гостях у хлопців, тому все не так вже й страшно.

На фотографіях наші клумбочки і наші студенти з хлопцями з інтернату.

Автор – к. т. н., доц. каф. ХТПЕ Тихомирова Т.С.

Річка Саржинка – вільна від сміття!

Posted on by

Річка Саржинка є головною водною артерією популярного місця відпочинку для жителів двох великих спальних районів міста Харкова (Олексіївки та Павлового Поля, сукупна чисельність мешканців понад 250 тисяч) який має офіційну назву «Саржин Яр», а також відомий під місцевими назвами «Шатилівка», «Ботаничний сад», «Істочник». Річка Саржинка бере початок біля селища Жуковського, протікає під Білгородським шосе (через неї перекинуто металевий пішохідний місток), утворює Качине озеро перед Біоліком, через урочище Помірки спускається на дно Саржиного яру (і далі тече виключно по ньому), зливається з Саржиним струмком та утворює Комсомольське озеро нижче Інституту невідкладної хірургії (4-й невідкладної). Далі річка заболочується, протікає під Павловопольским автомобільним віадуком (вул. Дерев’янко), під яким у неї впадає ліва притока струмок Сокільники, що випливає з території ХАЗ та протікає під білим залізничним віадуком дитячої залізниці; потім Саржинка утворює інше озеро під місцевою назвою Топле (названо так по великій кількості затонулих дерев) та потім — болото між новим Ботанічним садом ХНУ ім.. Каразіна та парком Горького під міською канатною дорогою. Практично пересохла до перетину Саржинської та Рязанської вулиць Саржинка після мінерального джерела наповнюється всією його невикористаною водою. Потім вона протікає: під дамбою проспекту Леніна, південніше готелю «Мир» та стадіону університету, а потім в бетонному колекторі — під Клочківською вулицею, приватною забудовою Павлівки, висотними будинками (із заходу від району «Павлівка Ріверсайд парк»), під гаражами, і впадає в річку Лопань на Павлівці напроти вулиці Бесарабської.

Які екологічні проблеми вирішувались?

У 2015 році нашими активістами було повністю очищенні від сміття (побутового та старих невеликих дерев, іншого виду сміття тощо) береги навколо заболоченої ділянки річки Саржинка, зібрано та передано на подальшу вторинну переробку 10 мішків ПЕТ-пляшок, 8 мішків скляної тари різного об’єму, 150 батарейок різного типу передано до спеціального утилізаційного пункту (тим самими попереджено потрапляння до річки, ґрунтових вод та ґрунту важких металів та кислот з батарейок, які є небезпечними для флори та фауни, а також самих людей при вживанні води), інші види сміття (автомобільні шини, різні види пластику крім ПЕТ, тканина, мокрий папір та картон, залишки будівельних матеріалів) вивезені на полігон. Загальна екологічна значимість полягає у зменшенні кількості шкідливих речовин, які могли б потрапити до вод річки Саржинка, а згодом й до ґрунтових вод та питної джерельної води у Саржиному Яру через розкладання різних типів сміття на березі річки впродовж тривалого періоду за різних погодних та температурних умов.

Як змінився екологічний стан водного об’єкту внаслідок виконання наших робіт?

Береги річки стали вільними від сміття, покращився естетичний вигляд об’єкту, попереджено зараження 60000 літрів води від 150 вилучених батарейок.

Які заходи потрібно здійснити на цьому об’єкті в майбутньому?

1) домогтися встановлення смітників для роздільного збору сміття на всій території Саржиного яру в тому числі вздовж річки (на разі смітники типу урна стоять тільки на невеликій ділянці безпосередньо біля джерела питної води та дитячого майданчику)

2) отримати дозвіл на встановлення табличок, які будуть мотивувати громадян виносити за собою сміття, а не залишати його у зоні відпочинку;

3) провести акцію по прибиранню сміття на цієї ж території пізньої осені та на перед таненням снігу навесні з метою звільнення берегу від перешкод у вигляді сміття для талої води, що прискорить процес стікання талої води до річки та зменшить площу заболочених ділянок, які будуть висихати швидше (річка знаходиться у самій нижній точці території Саржиного Яру);

4) отримати дозвіл та встановити окремі бокси для збирання батарейок на всій території відпочинку, в тому числі біля річки.

Завдяки цій роботі ми стали призером Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел»

do-chistih-dzherel

Улюбленій кафедрі – 70 років!

Posted on by

Ви, звісно, чули розхожу фразу про те, що книга – найкращий подарунок? Але дарувати книгу на ювілей кафедрі дуже проблематично. Тому наші невгамовні, креативні, винахідливі та вмілі студенти групи ІТ-23 під чуйним керівництвом відчайдушних доцентів кафедри Тетяни Сергіївни та Олесі Миколаївни вирішили зробити кафедрі подарунок своїми руками. Адже hand-made зараз знову в моді! Але ми були б не кафедрою ХІМІЧНОЇ ТЕХНІКИ ТА ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ, якщо б не вирішили використовувати при виготовленні подарунка вже використаний матеріал. Ми вирішили зробити наше місто трохи чистішим і виготовити величезну абревіатуру назви кафедри з використанням поліетиленових кришечок від пляшок.

Ціле літо студенти та співробітники кафедри, відгукнувшись на заклик в соціальних мережах, збирали кришечки від випитих прохолодних напоїв. А восени близько 2000 кришечок знайшли своє друге життя!

А тепер кілька слів про сам процес виготовлення. Розтягнувся наш майстер-клас з виготовлення літер аж на 10 днів. Ну подумаєш, клей не вдалий купили – купимо ще. Ну і другий клей не дуже надійний опинився (підвела низька температура на вулиці) – принесла в підсумку Тетяна Сергіївна все-таки клей-пістолет і проблема кріплення кришечок була вирішена. І основу для літер довелося кілька разів переробляти – зате хлопчики змогли попрактикуватися в забиванні цвяхів і закручуванні шурупів, а дівчатка змогли зробити висновки про те, хто з хлопчиків справжній чоловік і багато зможе зробити «по господарству». І нічого страшного, що в останній день шуруповерт (який після довгих пошуків все-таки знайшла і дала на прокат Олеся Миколаївна) виявився без необхідних насадок – інтуїція не підвела і всі шурупи в підсумку опинилися на своїх місцях.

А як ми сперечалися, якою стороною клеїти кришечки, яку кольорову гамму підібрати для кожної літери і для всієї абревіатури в цілому. У кожного своє уявлення про поєднання кольорів, але в суперечці народжується істина – у підсумку наші букви вийшли краще, ніж ми припускали.

 img_20161010_151821

Ми точно знаємо – на території ХПІ другої такої величезної, екологічної, яскравої та незвичайної назви кафедри немає!

На фото власне назва і команда виробників!

Всім учасникам групи ІТ-23 спасибі!

img_20161010_151158